Концепт ГРА в контексті слов’янських і германських культур (на матеріалі української, російської, англійської та німецької мов) - Автореферат

До вихідних принципів вказаної парадигми, які ми поклали в основу нашого дослідження, належать: антропоцентризм - дослідження ментальної й духовної сфери людини в їхньому звязку з мовою; Серед них відзначимо такі: є різні типи концептів; підхід до аналізу концепту повинен враховувати його специфіку; структура концептів є неоднорідною; у структурі деяких концептів можна виокремити ознаки; елементи структури концепту загалом не є випадковими, їх обєднують звязки мотивації. Ми встановили, що класифікацію концептів можна провести за чотирма основними ознаками: 1) за відправною точкою задання концепту (для ГРА це слово-імя концепту); 2) за носієм, або субєктом (ми обрали для аналізу національний концепт ГРА); 3) за відповідним рівнем категоризації (концепт ГРА відповідає категорії «гра» на вищому, або суперординантному, рівні, на якому категоріям не відповідають конкретні чуттєві образи у свідомості носіїв мови); 4) за типом наповнення (концепт ГРА складається з набору ознак, на відміну від таких концептів, як ФУТБОЛ, ШАХИ, ПІЖМУРКИ, яким відповідають сценарії). Центральні, основні вербалізатори концепту ГРА - це усталені, відтворювані з памяті мовні одиниці, що виражають цей концепт. Концептуальні ознаки, на пошуки яких спрямоване наше дослідження, мають такі основні властивості: а) КО і концепт в цілому визначають семантику вербалізаторів концепту, а з іншого боку, в семантиці вербалізаторів концепту виражені його КО; б) одну КО виражає щонайменше одна семантична ознака одного вербалізатора; в) КО може мати прямий відповідник - семантичну ознаку; г) наявність КО, міра їхньої окресленості та звязки між ними є культуро-специфічними аспектами концепту; ґ) у структурі концепту ознаки певним чином організовані.Виходячи із цього, ми виокремили в складі українського концепту ГРА концепти ГРА1 (корелює з іграми), ГРА2 (корелює з музичною грою) і ГРА3 (корелює з театральною грою); відповідно і в російській та німецькій мовах. В англійській два концепти - GAME i PLAY1 - стосуються ігор і приблизно відповідають концепту ГРА1. У структурі концепту ГРА надаються до виокремлення «підконцепти» - фрагменти наповнення концепту, що мають особливий набір ознак і свій корелят в реальності. В концепті ГРА1 цю ознаку вербалізують такі одиниці: в одній команді грати "співпрацювати, бути заодне з ким-небудь у якійсь діяльності"; підіграти - 1. своїми діями допомогти партнеру в грі, 2. своїми діями допомогти партнеру в якій-небудь діяльності; зіграватися "досягати злагодженості дій, високого рівня кооперації в грі". Повний набір компонентів усіх вказаних концептів складається з 26 ознак і 7 відтінків: [вміння], [пильність], [кооперація], [колективність], [лад], [правила], [ризик], [удача], [непередбачуваність], [стратегія], [хитрість], [результат], [засіб досягнення результату], [інтерес], [перевага], [боротьба], [прихованість], [обман], [важке становище], [гірше становище], [поразка], [азарт], [захопленість], [нерівність], [активність], [небезпека], [задоволення], [удавання], [легковажність], [розвага], [легкість], [несерйозність], [безцільність].У дисертації вирішено задачу експлікації концепту ГРА в українській, російській, англійській та німецькій мовах та проведено узагальнення й теоретичне осмислення отриманих результатів. Ми встановили, що повний набір елементів структури концептів ГРА, ИГРА, SPIEL, GAME та PLAY нараховує 26 концептуальних ознак та 7 відтінків. Наш аналіз показав, що концепти, які корелюють з іграми, музичною грою і театральною грою - це окремі концептуальні утвори, що є, однак, тісно повязаними між собою (завдяки спільним вербалізаторам і концептуальним ознакам) в межах ширших концептів ГРА, ИГРА, SPIEL i PLAY. В результаті дослідження ми встановили, що концепт ГРА має польову будову. Провівши зіставлення концептів в чотирьох обраних мовах, ми дійшли висновку, що в структурі концептів ГРА1, ИГРА1, SPIEL1 i GAME є чітко виокремлений підконцепт [гра в карти].

Основний зміст дисертації

У дисертації вирішено задачу експлікації концепту ГРА в українській, російській, англійській та німецькій мовах та проведено узагальнення й теоретичне осмислення отриманих результатів. Для розвязання поставлених завдань ми розробили оригінальний метод концептуального аналізу, пристосований до специфіки концепту ГРА. Наш метод КА є сукупністю певних прийомів дослідження, визначеної мети та теоретичних основ дослідження.

Ми встановили, що повний набір елементів структури концептів ГРА, ИГРА, SPIEL, GAME та PLAY нараховує 26 концептуальних ознак та 7 відтінків. В кожній мові концепту властивий окреслений, сталий набір ознак та відтінків. Більшість центральних ознак є спільними для всіх цих концептів. Найбільшу подібність виявляють укр. ГРА1 та рос. ИГРА1; між нім. SPIEL1 та англ. GAME відмінностей більше. Ці два концепти мають кілька спільних ознак, що відрізняють їх від пари ГРА1 - ИГРА1.

Наш аналіз показав, що концепти, які корелюють з іграми, музичною грою і театральною грою - це окремі концептуальні утвори, що є, однак, тісно повязаними між собою (завдяки спільним вербалізаторам і концептуальним ознакам) в межах ширших концептів ГРА, ИГРА, SPIEL i PLAY.

В результаті дослідження ми встановили, що концепт ГРА має польову будову. Елементами його структури є підконцепти, ядерні та периферійні концептуальні ознаки й відтінки. Ознаки концептів утворюють логічні ланцюжки, що є одним із чинників забезпечення цілісності концепту.

Провівши зіставлення концептів в чотирьох обраних мовах, ми дійшли висновку, що в структурі концептів ГРА1, ИГРА1, SPIEL1 i GAME є чітко виокремлений підконцепт [гра в карти]. Концептуалізація дитячих ігор в українській та російській мовах, де вона представлена окремими концептами ДИТЯЧА ГРА й ДЕТСКАЯ ИГРА відповідно, суттєво відрізняється від їх представлення в німецькій та англійській мовах, в яких концепти SPIEL1 i PLAY1 мають підконцепти [дитяча гра].

Аналіз мовного матеріалу засвідчив те, що в наповненні концепту ГРА домінують ментальні, а не спостережні ознаки. Це ознаки, що відбивають сприйняття ігор у тій чи тій мовнокультурній спільноті; вони є результатами рефлексії носіїв мови над конкретними ігровими ситуаціями. Принцип «родинних подібностей» Л.Вітгенштейна стосується лише спостережних ознак конкретних ігор. На вищому рівні ці ознаки представлені пятьма узагальненими ознаками, що входять до концепту ГРА. Переважну ж частину його концептуального наповнення складають ментальні ознаки. Отже, «родинні подібності» не можна вважати принципом організації мовно-когнітивної репрезентації ігор.

Проте ідея про повторення неповного набору ознак, яку вперше висловив Л. Вітгенштейн, точно відбиває реальні мовно-когнітивні процеси розширення меж тих категорій, що відповідають конкретним іграм: мовці вбачають в новій ситуації частину (а не весь набір) тих спостережних ознак, що властиві вже включеній до категорії «гра» ситуації.

Ми дійшли висновку, що принцип «паразитичної категоризації», поширений в західній когнітології, також не можна застосовувати до мовно-когнітивної репрезентації ігор. Концепт ГРА функціонує за іншим принципом. Як одиниця концептуальної системи, він є цілісним утвором зі сталим набором ознак. У конкретних випадках оперування концептом мовці актуалізують лише частину цих ознак, що є проявом дії загального принципу людської когніції - переключення фігури і фону.

Спростування принципу «родинних подібностей» та «паразитичної категоризації» щодо основного прикладу, на якому демонструють їх ефективність - прикладу концептуалізації ігор - дає підстави для їх ревізії і в інших сферах застосування.

Ми встановили, що в тому, як мовці оперують концептом ГРА, виявляється їхня концептуальна компетенція, яка залежить від мовної компетенції носія мови та його обізнаності з позамовними корелятами концепту. Порівняння кількості вербалізаторів концепту ГРА в чотирьох мовах показало, що в німецько - та англійськомовних культурах феномен ігор має вищу ступінь прорефлексованості, ніж в українсько - та російськомовних.

Результати нашої дисертаційної роботи - як теоретичні, так і практичні - можуть бути використані в дальших дослідженнях концептів. Цілком імовірно, що модель будови й принципи функціонування концепту ГРА властиві багатьом іншим концептам. В такому разі звернення до результатів нашої роботи полегшить їх аналіз. Практичні здобутки - розроблений метод концептуального аналізу, встановлений набір ознак концепту - принесе користь дослідникам суміжних з ГРА концептів або концептів, типологічно до нього подібних, а також і самого концепту ГРА в інших мовах. Застосування нашої методики аналізу (а також її теоретичного підґрунтя) в дослідженні концепту ГРА в інших мовах забезпечить сумірність, «зіставність» отриманих результатів. Отже, ці результати нашої роботи можуть стати (з потрібними модифікаціями) свого роду шаблоном для дослідження цілих груп концептів в різних мовах. гра антропоцентричний словянський германський

Размещено на .ru