Концепт державної комплексної інформаційно-комунікативної політики як підгрунтя стратегії стійкості України в умовах інформаційно-психологічної війни - Статья

Україна в умовах перманентної інформаційно-психологічної війни потребує саме такої комплексної інформаційно-комунікативної політики, що покликана вести за собою громадську інформаційно-комунікативну складову, до повного формування структурованого громадського суспільства, а до приватної інформаційно-комунікативної складової така політика має характер партнерських відносин. Остроухов - інформаційно-комунікативне суспільство визначають як суспільство, де базовою цінністю є не знання, не інформація, а комунікація між соціальними акторами, групами й окремими індивідами. У сучасному українському суспільстві на державному рівні пріоритет віддається таким інформаційно-комунікативним напрямкам, як інформатизація правоохоронної діяльності; розвитку інтернет-технологій і створенню надійного фундаменту інформаційної безпеки людини, суспільства, держави; поданню в Інтернеті всебічної (правової, політичної та ін.) інформації про Україну; розвитку сервісних послуг через Інтернет. Україна в умовах перманентної інформаційно-психологічної війни потребує саме комплексної інформаційно-комунікативної політики, що покликана вести за собою громадську інформаційно-комунікативну складову, до повного формування структурованого громадського суспільства, а до приватної інформаційно-комунікативної складової така політика має партнерський характер відносин. Отже, до основних державних безпекових організаційно-правових механізмів забезпечення інформаційно-психологічної стійкості України доречно віднести: Кабінет Міністрів України; Міністерство інформаційної політики України; Міністерство закордонних справ України; Міністерство культури України; в РНБО України - служба з питань інформаційної безпеки; СБУ; розвідувальні органи України; Національний інститут стратегічних досліджень України; в Адміністрації Президента України - Головний департамент забезпечення доступу до публічної інформації та Головний департамент інформаційної політики; Державна служба спеціального звязку та захисту інформації; ДКТРМУ (Державний концерн телерадіомовлення України); НРТРУ (Національна Рада телерадіо України); УНІАН «Укрінформ»; Державне агентство з питань кіно; ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України».

1. Бабій Г «Нація без культури - вічний ресурс для інших» / Газета «День» №120-121. - 14-15.07.2017. - С. 28.

2. Геєць Валерій «Зобовязань на державу взяли стільки, що немає чим віддати» / Журнал «Країна». - №24(377). - 22.06.2017. - С. 10-12.

3. Доктрина інформаційної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 25 лютого 2017 року №47/2017. / Газета «Урядовий Курєр», - 28.02.2017 р. - С. 9.

4. Информационная политика: Учебник / Под общ. ред. В. Д. Попова. М.: Изд-во РАГС, 2003.

5. Костюченко Ю. «Про всесвіт на кінчиках пальців» / Газета «День» №120-121. - 14-15.07.2017. - С. 14-15.

6. Манойло А. В. Государственная информационная политика в особых условиях: Монография. М.: МИФИ, 2003. - 388 с. - С. 134.

7. Положення про Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. №341. / Газета «Урядовий Курєр», - 20.08.2014 р. - С.12.

8. Положення про Міністерство закордонних справ України. Затверджено постановою Кабінету МІНІСТРІУКРАЇНИ від 30 березня 2016 р. №281. / Газета «Урядовий Курєр», - 07.05.2016 р. - С. 11.

9. Положення про Міністерство інформаційної політики України. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. №2. / Газета «Урядовий Курєр», - 22.01.2015 р. - С. 7.

10. Положення про Міністерство культури України. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. №495. / Газета «Урядовий Курєр», - 15.10.2014 р. - С. 10-11.

11. Попов В. Д. В поисках экономической, информационной и идеологической идентичности. Массовые информационные процессы в современной России: Очерки / Отв. ред. А. В. Шевченко. М.: Изд-во РАГС, 2002. - С. 287-300.

12. Попов В. Д. Государственная информационная политика: состояние и проблемы формирования. Массовые информационные процессы в современной России: Очерки / Отв. ред. А. В. Шевченко. М.: Изд-во РАГС, 2002. - С. 20-22.

13. Почепцов Г. Сучасні інформаційні війни. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2015. - 497с. С. 8-19.

14. Почепцов Г. Від покемонів до гібридних війн: нові комунікативні технології ХХІ століття. - Видавничий дім «Києво-Могилянська акдемія», 2017. - 260 с. С. 198-201.

15. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. - 4-е изд.- М.: Сов. энциклопедия, 1989, - 1632 с. - С. 633.

16. Стратегія кібербезпеки України, затверджена Указом Президента України від 15 березня 2016 року №96/2016. / Газета «Урядовий Курєр», - 18.03.2016 р. С. 17-18.

17. Сугестивні технології маніпулятивного впливу: навч. Посіб. / [В. М. Петрик, М. М. Присяжнюк, Л. Ф. Компанцева, Є. Д. Скулиш, О. Д. Бойко, В. В. Остроухов]; за загю ред.. Є. Д. Скулиша. - К. : Наук.-вид. відділ НАСБ України, 2010. - 248 с. - С. 125.

18. Сюмар В. «Екватор парламенту: думки з приводу» / Газета «Голос України». - 16.06.2017. - №109 (6614). - С. 3.

19. Філіпп Рено «Постравда існує у вільних країнах, де люди можуть вільно оскаржувати почуте чи побачене» / Журнал «Український тиждень». - №24 (500). 22.06.2017 р. - С. 28-30.

Размещено на .ru