Договір транспортного експедирування та його виконання. Права, обов’язки експедитора і клієнта відповідно Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність". Методичні підходи до оцінки якості транспортно-експедиційного обслуговування перевезень.
Крім вищезазначеного закону відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспорт» (232/94-ВР), «Про зовнішньоекономічну діяльність» (959-12), «Про транзит вантажів» (1172-14), іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них. Згідно нормативних документів експедитор визначається як субєкт господарювання, яких за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування. Клієнт являє собою споживача послуг експедитора, який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Відповідно до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона, або експедитор, зобовязується за плату і за рахунок другої сторони, клієнта, виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, які повязані з перевезенням вантажу.На сучасному етапі сформувалося безліч підходів до визначення поняття транспортно-експедиційного обслуговування, що в Україні знайшло своє відображення у головному документі, що регламентує транспортну діяльність, Закону України «Про транспортне експедирування». Транспортно-експедиторська діяльність визначається як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.Кожний вид транспортно-експедиційних послуг, в свою чергу включає ряд суто логістичних та змішаних операцій, специфіка виконання яких надає транспортно-експедиторському обслуговуванню тієї чи іншої форми. Слід відмітити, що наведена в таблиці класифікація демонструє основні види послуг в рамках транспортно-логістичного або транспортно-експедиційного обслуговування в загальному вигляді, але цей перелік може бути розширений в залежності від наступних умов: специфіки вантажів; характеристики транспорту і рухомого складу, що використовується для перевезення; специфіки формування парку морського, автомобільного, залізничного і авіаційного транспорту, що забезпечують мультимодальне обслуговування перевезень. 3) експедиторські послуги: 3.1) комплексні експедиторські послуги, що включають всі складові транспортно-експедиційного сервісу від моменту прийому вантажів для перевезення до моменту їх розвантаження у клієнта: - прийом вантажів для перевезення на складі замовника/відправника; При децентралізованій організації перевезень доставку вантажів здійснює одержувач, який замовляє транспорт, виконує навантаження, експедирування та розвантаження вантажу. До таких етапів відносять складання змінно-добових планів перевезень, календарних графіків, розробка логістичної концепції транспортно-експедиційного обслуговування, в основі якої лежить маршрутизація перевезень.Таким чином, зясовано, що транспортно-експедиційне обслуговування може здійснюватися як самим підприємством так і посередниками. Транспортно-експедиційні посередники - це фізичні чи юридичні особи, що організують транспортно-експедиційне обслуговування, але самі можуть і не примати безпосередньої участі в процесі перевезення. Сутність транспортно-експедиційного обслуговування полягає в тому, що спеціалізовані транспортні підприємства визначаються як підприємства логістики, оскільки вони безпосередньо повязані з розподілом товарів між виробником і споживачем. Він пропонує класифікувати послуги даного виду за двома критеріями: за характером здійснюваних операцій (транспортно-логістичні, завантажувально-розвандажувальні, експедиторські) та залежно від субєкта надання послуг (послуги, що надаються власним транспортним відділом з використанням власних транспортних активів; з використанням найманих транспортних активів, але власним відділом; послуги, що здійснюються спеціалізованими установами та організаціями).Продуценти транспортно-експедиційних послуг можуть здійснювати такі види діяльності: - приймання заявок на перевезення та укладання договорів про транспортно-експедиційне обслуговування; Підприємствам-виробникам продукції, а також підприємствам-продавцям дуже вигідно користуватися послугами транспортно-експедиційних посередників, адже таким чином вони зменшують свої постійні затрати за рахунок зменшення логістичних затрат, тобто затрат на транспортування товару. Важливо зазначити, що до числа транспортно-експедиційних посередників належать: спеціалізовані транспортні, експедиторські, транспортно-експедиторські (логістичні) фірми, компанії фіз
Вывод
На сучасному етапі сформувалося безліч підходів до визначення поняття транспортно-експедиційного обслуговування, що в Україні знайшло своє відображення у головному документі, що регламентує транспортну діяльність, Закону України «Про транспортне експедирування». Відповідно до цього закону транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо повязана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Транспортно-експедиторська діяльність визначається як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Транспортні перевезення різного виду здійснюються на підставі договорів, що укладаються у письмовій формі між експедитором та клієнтом, про організацію перевезень за місячними планами, за предявленням, за окремими замовленнями відправників (вантажовласників або за їх дорученням - експедиторських організацій).
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні, до яких відносяться авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Landing); накладна ЦІМ (СІМ); вантажна відомість (Cargo Manifest) та ін..
Крім цього, законом передбачені основні права та обовязки перевізників та клієнтів, що забезпечує відповідальність учасників експедиційних відносин за недотримання умов договору чи у звязку з порушенням законодавства.Таким чином, зясовано, що транспортно-експедиційне обслуговування може здійснюватися як самим підприємством так і посередниками. Транспортно-експедиційні посередники - це фізичні чи юридичні особи, що організують транспортно-експедиційне обслуговування, але самі можуть і не примати безпосередньої участі в процесі перевезення. Сутність транспортно-експедиційного обслуговування полягає в тому, що спеціалізовані транспортні підприємства визначаються як підприємства логістики, оскільки вони безпосередньо повязані з розподілом товарів між виробником і споживачем.
Метою логістики транспортно-експедиційного обслуговування є комплексна оптимізація транспортно-експедиційних операцій та мінімізація відповідних витрат на їх здійснення.
Організація транспортно-експедиційного обслуговування може здійснюватися централізовано і децентралізовано.
Існують декілька варіантів і наукових підходів стосовно класифікації транспортно-експедиційних послуг. Найоптимальніший підхід до цього завдання знайшов український дослідник Таньков К. М.. Він пропонує класифікувати послуги даного виду за двома критеріями: за характером здійснюваних операцій (транспортно-логістичні, завантажувально-розвандажувальні, експедиторські) та залежно від субєкта надання послуг (послуги, що надаються власним транспортним відділом з використанням власних транспортних активів; з використанням найманих транспортних активів, але власним відділом; послуги, що здійснюються спеціалізованими установами та організаціями).
Таким чином, на сучасному етапі сформувалося безліч підходів до визначення сутності складових системи транспортно-експедиційного обслуговування, що в комплексі характеризують її в декількох аспектах. По-перше, з функціональної точки зору транспортно-логістичне або експедиційне обслуговування є системою організації перевезень, при якій забезпечується доставка вантажу з необхідним транспортним, інформаційним, технологічним, фінансовим, митним та різного роду логістичним супроводженням. По-друге, з точки зору інституційного складу, є системою взаємодії транспортно-експедиторських посередників, що різняться функціональною специфікою послуг та величиною їх комплексу. Слід зазначити, що методичні підходи до оцінки якості транспортно-логістичного обслуговування направлені на: 1) визначення специфіки виконання таких параметрів перевезення як час, місце, вантаж, кількість та витрати; 2) визначення темпів та обємів виконання послуг; 3) визначення ступеня задоволення потреб клієнтів.
Розроблення і використання системи оцінювання ефективності транспортно-експедиційних послуг направлено на оптимізацію і підвищення ефективності діяльності всього підприємства. Здійснення оцінки ефективності направлені на вирішення чотирьох основних завдань: 1) моніторинг логістичних операцій; 2) контроль за процесом виконання транспортно-логістичного обслуговування; 3) оперативне управління на основі виявлених тенденцій; 4) розроблення подальших тактичних та стратегічних дій для вдосконалення логістичного процесу.На сьогодні 75-80% відправлень зовнішньоторговельних вантажів оформляється не вантажовідправниками, а за їх дорученням транспортно-експедиторськими посередниками. Тому зростає роль вимог до кваліфікації сучасного експедитора, особливо вимоги щодо вміння сконструювати оптимальну логістичну схему доставки вантажу від виробника до споживача, товару - від продавця до покупця за участю декількох видів транспорту, найчастіше з оформленням усіх необхідних експедиторських документів.
Сьогодні досить багато посередницьких структур надають транспортно-експедиційні послуги, тому перед вантажовідправниками стоїть проблема вибору найбільш кваліфікованих посередників.
Відповідно, в умовах конкурентної боротьби необхідно піклуватись про високий статус підприємства, постійно орієнтуючись і досліджуючи зовнішні фактори, аналізуючи нові тенденції в сфері надання транспортно-експедиторських послуг та забезпечуючи клієнту відмінний сервіс. Успішна діяльність транспортно-експедиторської фірми залежить від професійної компетентності кожного експедитора. Заохочуючи та мотивуючи своїх працівників, компанія досягне великих успіхів в своїй діяльності.
На сьогоднішній день питання якості послуг, що надаються транспортно-експедиторськими підприємствами є першочерговими, тому на сучасному етапі доречно досліджувати мотиваційні чинники роботи експедиторів, адже надання послуг, в першу чергу, залежить від особистого задоволення надавача, як внутрішня складова будь якого процесу надання послуг.В сучасному світі транспортно-експедиторська діяльність і транспортно-експедиторські послуги є невідємною частиною підприємницької діяльності, транспортних перевезень, логістики, і зокрема зовнішньоекономічної діяльності. Транспортно-експедиторська галузь є дуже актуальною і важливою, як для фізичних і юридичних осіб, так і для науковців. Транспортно-експедиторські послуги використовуються для полегшення здійснення перевезень та виконує посередницькі функції. Хоча ця тема є дуже розповсюдженою, вона ще досі потребує подальших досліджень і вивчень, особливо це стосується теоретичного аспекту.
Питанням ефективності і функціонування транспортно-експедиторської діяльності приділяли увагу такі українські і російські вчені і фахівці, як Коскіна Ю. А., Пічугіна Ю.В., Бунича П.Г., Бурмистрова М.М., Винникова В.В., Краєва В.І., Котлубая М.І., Лівшиця В.Н., Лимонова Е.Л., Міхина А.А., Нємчикова В.С., Примачова Н.Т., Раховецького А.Н., Румянцева А.П., Боровський В.М., Жихарєва В.В., Захаров О.В., Дергачов В.О., Приходько Ю.М., Котлубай О.М. та інші науковці.
Згідно з діючим Законом України «Про транспортно-експедиторську діяльність» ( від 1 липня 2004 р. № 1955-IV) транспортно-експедиторська діяльність визначається, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо повязана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування [1]. Цей Закон присвячений регулюванню окремого виду підприємницької діяльності - транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Та визначення транспортно-експедиторської діяльності і транспортно-експедиторських послуг можуть розглядатися по-різному, але сутність всіх термінів залишається єдиною. Відповідно, можна зробити висновок, що насамперед, транспортно-експедиторська діяльність - це комплекс послуг, які включають увесь спектр робіт, повязаних з перевезенням (транспортуванням) вантажів (товарів), а також з їх навантаженням, забезпеченням охорони, страхуванням та доставкою вантажів в пункт призначення. Експедитори, в свою чергу, виступають посередниками в наданні послуг.
Слід відмітити, що в умовах ринкової економіки підтверджується важлива організуюча та системоутворююча роль транспортно-експедиторської діяльності в процесі формування логістичних технологій, як при реалізації зовнішньоторговельних звязків, так і при організації транзитних потоків вантажів і транспортних засобів через територію України.
На сучасному етапі ускладнення організації функціонування транспортних систем і підвищення вимог до транспортних операцій за показниками надійності, стійкості, безпеки і конкурентоспроможності особливу актуальність має проблема формування ефективного транспортного експедиторства. Проблематика цього питання полягає у недостатньому розвитку галузі, а саме у її фінансуванні і розширенні сфер її діяльності.
Система показників оцінки ефективності транспортного обслуговування може бути використана для оцінки результатів реалізації програм розвитку сфери експедиторських послуг та морської транспортної галузі, а також при формуванні транспортної політики України. Введені до запропонованої системи показників нові коефіцієнт використання транзитного потенціалу та коефіцієнт розвитку ринку експедиторських послуг нададуть можливість проводити систематичну оцінку стану системи транспортного обслуговування зовнішньоекономічної діяльності підприємств, ефективності вжитих заходів щодо її вдосконалення [2] .
Актуальність розробки нових підходів щодо вдосконалення системи транспортно-експедиційного обслуговування підприємств, науково-методичних аспектів управління ефективністю експедиторських компаній обумовлена економічною доцільністю розширення експорту транспортних послуг та розвитку зовнішньої торгівлі.
Сьогодні в Україні більш ніж 80% перевезень на усіх різновидах транспорту здійснюється шляхом безпосередньої участі експедиторів. Транспортно-експедиторська діяльність виконує посередницькі функції між експортером і імпортером, чим дуже спрощує здійснення різного виду торгівельних операцій. Транспортно-експедиторські послуги надаються заказнику при експорті з України, імпорті в Україну, транзиту по території України, або іншими державами, а також при перевезеннях по території України [2] .
Тому, експедитори - це не тільки посередники між власниками вантажів і перевізниками, вони ведуть активну маркетингову працю на ринках транспортних послуг, приймають участь у підготовці вантажів до перевезень, супроводжують їх на шляху транспортування, забезпечують вимоги відправників відносно доставки вантажів від пункту призначення до місця прибуття, виконують функції операторів при здійсненні міжнародних перевезень [4].
Експедитори та їх обєднання відповідно до законодавства з метою удосконалення транспортно-експедиторських послуг, покращення їх якості та конкурентоздатності, можуть на добровільних засадах сертифікувати якість своїх послуг відповідно до існуючих стандартів та здійснювати професійну підготовку/перепідготовку фахівців та підвищення кваліфікації спеціалістів транспортно-експедиторських підприємств.
Обєднання експедиторів, з метою вдосконалення та прискорення інтеграційного процесу входження в світовий ринок транспортно-експедиторські послуги можуть розробляти, затверджувати та погоджувати умови здійснення транспортно-експедиторську діяльність та інші акти, що передбачені їх установчими документами [1] .
Таким чином, важко уявити сучасний світ без транспортно-експедиційної діяльності і без надання транспортно-експедиторських послуг, тому що найбільший прибуток в бюджет України несе торгівля товарами різного виду не тільки на вітчизняному, а й на зовнішньому ринку, а логістика у сво чергу забезпечує надійність, комфорт і цілісність товарів, безпеку споживача і покупця, являється всесвітньо зєднуючим ланцюгом, що виведе України на вищий рівень економічного розвитку.
Список литературы
1. Неруш Ю. М. Коммерческая логистика: учебник / Ю. М. Неруш.-М.: ЮНИТИ, 1997. - 270 с.
2. Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 1 липня 2004 р. № 1955-IV.
3. Транспортное обеспечение внешнеторговых операций. Коммерческий справочник. - СПБ., 1995. - 430 с.
4. Коскіна Ю.А. «Експедиторська діяльність, як різновид посередництва у придбанні транспортних послуг», Рубрика: Соціум. Наука. Культура, Технічні науки c.- 3.
5. Алесинская T. В. Основы логистики. Общие вопросы логистического управления : учебное пособие / T. В. Алесинская . - Таганрог: Изд-во ТРТУ , 2005. - 121 с.
6. Беляневич Е.А., доктор юридических наук, професор Транспортное законодательство Украины: общая характеристика: Санація та банкрутство, 2010. - № 1. - с. 121 - 132
7. Біловодська О. А. Маркетингова політика розподілу [Текст]: навч. посібник / О. А. Біловодська. - К. : Знання, 2008. - 376 c.
8. Васильців Н.М. Передумови та тенденції розвитку глобальної логістики Н.М. Васильців // Вісник національного університету «Львівська політехніка», 2010. - № 669. - с. 267 - 274.
9. Вовчак А.В. Сучасні тенденції розвитку каналів розподілу/ А.В. Вовчак Маркетинг в Україні, 2010. - №2. - с. 42-43
10. Гаджинский A. M. Основы логистики: учеб. пособие / А. М. Гаджинский. - М., 1995. - 122 с.
11. Голошубова Н. О. Організація торгівлі: підручн. для студ. вищ. навч. закл. / Н. О. Голошубова. - К. : Книга, 2004. - 560 с.
12. Иоахим Кох. Тенденции в международной логистике [Электронный ресурс]. - Режим доступа http://www.wagener-herbst.com
13. Інфраструктура товарного ринку/ За ред. І. В. Сороки. - К.: НВФ «Студцентр», 2002. - 607 с.
14. Кальченко А. Г. Логістика: навч. посібник / А. Г. Кальченко, В. В. Кривещенко. - 2-ге вид.- К. : КНЕУ, 2008. - 472 с.
15. Ларіна Р.Р. Формування та забезпечення надійності регіональних логістичних систем. Монографія. / Р. Р. Ларіна - Донецьк: Норд-Прес, 2005. - 284 с.
16. Міжнародні транспортні перевезення: договірні та облікові аспекти: збірник систематизованого законодавства / укл. С.М. Дробоття, С.В. Юров. - К.: Блііц-Інформ, 2011. - Вип.6 - 192 с.
17. Объемы перевозок автомобильным транспортом за 2006 год выросли// Логистика : проблемы и решения. - 2007. - № 2. - С.13-14.
18. Окландер М. А. Маркетинг и логистика в предпринимательстве/ М. А. Окландер. - Одесса: АП НТ и ЭИ, 1996. - 104 с.
19. Паламарчук О. Створення логістичних центрів в Україні вирішить 5 найважливіших проблем країни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: 20. Савіна Н.Б. Інфраструктура логістичних процесів економічної діяльності/ Н.Б. Савіна // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Сер. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку, 2009. - №647.- С.198-202.
21. Свиридко С.В. Логістика: сучасні світові тенденції розвитку/ С.В. Свиридко// Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. - 2009. - №1. Ч.1. - С.452
22. Транспортная логистика : учеб. Пособие/ Л. Б. Миротин, Б. П. Безель, Т. О. Сулейменов, К. О. Мадалиев. - М., 1996. - 210 с.
23. Управління логістикою : розробка стратегій логістичних операцій: пер. з англ. ; за наук. ред. О. Є. Міхейцева. - Дніпропетровськ: Баланс Бізнес-Букс, 2007. - 368.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
