Контроль та профілактика порушень опорно-ресорної функції стопи школярів у процесі фізичного виховання - Автореферат

Експериментальними дослідженнями встановлено, що при порушенні мязково-звязкового апарату стопи знижуються амортизаційні властивості нижньої кінцівки та виникає порушення ресорної функції хребта (А.М. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що у роботі: · вперше встановлено взаємозвязок геометрії мас нижніх кінцівок та біомеханічних властивостей кістякових мязів, які забезпечують функціональну резистентність стопи дітей, що стало підставою для розробки методики профілактики порушень опорно-ресорних властивостей стопи молодших школярів; Розроблено та апробовано методику профілактики порушень опорно-ресорної функції стопи молодших школярів з урахуванням геометрії мас та біомеханічних властивостей кістякових мязів нижніх кінцівок дітей, яка застосовується в організації занять з фізичної культури як у навчальному процесі, так і самостійно у домашніх умовах. У першому розділі “Контроль та профілактика порушень рухової функції стопи дітей молодшого шкільного віку” проаналізовано та узагальнено дані, які характеризують фізичний розвиток дітей віком 7-10 років, вивчено морфофункціональні особливості формування нижніх кінцівок дітей та геометрії їхніх мас. Вивчення особливостей біомеханічних властивостей кістякових мязів нижньої кінцівки, що беруть участь у регуляції ортоградної пози тіла дітей, чотириголового мяза стегна, великого сідничного та литкового мязів (m. rectus femoris, m. gluteus maximus, m. gastrocntmius), а також мязів, які беруть активну участь в утриманні склепінь стопи, переднього великогомілкового та довгого малогомілкового (m. tibialis anterior та m.peroneus longus), дало змогу встановити, що зміни тонусу кістякових мязів мають хвилеподібний характер, а найбільший приріст тонусу досліджуваних мязів як у хлопчиків, так і у дівчаток припадає на період від 7 до 8 років та від 9 до 10 років.Аналіз наукової літератури свідчить про те, що тіло людини в ортоградному положенні має систему складних механізмів, які забезпечують умови опори за рахунок морфофункціональних компонентів нижньої кінцівки, зокрема, стопи. Стопа є найважливішим структурним елементом опорно-рухового апарату людини, що забезпечує його статолокомоторну функцію і є цілісним морфофункціональним обєктом, від якого залежить рухова функція людини. Так, довжина нижніх кінцівок у хлопчиків від 7 до 10 років збільшується у середньому від 70,69 32 до 79,64 0,38 см, а у дівчаток - від 73,17 0,60 до 84,06 0,82 см; довжина стегна у хлопчиків збільшується від 35,4 0,23 до 38,17 0,32 см, а у дівчаток - від 37,26 0,42 до 42,51 0,49 см; зміна довжини гомілки у хлопчиків становила від 29,34 0,24 до 35,69 0,16 см, а у дівчаток - від 29,66 0,29 до 35,51 0,48 см; довжина стопи збільшилася від 19,91 0,19 до 21,31 0,23 см у хлопчиків та від 19,83 0,20 до 22,83 0,21 см - у дівчаток; ширина стопи збільшилася на 1,2 0,56 см у хлопчиків та на 0,8 02 см - у дівчаток. Разом з цим середня величина максимального зміщення центрів мас біоланок нижніх кінцівок припадає на період 9-10 років, відстань до центру мас стегна досягає у хлопчиків у цей період 0,94 0,09 см, а у дівчаток - 1,71 0,03 см. Водночас центр мас гомілки у хлопчиків переміщується на 0,95 0,05 см, а у дівчаток - на 1,11 0,05 см, центр мас стопи - на 0,28 0,03 см у хлопчиків та на 0,51 0,04 см - у дівчаток.

1. Аналіз наукової літератури свідчить про те, що тіло людини в ортоградному положенні має систему складних механізмів, які забезпечують умови опори за рахунок морфофункціональних компонентів нижньої кінцівки, зокрема, стопи. Стопа є найважливішим структурним елементом опорно-рухового апарату людини, що забезпечує його статолокомоторну функцію і є цілісним морфофункціональним обєктом, від якого залежить рухова функція людини. Водночас у спеціальній літературі методика профілактики та контролю порушень рухової функції стопи школярів у процесі фізичного виховання розроблена і обґрунтована недостатньо.

2. Встановлено, що у процесі вікового розвитку рухової функції школярів відбувається збільшення лінійних розмірів нижніх кінцівок. Так, довжина нижніх кінцівок у хлопчиків від 7 до 10 років збільшується у середньому від 70,69 32 до 79,64 0,38 см, а у дівчаток - від 73,17 0,60 до 84,06 0,82 см; довжина стегна у хлопчиків збільшується від 35,4 0,23 до 38,17 0,32 см, а у дівчаток - від 37,26 0,42 до 42,51 0,49 см; зміна довжини гомілки у хлопчиків становила від 29,34 0,24 до 35,69 0,16 см, а у дівчаток - від 29,66 0,29 до 35,51 0,48 см; довжина стопи збільшилася від 19,91 0,19 до 21,31 0,23 см у хлопчиків та від 19,83 0,20 до 22,83 0,21 см - у дівчаток; ширина стопи збільшилася на 1,2 0,56 см у хлопчиків та на 0,8 02 см - у дівчаток.

3. У процесі формування опорно-ресорної функції стопи школярів відбувається складна динаміка формування їхніх нижніх кінцівок. Висота бугристості човноподібної кістки у період від 7 до 10 років змінюється у хлопчиків від 29 0,03 до 35 0,05 мм, у дівчаток - від 29 0,03 до 34 0,05 мм. Плесневий кут, який характеризує ресорні властивості стопи, коливається у молодших школярів від 22 до 250. Пятковий кут, що характеризує ресорні якості, повязані з особливостями зчленування кісток та звязковим апаратом стопи, коливається у межах від 29 до 350. Така незначна зміна зумовлена тим, що у цей період склепіння стопи вже сформовані, а їхній подальший розвиток повязаний з ростом стопи у цілому.

4. У досліджуваний віковий період у всіх піддослідних простежується суттєво виражена тенденція зміщення центрів мас біоланок нижніх кінцівок у їхньому проксимальному напрямку. Разом з цим середня величина максимального зміщення центрів мас біоланок нижніх кінцівок припадає на період 9-10 років, відстань до центру мас стегна досягає у хлопчиків у цей період 0,94 0,09 см, а у дівчаток - 1,71 0,03 см. Водночас центр мас гомілки у хлопчиків переміщується на 0,95 0,05 см, а у дівчаток - на 1,11 0,05 см, центр мас стопи - на 0,28 0,03 см у хлопчиків та на 0,51 0,04 см - у дівчаток.

5. Експериментальними дослідженнями встановлено, що зареєстровані зміни геометрії мас нижніх кінцівок дітей 7-10 років призводять до змін тонусу кістякових мязів, які беруть участь в опорній, ресорній та поштовховій функціях. Ріст стопи та зміна висоти її поздовжнього склепіння, як правило, супроводжуються значним підвищенням тонусу m. peroneus longus у середньому на 4% та m. tibialis anterior - на 6% за рік. Динаміка змін тонусу мязів нижніх кінцівок (m. rectus femoris, m. gluteus maximus, m. gastrocntmius) має хвилеподібний характер. Найбільший приріст тонусу цих мязів як у хлопчиків, так і у дівчаток припадає на період від 9 до 10 років та від 7 до 8 років.

6. Кореляційний аналіз дозволив виявити залежність між показниками розвитку морфологічних компонентів стопи та тонусом досліджуваних мязів стопи дітей 7-10 років. У результаті цього дослідження було встановлено, що у цей період у формуванні склепінь стопи провідного значення набувають величини тонусу m. tibialis anterior (r=0,389; Р<0,05), m. peroneus longus (r=0,399; Р<0,05), m. gastrocntmius (r=0,318; Р<0,05). У результаті кореляційного аналізу встановлено, що показник висоти склепіння стопи має певний взаємозвязок з лінійними розмірами самої стопи та геометрією її суглобових утворень: довжиною стопи (r=0,591; Р<0,05), довжиною опорної частини склепіння стопи (r=0,571; Р<0,05), висотою суглоба стопи над рівнем опори (r=0,743; Р<0,05), висотою підйому стопи (r=0,826; Р<0,05), а також величиною плеснового (r=0,819; Р<0,05) та пяткового (r=0,852; Р<0,05) кутів. На підставі отриманих даних розроблені оціночні таблиці та рівняння лінійної регресії для визначення тонусу кістякових мязів з метою контролю рухової функції нижніх кінцівок дітей молодшого шкільного віку.

7. Отримані результати досліджень дозволили розробити методику біомеханічного контролю опорно-ресорних властивостей стопи школярів, яка вміщує: візуальний скринінг, подометрію, міотонометрію, рівняння лінійної регресії, відеометрію з використанням розробленого компютерного програмового забезпечення.

8. На підставі проведеного констатуючого експерименту розроблено методику профілактики порушень рухової функції стопи дітей молодшого шкільного віку, яка вміщує комплекси фізичних вправ спрямованого впливу на пружновязкі властивості кістякових мязів нижніх кінцівок та опорно-ресорні властивості стопи молодших школярів. Проведений педагогічний експеримент показав, що впровадження розробленої авторської програми у процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку достовірно поліпшує показники рухової функції стопи школярів. Так, плесновий кут у дітей експериментальних груп збільшився у середньому на 3% (Р<0,05), при цьому статистично достовірно поліпшуються показники тонусу m. rectus femoris як у хлопчиків, так і у дівчаток у 10 років (Р<0,05); m. gastrocntmius - у дітей обох статей у віці 9 і 10 років (Р<0,05); m. peroneus longus - у хлопчиків у 9, а у дівчаток - у 10 років (Р<0,05); достовірні зміни тонусу m. tibialis anterior - у хлопчиків і дівчаток у 9 і 10 років (Р<0,05). У піддослідних контрольних груп було встановлене достовірне збільшення тонусу тільки m. tibialis anterior - у хлопчиків 9 років (Р<0,05).

9. Використання програми профілактики порушень рухової функції стопи школярів із застосуванням біомеханічного контролю відкриває нові перспективи ефективного динамічного регулювання морфофункціональних властивостей дитячого організму. Зокрема, розроблена технологія біомеханічного контролю, яка вміщує оптико-електронні та аналітичні методи, дозволить суттєво вдосконалювати опорно-ресорні властивості стопи людини.

1. Сергієнко К.М. Розвиток склепіння стопи у дітей шкільного віку // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. - 2000. - № 2-3. - С. 68-71.

2. Сергиенко К.Н. Определение информативности и эффективности методов, используемых при оценке сводов стопы человека // Физ. воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. // Под. ред. С.С. Ермакова. - Харьков: ХХПИ, 2001. - № 6. - С. 55-59.

3. Сергієнко К.М. Особливості пружновязких властивостей скелетних мязів нижньої кінцівки у дітей шкільного віку // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. - 2001. - № 4. - С. 34-36.

4. Сергиенко К.Н. К вопросу о диагностике деформаций стоп //Физ. воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. // Под. ред. С.С. Ермакова - Харьков: ХХПИ, 2002. - № 7. - С. 26-31.

5. Сергієнко К.М. Біомеханічний контроль опорно-ресорних властивостей стопи дітей молодшого шкільного віку // Теорія і методика фіз. виховання і спорту. - 2003. - № 1. - С. 134-137.

6. Сергиенко К.Н. Профилактика нарушений опорно-рессорной функции стопы детей 7-10 лет в процессе физического воспитания //Физ. воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. // Под. ред. С.С. Ермакова. - Харьков: ХХПИ, 2003. - № 13. - С. 89-96.

7. Кашуба В.А., Сергиенко К.Н., Валиков Д.П. Компьютерная диагностика опорно-рессорной функции стопы человека //Физ. воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр.// Под. ред. С.С. Ермакова. - Харьков: ХХПИ, 2002. - № 1. - С. 11-16.

8. Кашуба В.А., Валиков Д.П., Сергиенко К.Н. Компьютерные технологии в системе высшего физкультурного образования // Физ. воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. // Под. ред. С.С.Ермакова - Харьков: ХХПИ, 2002. - № 6. - С. 22-27.

9. Лапутин. А.Н., Кашуба В.А., Гамалий В.В., Сергиенко К.Н. Диагностика морфо-функциональных свойств стопы спортсменов // Наука в олимпийском спорте. - 2003. - № 1. - С. 67-74.

10. Сергиенко К.Н., Семенец В.И. Восстановление естественной кинетики крупных суставов нижних конечностей спортсменов с помощью средств изокинетической тренировки // Физ. воспитание студентов творческих специальностей: Сб. науч. тр. // Под. ред. С.С. Ермакова. - Харьков: ХХПИ, 2003. - № 6. - С. 42 - 49.

11. Сергиенко К.Н., Хабинец Т.А. Биомеханические характеристики стопы детей школьного возраста // IV Міжнар. наук. конгрес “Олімпійскій спорт і спорт для всіх: проблеми здоров?я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації”. - Київ. - 2000. - C. 427.

12. Сергиенко К.Н. Биомеханический контроль двигательной функции стопы в онтогенезе // Наука и спорт: Взгляд в третье тысячелетие: Сб. I междунар. конф. студентов. - Киев, 1999. - С. 41-45.

13. Кашуба. В., Сергиенко. К. Современные технологии оценки опорно-рессорной функции стопы человека. VI междун. науч. конгресс “Современный олимпийский спорт и спорт для всех” // Физическое воспитание и спорт. - Том. 46., Ч. II. - Варшава, 2002. - С. 421-422.

14. Валиков Д.П., Сергиенко К.Н. Методика дистанционного обучения и анализа пространственной организации тела человека // Тр. междунар. науч.- практ. конф. “Компьютеры. Программы. Интернет. 2003”. - Киев: КПИ, 2003. - С. 21.

15. Сергиенко К.Н., Валиков Д.П. Современные компьютерные технологии в подготовке специалистов по физической культуре и спорту // Тези доп. учасн. V міжнар. наук. практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених “Системний аналіз та інформаційні технології”. - Киев: НТСА ІПСА, 2003. - С. 196.

Размещено на .ru