Контроль та нагляд у сфері дозвільної діяльності як різновид видів контролю та нагляду в державному управлінні - Статья

У сфері державного управління контроль здійснюється за такими основними напрямами діяльності: дотримання планової, фінансової, ціноутворювальної, договірної, технологічної, виконавчої, трудової та інших різновидів державних дисциплін; використання основних та оборотних засобів, інших державних ресурсів; виконання природоохоронного законодавства; підбір та розстановка кадрів у державному секторі; виконання соціальних програм; стан боротьби з правопорушеннями у сфері державного управління тощо. Гаращук відносить: екологічний (забезпечує екологічну безпеку людини), фінансовий (забезпечує внутрішню фінансову безпеку держави), митний (зовнішня економічна безпека) і контроль за застосуванням законодавства про боротьбу з корупцією, організованою злочинністю й тероризмом (зовнішня й внутрішня безпека суспільства від руйнівних процесів корупції, особиста й загальна громадська безпека) [1]. Різноманітні види контролю, що на сьогодні існують на практиці, на думку згаданого вченого, можна класифікувати за: а) субєктами, що здійснюють контроль; б) характером контролю; в) обсягом контрольних повноважень; г) сферами контролю; д) характером відносин субєкта контролю з підконтрольним обєктом тощо [2]. Гаращук зазначає, що контроль можна класифікувати: а) за органами, які його здійснюють (контроль з боку органів законодавчої, виконавчої, судової влади, органів місцевого самоврядування, з боку громадських формувань, громадян); б) за підконтрольними обєктами (контроль за держструктурами, органами місцевого самоврядування, громадськими угрупованнями, окремими особами та ін.); в) за загальною сферою діяльності, яка підлягає контролю (відомчий, міжвідомчий та надвідомчий (позавідомчий контроль); г) за предметною сферою діяльності, яка підлягає контролю (освіта, охорона здоровя, використання природних ресурсів, фінансів, основних та оборотних засобів тощо); д) за формами проведення (ревізія, інвентаризація, рейд, затребування звітів та ін.); е) за напрямами втручання в оперативну діяльність підконтрольної структури (втручання в господарську діяльність, кадрову політику або у сферу управління підконтрольної структури); є) за ступенем (за глибиною) втручання в оперативну діяльність підконтрольного органу (пряме (безпосереднє) або непряме (опосередковане)); ж) за часом його проведення (попередній, поточний, остаточний); з) за обсягом (кількістю) видів діяльності підконтрольної структури, що досліджуються (вибірковий або повний); і) використанням технічних засобів і спеціальних приладів (фото-, кіно-та інше документування, проведення експертиз за допомогою хімічних реактивів, спеціальних засобів і приладів) та контроль без використання таких засобів (візуальний, проста робота з документами) та ін. В основу класифікації можуть бути покладені різні критерії: природа субєктів контролю, їх завдання, зміст контрольно-наглядової діяльності, характер контрольних повноважень, характер відносин уповноваженого органу з підконтрольним (піднаглядним) субєктом, стадії управління, на яких здійснюється контрольна та наглядова діяльність, юридичні наслідки вказаної діяльності [4, с.

1. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: дис.... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 / В.М. Гаращук. - X., 2003. - 412 с.

2. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: дис.... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 / О.Ф. Андрійко. - К., 1999. - 378 с.

3. Адміністративне право України. Академічний курс / В.Б. Аверянов: підруч.: [у 2-х т.]: Т. 1 Загальна частина / [за ред. В.Б. Аверянова]. - К.: Вид-во “Юридична думка”, 2004. - 584 с.

4. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / [за заг. ред. В.Б. Аверянова]. - К.: Факт, 2003. - 384 с.

Размещено на .ru