Теоретичне обґрунтування контролю та нагляду, здійснюваних кримінально-виконавчою службою України за особами, звільненими з випробуванням. Розробка пропозицій до законодавства. Класифікація заходів контролю та нагляду, їх правові підстави та наслідки.
При низкой оригинальности работы "Контроль та нагляд кримінально-виконавчої інспекції за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Одним із таких заходів є звільнення особи від відбування покарання з випробуванням (далі - звільнення з випробуванням), що становить основу судової практики з початку його запровадження. Проте з моменту прийняття чинного Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) окремого та комплексного дослідження контролю та нагляду КВІ за звільненими з випробуванням в Україні до цього часу не здійснювалося. У науці кримінально-виконавчого права не досягнуто однозначної і переконливої позиції стосовно розрізнення понять контролю та нагляду, їх правової природи, мети та змісту заходів впливу. Необхідність удосконалення кримінально-виконавчого законодавства, що регламентує контроль та нагляд КВІ, також повязана із: суперечливістю норм про правову підставу їх здійснення; невизначеністю засобів нагляду КВІ; нерегламентованістю повноважень відносно засуджених, на яких не покладено судом обовязків, тощо. Дослідження теоретичних і практичних питань контролю та нагляду КВІ здійснювалось на основі таких методів: діалектичного - при дослідженні контролю та нагляду як засобу реалізації звільнення з випробуванням (розділи 1-3); історичного - під час дослідження процесу зародження, формування та розвитку інститутів контролю та нагляду (підрозділ 1.1); формально-юридичного - при аналізі нормативно-правових актів (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1); системного - при аналізі контролю та нагляду КВІ як інститутів права (підрозділ 2.1); аналізу та синтезу - при формулюванні дефініцій основних понять та визначенні мети контролю та нагляду КВІ (підрозділи 1.2, 2.1-2.3, 3.2); компаративний - для порівняння здійснення контролю і нагляду КВІ та відповідними службами зарубіжних країн - (підрозділи 1.1, 3.1); моделювання - при передбаченні шляхів удосконалення контролю та нагляду за звільненими з випробуванням (підрозділ 3.1.); соціологічний - при здійсненні опитування та визначення й узагальнення його результатів (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3, 3.2)."Правова природа контролю та нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням" складається з трьох підрозділів, у яких проаналізовано історико-правовий процес формування інституту контролю та нагляду, а також теоретичні положення щодо їх поняття, змісту і мети. У підрозділі 1.1 "Історико-правовий аналіз контролю та нагляду за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням" розглянуто процес формування контролю та нагляду у світі та Україні, починаючи з кінця XIX до початку XXI ст. У підрозділі 1.2 "Поняття та зміст контролю та нагляду КВІ за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням" обґрунтовується необхідність розмежування понять "контроль” і "нагляд” за звільненими з випробуванням, визначається їхній зміст. контроль нагляд кримінальний виконавчий Відповідно до наведених ознак автором уточнюються визначення, згідно з якими контроль і нагляд КВІ є видами діяльності, що передбачають повноваження, у першому випадку, з перевірки звільнених з випробуванням щодо дотримання ними громадського порядку та виконання обовязків, покладених на них судом (контроль), а в другому - зі спостереження за дотриманням засудженими умов режиму випробуванням, застосування до них заходів впливу та сприяння у їх виправленні та ресоціалізації (нагляд). Виявлено багатоаспектний характер мети контролю та нагляду КВІ з точки зору теорії кримінально-виконавчого права, що полягає у: здійсненні заходів щодо недопущення систематичного порушення засудженими громадського порядку; забезпеченні дотримання засудженими умов режиму випробування та виконання обовязків, покладених на них судом; своєчасному застосуванні заходів впливу у разі порушень режиму випробування; підтвердженні чи спростуванні застосування звільнення з випробуванням відносно того чи іншого засудженого; спільному з ОВС та іншими субєктами здійсненні індивідуально-профілактичної роботи та виховного впливу у процесі виправлення засудженого; проведенні організаційних, інформаційних, розшукових, аналітичних та інших заходів, що забезпечують здійснення контролю і нагляду; здійсненні заходів допомоги засудженим щодо їх повернення до загальноприйнятого соціально-нормативного життя у суспільстві.У дисертації вирішено конкретне наукове завдання, що дозволило отримати результат у вигляді теоретичних положень про поняття, зміст, підстави та наслідки контролю й нагляду КВІ за особами, звільненими з випробуванням, як інститутів кримінально-виконавчого права та обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення законодавства України з питань їх застосування. Виокремлено періоди формування в Україні контролю і нагляду за особами, звільненими від відбування покарання: 1) без чіткої регламентації інституту контролю за умовно засудженими (1918-1927 рр.); Розмежовано зміст контролю та нагляду КВІ, які являють собою при здійсненні контролю вид діяльності, що передбачає повноваження з перевірки засуджених щодо дотримання ними громадського порядку та виконання обовязків, покладених на них судом,
План
Основний зміст
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы