Контроль органів державної податкової служби України за підприємницькою діяльністю, яка підлягає ліцензуванню: теорія та практика реалізації - Автореферат

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що Україна будує правову державу, запроваджує інститути ринкової економіки, йде по шляху створення якісно нового суспільства, орієнтованого на пріоритет загальнолюдських цінностей, визнання особи найвищою соціальною цінністю держави, модифікації функціонального призначення державних органів, запровадження, так званих, “партнерських” взаємовідносин особи і державних органів, що набуває особливого значення у світлі інтеграції нашої держави до Європейської спільноти. Серед державних органів завжди посідали чинне місце й зберігають його і надалі органи державної податкової служби, реформування організаційно-правової структури та функціонального призначення яких є актуальним завданням органів законодавчої та виконавчої влади в сучасних умовах соціально-економічних, політичних перетворень у нашій державі. У світлі докорінного оновлення господарського законодавства України, і насамперед тієї його частини, яка визначає засади регулювання підприємницької діяльності, як складової господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню, контроль вищезазначених державних органів за підприємницькою діяльністю, яка підлягає ліцензуванню, модифікується, змінюються всі елементи його механізму, а це актуалізує відповідні наукові дослідження з тим, щоб отримані результати використати у процесі формування вітчизняного перспективного (у вигляді кодифікованого акту) податкового законодавства, яке на сьогоднішній день є досить розгалуженим, складним, суперечливим, і нагальна потреба прийняття якого вже назріла. Контроль органів державної податкової служби України за підприємницькою діяльністю, яка підлягає ліцензуванню, набуває на сьогоднішній день специфічних властивостей, займає самостійне місце у їх загальній контрольній діяльності і вимагає досконалого нормативного (при узгодженні змісту господарського та податкового законодавства) підґрунтя, сформувати яке можна на підставі результатів фундаментальних комплексних наукових досліджень. У процесі виконання дисертації було використане чинне, раніше діюче законодавство України та зарубіжних країн (зокрема податкове законодавство Російської Федерації, Республіки Молдова, Республіки Бєларусь, Республіки Казахстан), перспективне законодавство (проекти Податкового кодексу України у всіх редакціях, проект Закону України “Про податковий контроль”), наукові праці з філософії права, теорії держави та права, теорії управління, адміністративного, фінансового, податкового, господарського права, юридична публіцистика.В дисертації підкреслюється, що генезис нормативної регламентації контролю органів державної податкової служби також характеризується стадійністю, та виділяється три етапи фіксації його у вітчизняному законодавстві (1990-1996 р.р., 1996-1999 р.р., 1999 - до цього часу) із детальним визначенням специфіки кожного, починаючи від закріплення відповідного різновиду контролю в системі функцій органів державної податкової служби в нормативно-правовому акті законодавчого характеру, трансформації змісту та призначення разом із модифікацією організаційної структури зазначених органів і детального регулювання процесуального режиму на рівні численних підзаконних нормативно-правових актів, до розробки перспективного законодавства із виділенням його як самостійного правового інституту і зосередження засад в єдиному законодавчому нормативно-правовому акті, а потім у складовій кодифікованого акту, що є оптимальним рішенням на сучасному етапі правотворчого процесу у нашій державі. У третьому підрозділі “Специфіка контролю органів державної податкової служби України за підприємницькою діяльністю, яка підлягає ліцензуванню” визначається, що останнім часом у контексті соціально-економічних, політичних перетворень у нашій державі, переосмислення призначення державних органів, серед яких чинне місце посідають органи державної податкової служби України, запровадження нової моделі партнерських взаємовідносин між субєктами податкових правовідносин, намітилася тенденція до спеціалізації відповідного контролю за його напрямками, а відповідно і виділення його видів, серед яких чинне місце посідає контроль за підприємницькою діяльністю, яка підлягає ліцензуванню. У дисертації підкреслюється, що контроль органів державної податкової служби України за підприємницькою діяльністю, яка підлягає ліцензуванню, характеризується наявністю, поряд із загальними рисами, притаманними державному контролю та всім його різновидам, й цілим спектром специфічних властивостей, що дозволяє говорити про нього як про самостійний різновид контролю органів державної податкової служби України. У контексті спеціалізації доктринального дослідження контролю органів державної податкової служби України за певними напрямками та активної розробки перспективного законодавства, доцільним вбачається надання офіційного статусу відповідному різновиду контролю і у аспекті використання правової термінології (“контроль органів державної податкової служби України за підприємницькою діяльністю, яка підлягає

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ