Контрастивні тропи й фігури в американській поезії модернізму: лінгвокогнітивний аспект - Автореферат

У когнітивній лінгвістиці, спрямованій на пояснення характеру взаємодії між мовою і мисленням, проблема тропеїки набула особливої актуальності у звязку з новим підходом до тлумачення поетичних тропів і фігур. У когнітивній поетиці на основі положень когнітивної лінгвістики розроблена теорія словесного поетичного образу (Л.І.Бєлєхова), визначено особливості його формування, підґрунтям яких є концептуальна метафора, метонімія (див., напр., С.А.Андреєва, Л.В.Димитренко, С.О.Хахалова, Н.А.Чес), порівняння (О.Й.Філіпчик, Н.В.Ярова). Актуальність дослідження також визначається необхідністю систематизації поглядів на природу оксюморона, антитези, іронії та гротеску в світлі когнітивної лінгвістики та когнітивної поетики і подальшої розбудови теорії образності в аспекті визначення характеру взаємодії між видами поетичного мислення й способами його втілення у стилістичних прийомах. · виявити мовні та позамовні чинники формування контрастивних тропів і фігур в американській поезії; · розкрити лінгвокогнітивні механізми, задіяні в формуванні контрастивних тропів і фігур в американській поезії модернізму;У розділі 1 “Види контрастивних тропів і фігур в американській поезії модернізму” з метою класифікації контрастивних образних засобів подано критичний аналіз наукових поглядів на природу оксюморона як родового тропа. У контексті роботи поняття іконічності слугує визначенню особливостей семантико-синтаксичної структури контрастивних тропів і фігур, а також виявленню когнітивних обмежень на їх формування й інтерпретацію. Аналіз семантико-когнітивної структури контрастивних образних засобів показав, що парадоксальна думка втілюється через зіткнення складників контрастивного тропа або фігури, в семантиці яких опредметнено протиставлення, протиріччя, протилежність, контраст, сумнів або альтернативу. Визначено, що різниця між суперечними та протилежними поняттями, вираженими в контрастивних тропах або фігурах, полягає у тому, що між ними неможливе третє, середнє поняття. До семантики першого складника контрастивного тропа singing не входить жодна сема, що означає властивість, протилежну тій, яка належить елементам, включеним в обсяг другого поняття unsinging.Різноманітність семантичної та синтаксичної структур контрастивних стилістичних засобів зумовлюється взаємодією мовних і позамовних чинників. До мовних чинників відносяться іконічність і символьність як принципи мовного втілення парадоксального мислення в контрастивних стилістичних засобах. Зясування цих принципів уможливило визначення семантико-синтаксичної структури контрастивних тропів і фігур в американській поезії модернізму, а також установлення обмежень на їх створення. Простеження еволюції контрастивних образних засобів шляхом виявлення специфіки парадоксального поетичного мислення в різні культурно-історичні періоди сприяло окресленню концептуального поля парадоксальності модернізму. В поезії модернізму за семантичним критерієм контрастивні тропи й фігури поділяються на епіфоричні та діафоричні.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Контрастивні тропи й фігури є проявами парадоксального поетичного мислення в словесній тканині поетичного тексту. Контрастивні образні засоби тлумачаться як текстові конструкти, що інтегрують у собі концептуальну та вербальну іпостасі.

Різноманітність семантичної та синтаксичної структур контрастивних стилістичних засобів зумовлюється взаємодією мовних і позамовних чинників. До мовних чинників відносяться іконічність і символьність як принципи мовного втілення парадоксального мислення в контрастивних стилістичних засобах. Зясування цих принципів уможливило визначення семантико-синтаксичної структури контрастивних тропів і фігур в американській поезії модернізму, а також установлення обмежень на їх створення. Символьний принцип реалізується через зіткнення конототивних і денотативних значень складових контрастивних стилістичних прийомів і розширює поле їхньої інтерпретації. Порушення принципу відстані в актуалізації іконічності приводить до нівелювання протиріччя.

Позамовними чинниками створення контрастивних тропів і фігур є типи художньої свідомості, види поетичного мислення, способи відображення художньої картини світу тощо. Простеження еволюції контрастивних образних засобів шляхом виявлення специфіки парадоксального поетичного мислення в різні культурно-історичні періоди сприяло окресленню концептуального поля парадоксальності модернізму.

В поезії модернізму за семантичним критерієм контрастивні тропи й фігури поділяються на епіфоричні та діафоричні. В іронії розрізнюють явну і приховану. Семантична та синтаксична структури контрастивних образних засобів в американських віршованих творах модерну стали якісно новими. Так, семантична трансформація в епіфоричних тропах і фігурах відбувається від головного до залежного члена контрастивного стилістичного засобу. Крім того, виявлено тенденцію до зіткнення в межах контрастивного тропа чи фігури часток, прислівників і прийменників. Домінантним стає контрастивний образний засіб, ускладнення якого через введення в його синтаксичну структуру прийменників веде до помякшення протиріччя.

Контрастивні тропи й фігури є результатом лінгвокогнітивної операції контрастивного мапування, різновидами якого є атрибутивне, ситуативне та наративне. Атрибутивне контрастивне мапування супроводжується лінгвокогнітивною процедурою зіткнення і веде до формування контрастивних тропів і фігур простого та складного структурних типів, виражених словосполученнями.

Контрастивні тропи й фігури, які ґрунтуються на лінгвокогнітивній операції ситуативного контрастивного мапування та процедурі перехрещення, характеризуються більшим синтаксичним обсягом (від речення до поетичної строфи). Наративне контрастивне мапування знімає обмеження щодо обсягу синтаксичної структури контрастивного тропа або фігури і є підґрунтям створення іронії та гротеску. Технікою формування іронії є монтаж і накладання несумісних текстових концептів в межах одного поетичного тексту. Гротеск утворюється через техніку колажу, тобто зіткнення образів тварини, рослини і людини в одному віршованому творі.

У подальшому доцільним вважаємо дослідження функціонування контрастивних тропів і фігур як у поезії, так і в прозі. Перспективним також видається аналіз уживання контрастивних тропів різними поетами з метою встановлення особливостей їхнього когнітивного стилю та зіставний аналіз концептуальних полів парадоксальності американської й української поезій, що висвітлює специфіку ментальності нації.

1. Оксюморон, іронія, гротеск: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії модернізму) // Південний архів: Зб. наук. праць. Філологічні науки. - Вип. XXV. - Херсон: Видавництво ХДУ, 2004. - С. 63-67.

2. Прояви іконічності в американській поезії модернізму // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - Вип. 13. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2004. - С. 171-176.

3. Контрастивні тропи й фігури в поезії Е.Е.Камінгса: лінгвокогнітивний погляд // Сучасний погляд на літературу: Зб. наук. праць Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова. - Вип. 7. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2002. - С. 150-161.