Контрактація як один із договорів на реалізацію сільськогосподарської продукції - Курсовая работа

Актуальність питання, поставленого в курсовому проекті полягає в тому, в умовах активізації підприємницької діяльності аграрних товаровиробників, реформуванням аграрного сектора економіки, великого значення набувають договори в сфері реалізації сільськогосподарської продукції. Для нашої держави договір контрактації є основною формою закупівлі сільськогосподарської продукції, а сільськогосподарське виробництво займає чільне місце у економіці країни. Здійснення збуту (продажу) вироблених і виготовлених продуктів харчування та сільськогосподарської сировини становить собою, по-перше, реалізацію виробником належного йому права власності на цю продукцію, реалізацію його права розпорядження нею; по-друге, організація збуту (продажу) своєї продукції є проявом його права на підприємницьку діяльність; по-третє, раціональна організація збуту (продажу) продукції забезпечується одержання її власником відповідного прибутку (доходу), без чого виробничо-господарська діяльність була б недоцільною і непотрібною. За договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції зобовязується виробити і передати заготівнику такої продукції у власність, повне господарське відання або оперативне управління вироблену ним продукцію в зумовлені договором строки в кількості і асортименті, передбачених цим договором, а заготівник зобовязується сприяти виробнику у виробництві ним сільгосппродукції, прийняти і оплатити її за обумовленими цінами.Забезпечення населення продовольством, а переробних підприємницьких товариств необхідною сировиною у значній мірі залежить від чітко налагодженої системи договірних відносин із закупівлі сільськогосподарської продукції у її виробників, які можуть самостійно реалізовувати останню за договорами через біржі, заготівельні та посередницькі організації. Договір у сільському господарстві можна визначити як правовідношення між двома або більше субєктами аграрного господарювання, змістом якого є їхні договірні майнові зобовязання діяти певним чином: передавати і приймати сільськогосподарську продукцію, виконувати роботу, надавати послуги. Питання про договори в сільському господарстві є одним зі спірних і проблемних у науці аграрного права, але в будь-якому разі слід мати на увазі, що аграрно-правові договори є предметом саме аграрного права. До першої групи належать такі договори: про спільну діяльність з виробництва певної продукції рослинництва та тваринництва; про спільну діяльність з виробництва, дорощування та відкормлювання молодняку худоби та птиці; на виробництво та переробку кормів для тваринництва; з фермерськими господарствами на виробництво продукції на землях цих господарств; інші договори про виробництво сільськогосподарської продукції. До третьої групи означених документів відносять договори: про агрохімічне обслуговування сільськогосподарських підприємств; про виконання меліоративних робіт; про ремонт техніки та її технічне обслуговування; про виконання інших підрядних робіт; про надання наукових послуг аграрним підприємствам; договори з банківськими установами та інші договори про надання різноманітних послуг.713 ЦК України за договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції зобовязується виробити визначену ним сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобовязується прийняти цю продукцію й оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. 272 ГК України за договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (надалі - виробник) зобовязується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (надалі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобовязується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти й оплатити її. По-перше, за ЦК продукція переходить у власність контрактанта, а в ГК про це нічого не зазначається; по-друге, за ГК договір контрактації укладається лише для державних закупок продукції, а в ЦК про це нічого не згадується; по-третє, за ГК контрактантами можуть бути лише певні юридичні особи, а за ЦК їх коло не обмежується. Це дозволить чітко визначити, що договір контрактації є можливим для різних субєктів права, а не тільки тих, що займаються державною закупівлею сільськогосподарської продукції. У договорах контрактації повинні передбачатися: види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, гранично допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; обовязки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору та інші умови.З іншого боку в догов

Зміст договірний реалізація сільськогосподарський контрактація

Вступ

1. Договірні форми реалізації сільськогосподарської продукції

2. Характеристика договору контрактації сільськогосподарської продукції

2.1 Поняття договору про закупівлю сільськогосподарської продукції

2.2 Сторони в договорі контрактації

2.3 Предмет договору контрактації

3. Виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції

3.1 Зміст договору контрактації

3.2 Відповідальність сторін за невиконання зобовязань

Висновки

Список використаних джерел