Контрабанда за кримінальним правом України - Автореферат

Останнім часом особливе занепокоєння викликає переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинюване у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України, тобто таке явище як контрабанда. Формування в Україні нової економічної системи, розвиток зовнішньоекономічних звязків, проведення правової реформи зумовлюють необхідність в удосконаленні нормативних основ боротьби з контрабандою. Ситуація, що виникла у зовнішньоекономічній сфері діяльності країни, пояснюється не лише соціально-економічною кризою і “прозорістю” державних кордонів України з країнами СНД, але й недостатньою роботою її правоохоронних органів, недосконалою правовою базою боротьби з контрабандою. Серед комплексу невідкладних заходів, необхідних для активізації боротьби з контрабандою, потрібно особливо виділити і проблему вдосконалення кримінально-правових заходів боротьби з цим злочином, і важливість розробки теоретичних та прикладних досліджень у цій галузі, які відповідають сьогоденню і потребам правозастосовної практики. Незважаючи на велике соціально-економічне і політико-правове значення розробки комплексу проблем удосконалення організаційно-правових основ охорони зовнішньоекономічної діяльності держави від злочинних посягань, ця проблема на сьогодні ще не була в українській кримінально-правовій науці предметом спеціального монографічного дослідження з сучасних, співзвучних часові методологічних позицій та з урахуванням реалій реформаційних процесів в Україні.Зокрема, зазначено, що упродовж усього періоду розвитку українського кримінального законодавства, починаючи з прийняття першого кримінального кодексу УРСР у 1922 році до нового КК України 2001 року, контрабанда за своєю антисоціальною природою та шкідливою направленістю і законом і теорією кримінального права розглядалась як злочин проти держави. Проте, незважаючи на вагомий теоретичний доробок розглянутих праць, в теорії кримінального права та на практиці з питань кримінальної відповідальності за контрабанду все ще трапляються дискусійні питання, серед яких: проблеми визначення родового та безпосереднього обєктів контрабанди, питання віднесення електроенергії та газу до числа предметів цього злочину, кримінально-правова характеристика стратегічно важливих сировинних товарів, проблеми, повязані із стадіями вчинення контрабанди, зокрема із встановленням моменту, коли контрабанда є закінченим злочином, питання відмежування контрабанди від суміжних злочинів та кваліфікації її за сукупністю з іншими злочинами. Розділ другий - “Соціальна зумовленість кримінальної відповідальності за контрабанду” присвячений розгляду питань, що торкаються соціальної зумовленості кримінально-правової заборони контрабанди крізь призму таких груп принципів криміналізації: 1) принципи, які виражають суспільну необхідність і політичну доцільність встановлення кримінальної відповідальності, або соціальні та соціально-психологічні принципи криміналізації, які забезпечують соціальну адекватність криміналізації, її допустимість з точки зору головних характеристик соціальних систем і процесів суспільного розвитку, відповідності кримінально-правової норми рівню, характеру суспільної свідомості і стану громадської думки; 2) принципи, які визначаються потребами внутрішньої логічної несуперечливості норм матеріального, процесуального кримінального права та інших галузей права, тобто системно-правові принципи криміналізації. Зокрема, у ході дослідження було узагальнено практику прикордонного та митного контролю, проаналізовано статистичні дані щодо кількості порушених митними органами кримінальних справ про контрабанду, статистичні дані Міністерства юстиції України про кількість осіб, стосовно яких справи про контрабанду розглянуто судами загальної юрисдикції з 1995 по 2001 рік. У першому підрозділі “Обєкт і предмет контрабанди” автор, характеризуючи поняття та види обєктів контрабанди, вважає незаперечною позицію законодавця, який у чинному КК України зачислює контрабанду до злочинів у сфері господарської діяльності.У результаті узагальнення судової практики зясовано, що суди, призначаючи покарання, керуються загальними засадами призначення покарання. Із вивчених судових вироків у справах про контрабанду не було жодного, у якому суд призначив би покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше ніж три роки, а у багатьох випадках призначалось більш мяке покарання, ніж передбачено законом. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті і з буквального розуміння суті даного положення суд не може виходити за межі санкції, а, з іншого боку, є ст. Висновки містять основні положення, які стосуються стану дослідженн

Основний зміст роботи