Контрабанда культурних цінностей: кримінологічна характеристика, детермінація та запобігання - Автореферат

Через різні історичні обставини українське суспільство мало надзвичайно багато прикладів знищення і втрати колосальних обсягів культурних цінностей. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до: Державної програми “Контрабанді - СТОП” на 2005-2006 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2005 р., № 260; Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р., № 1767; Програми боротьби з контрабандою та порушенням митних правил на 2008-2009 роки, затвердженої Указом Президента України від 4 березня 2008 р., № 195/2008. розглянути стан учинення адміністративно караних незаконних переміщень культурних цінностей через митний кордон України та їх звязок з кримінально караною контрабандою культурних цінностей; Застосовувалися також такі загальнонаукові методи, як історичний (при дослідженні історичних передумов боротьби з контрабандою), системно-структурний (за його допомогою визначалася система заходів протидії контрабанді культурних цінностей), порівняльний (в процесі аналізу схожостей і відмінностей між елементами кримінологічної характеристики й детермінантами контрабанди культурних цінностей та контрабанди інших предметів), статистичний (який дозволив виявити рівень і динаміку вчинення контрабанди культурних цінностей та адміністративно караних незаконних їх переміщень через митний кордон України), формально-юридичний (використаний для тлумачення досить значної кількості нормативного матеріалу). Емпіричну базу дисертаційного дослідження становлять вивчені й проаналізовані справи, що стосуються незаконного переміщення культурних цінностей через митний кордон України, з яких 40 - кримінальних і 47 - про адміністративні правопорушення, а також анкетування (в 2007 р.) 380 працівників митних органів, аналіз та узагальнення статистичних звітів, довідок та інформації Верховного Суду України, МВС України, Національного центрального бюро Інтерполу в Україні, СБУ, Державної митної служби України, Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, Інституту археології Національної академії наук України, Державного комітету архівів України.Що стосується незаконного вивезення (контрабанди) саме культурних цінностей, то перші спроби криміналізувати це діяння належать початку XX ст., але роботу над проектом відповідного закону так і не було завершено. "Особливості юридичної відповідальності за вчинення незаконного переміщення культурних цінностей через митний кордон України" вказується на необхідність правильної кваліфікації досліджуваного діяння, для чого розкривається зміст поняття «культурні цінності» як предмета контрабанди. 201 чинного КК України контрабандою є переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила їх вивезення за межі України. З урахуванням зазначеного, замість терміна “історичні та культурні цінності” в дисертаційному дослідженні використовується словосполучення “культурні цінності”. Автор вважає доцільним законодавчо змінити визначення предмета контрабанди з формулювання “історичні та культурні цінності” на “культурні цінності” шляхом усунення з диспозиції ст.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розробці комплексу заходів запобігання контрабанді культурних цінностей на підставі аналізу стану й тенденцій злочинності у цій сфері. Проведене дисертаційне дослідження дозволяє зробити відповідні висновки і внести низку пропозицій щодо поліпшення діяльності державних органів стосовно боротьби з контрабандою культурних цінностей і вдосконалення чинного законодавства з цих питань: 1. Дослідження історичних передумов боротьби з контрабандою культурних цінностей дозволило встановити, що відповідальність за цей злочин установлюється досить пізно у звязку з поступовим розвитком громадської свідомості, підвищенням рівня загальної культури, усвідомленням значущості культурної спадщини. Ось чому слід розробити й закріпити в законодавстві докладний перелік конкретних видів культурних цінностей з описанням їх ознак. Контрабанду культурних цінностей детермінує значна кількість чинників: а) недостатнє фінансування охорони культурних цінностей, внаслідок чого полегшується розкрадання цих предметів, які потім надходять до потенційних контрабандистів; б) незаконні археологічні розкопки, що набули загрозливих масштабів; в) численні обставини, повязані з глобалізаційними процесами, розвитком систем міжнародного транспорту та звязку; г) недосконалість контролю за обігом культурних цін

Основний зміст роботи