Визначення аналітичної філософії, її предмету та методів. Висвітлення історико-філософської зумовленості логіко-математичної і семантичної проблематики системи світоглядно-філософських настанов Г. Фреге. Розвиток феноменологічних ідей Е. Гуссерля.
При низкой оригинальности работы "Континентальні витоки аналітичної філософії: історико-філософське дослідження", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Дослідники визначають аналітичну філософію або як філософський напрямок у ХХ столітті, який домінував серед англомовної філософії, або як специфічну техніку філософської діяльності, в основі якої арсенал аналітичної методології (ґрунтовна постановка питань, прояснення значень, розгортання й аналіз доказів, доведень, вироблення ідей (точок зору) та їх відстоювання), або як "аналітичний рух" загалом. Отже, вибір теми "Континентальні витоки аналітичної філософії: історико-філософське дослідження" зумовлений актуальною потребою прояснити зміст поняття "аналітична філософія", верифікувати гіпотезу про те, що однією з істотних передумов розвитку аналітичної філософії є філософія Г. Страуда ідеї Фреге цікавили у контексті подальшої долі аналітичної філософії. Хоч їхні наукові доробки дозволили багато у чому визначитись із предметним полем аналітичної філософії, її періодизацією, проте проблеми витоків аналітичної філософії вони ще залишили відкритими для дискусій. Дослідники трактували основні поняття філософської концепції Фреге та феноменології Гуссерля, досліджували їхні філософські погляди окремо, цілісно, у контексті історії філософії, робили порівняльний аналіз їхніх філософських поглядів з поглядами інших філософів.Перший розділ - "Теоретико-методологічні засади дослідження витоків аналітичної філософії" - присвячено ознайомленню зі здобутками вивчення вітчизняними та зарубіжними істориками філософії аналітичної філософії, розглянуто проблему визначення аналітичної філософії, її взаємозвязок з феноменологією, що дозволяє визначити місце і роль цієї філософської школи у філософії ХХ століття та дослідити процеси, які у ній відбувались як на етапі становлення, так і в більш пізні періоди. "Проблема визначення аналітичної філософії, її методу і предмету в історії філософії" визначено основні підходи у дослідженні аналітичної філософії в історії філософії, розглядаються наявні у зарубіжній та вітчизняній філософській літературі точки зору щодо визначення поняття "аналітична філософія", її джерельної бази, предмету та методів. Встановивши, що для розгляду витоків та формування аналітичної філософії необхідно зясувати, що є її предметом та методом, та не надаючи переваги існуючим визначенням аналітичної філософії, автор у результаті проведеного дослідження визначає її як самостійну галузь філософського знання, яка методами логічного й лінгвістичного аналізу досліджує мову як систему символів, яка виражає своє предметно-речове значення у процесі взаємовідношення людини і світу, і аналіз якої показує зафіксовані за допомогою цієї мови філософські проблеми та шляхи їх вирішення. "Місце аналітичної філософії у філософії ХХ століття та її звязок з феноменологією" окреслено хронологічні проміжки розвитку аналітичної філософії, показано основні проблеми, які потрапляли до її поля зору на тому чи іншому етапі та шляхи можливого їх вирішення з погляду філософів-аналітиків, а також розглянуто співвідношення аналітичної філософії та феноменології. Вітгенштайна у контексті розвитку аналітичної філософії, досліджено розуміння та межі застосування методу логічного аналізу у філософських ученнях Фреге, Рассела та Вітгенштайна та визначено, що однією з істотних передумов розвитку аналітичної філософії є логіко-математичні й семантичні дослідження Фреге, отже аналітична філософія має континентальні витоки.
План
2. Основний зміст дисертації
Список литературы
1. Зубчик О.А. Віллард Куайн та його аналітична філософія прагматизму // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Випуск 42. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2002. - С. 114-119.
2. Зубчик О.А. Про наукову спадщину Готтлоба Фреге // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Випуск 53. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С. 75-81.
3. Зубчик О.А. Боротьба з психологізмом у логіці: Фреге та Гуссерль // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Випуск 57. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С. 57-59.
4. Зубчик О.А. Методи аналітичної філософії: логічний аналіз (Фреге, Рассел, Вітгенштайн) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Випуск 68. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. - С. 18-21.
5. Зубчик О.А. Аналітична філософія сьогодні // Матеріали міжнародних конференцій студентів-філософів - IV та V наукових читань памяті Георгія Флоровського. - Одеса: ТОВ “Студія “Негоціант”, 2003. - С. 31-34.
6. Зубчик О.А. Готтлоб Фреге - математик чи філософ? // Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції “Молодь, освіта, наука, культура та національна самосвідомість”. - К.: Асоціація університетів недержавної форми власності, Європейський університет, 2003, - Том 3. - С. 91-94.
7. Зубчик О.А. Фреге та Гуссерль: боротьба з психологізмом у логіці // Збірник тез. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Шевченківська весна. Сучасний стан науки, досягнення, проблеми та перспективи розвитку”. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С. 209-212.
8. Зубчик О.А. Континентальні джерела аналітичної філософії // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філософія. Політологія. Випуск 52. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С. 43-44.
9. Зубчик О.А. Філософська семантика Фреге: смисл, значення й істина // Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень (До 170-річчя філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка). Матеріали Міжнародної наукової конференції “Людина - Світ - Культура” (20-21 квітня 2004 року, Київ). - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - С. 74-75.
10. Зубчик О.А. Логіко-семантичні дослідження Рассела як продовження логіко-математичних ідей Фреге // Шевченківська весна: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, присвячеої 190-річчю з дня народження Тараса Шевченка та 170-річчю заснування Київського університету / За заг. Ред. Проф. В.П. Гондюла. - К.: ВПЦ ”Київський університет”, 2004. - С. 388-390.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы