Контент-аналіз виступів провідних політиків та науковців - Курсовая работа

Поділ Європи на ворогуючі блоки, "холодна війна", низка арабо-ізраїльських конфліктів, пауперизація країн "третього світу" у 70-ті роки обумовили сплеск терористичних акцій, який фактично спростував ідею про імунітет розвинених країн до терористичних проявів. Іншими словами, міжнародний тероризм виявлявся складовою частиною зовнішньої політики супердержав та їх. сателітів, інструментом ідеологічної експансії і, зрештою, дестабілізатором системи міжнародної безпеки. Необхідність звернути увагу на проблеми тероризму сьогодні викликана зміною парадигми розвитку міжнародного тероризму з огляду на завершення конфронтації між Сходом та Заходом, розвій світових інтеграційних процесів, появу потужних транснаціональних кримінальних організацій та інших факторів, що радикально змінили оточення, в якому функціонують терористичні угруповання. З іншого боку, поглиблення дисбалансу у розвитку між Північчю та Півднем створили міжнародну ситуацію, вивчення якої дає підстави стверджувати, що світ стоїть на порозі якісної трансформації міжнародного тероризму та появи його новітніх технологій. Проте на сьогоднішній день людство зустрілося з парадоксальною, на перший погляд, ситуацією: прогрес в області виробництва інформації веде до зниження загального рівня інформованості.Ученим, що займаються контент-аналітичними дослідженнями, протягом тривалого часу цілком правильним здавалося класичне визначення, яке дав контент-аналізу Б.Берельсон: "Контент-аналіз - це дослідницька техніка для обєктивного, системного і кількісного опису наявного змісту інформації, яка відповідає цілям її дослідника". Контент-аналіз розвинувся у соціологічний метод вивчення документів, він може розкривати не тільки експліцитний, але імпліцитний зміст інформації, а обєктивність, системність та кількісність не вичерпують усіх принципів й умов контент-аналізу. Контент-аналіз вчені визначають як специфічну техніку дослідження, спрямовану на обєктивне, систематичне та кількісне описання змісту повідомлення, яке відповідає цілям дослідника. У цьому разі під обєктивністю розуміють аналіз, підпорядкований чітким правилам, які різним дослідникам, що працюють з одними й тими самими текстами, дають змогу отримувати однакові результати. Зараз уже багатьом дослідникам зрозуміло, що контент-аналіз можна здійснювати не лише на текстових, а й на будь-яких інших документальних джерелах, що, до речі, з успіхом роблять археологи.Український дослідник О.Т.Баришполець називає контент-аналіз соціологічним способом вивчення кількісних і якісних елементів змісту, в ході якого текст оцінюється за заданими показниками, а в сумі вони дають можливість точно визначити тенденції розвитку газети. Інший український дослідник, В.В.Лизанчук вивчав те, як контент-аналіз може допомогти журналісту. Він вважав, що контент-аналіз - це аналіз змісту, який дає можливість комплексно досліджувати документи. Контент-аналіз не зводиться до звичайного уважного читання матеріалів і зіставлення різних їх частин. Найбільш узагальнено процес контент-аналізу визначили А.Н.Алексєєв і В.С.Дудченко: контент-аналіз - це комплекс дослідницьких дій, який включає в себе ланцюжок від формування обєкта і формулювання завдань до інтерпретації результатів формалізованого спостереження та статистичних операцій.Дослідники контент-аналізу - як практики, так і теоретики - дуже по різному розуміють завдання, що їх здатний виконати контент-аналіз. По-перше, контент-аналіз проводиться не лише при вивченні масмедіа, йому підлягають усі документи, в тому числі і не текстові. Один із засновників і головний теоретик контент-аналізу Г.Лассуелл вважав, що головний принцип контент-аналізу - розчленувати, певним чином анатомувати суцільний масив тексту так, щоби найдрібніша одиниця аналізу несла у собі якості цілого, і на підставі переваги тих чи інших стверджень виявити тенденції розвитку. Серед вимог до контент-аналізу всі дослідники, як правило, виділяють обєктивність. Аналіз має проводитися за строго виробленими правилами, його категорії та визначення мають бути однозначними, щоб будь-який дослідник на тому самому обєкті дійшов тих самих висновків, що і його попередники.Існує кілька типів контент-аналізу. Якщо контент-аналіз застосовують до великої кількості даних без чітких гіпотез та без знання того, що являє собою сучасна лінгвістика тексту (дискурсу), то дослідник тільки марно витратить час та зусилля. Якщо кількісний аналіз націлений на виявлення частоти окремих тем, слів або символів, що містяться у тексті, то якісний аналіз повязаний з фіксуванням нетривіальних висловлювань, мовних новацій, з розумінням цінності теми повідомлення. А.Джордж вважав, що, якщо контент-аналіз застосовується до великої кількості даних без чіткої гіпотези, то дослідник марно гає час. Деякі дослідники поділяють контент-аналіз на пошуковий і контрольний, спрямований і неспрямований, прямий і непрямий, структурний.При визначенні основних характеристик контент-аналізу особливе значення має коло питань, яке обирається

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти контент-аналізу

1.1 Суть контент-аналізу

1.2 Характеристика контент-аналізу як методу

1.3 Цілі, завдання, принципи та умови контент-аналізу

1.4 Основні типи і види контент-аналізу

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика процесу контент-аналізу

2.1 Обєкт контент-аналітичного дослідження

2.2 Предмет контент-аналізу

2.3 Розробка і практичне застосування контент-аналізу

2.4 Надійність, достовірність і валідність контентного аналізу

2.5 Проблема вибірки

РОЗДІЛ 3. Контент-аналіз виступів провідних політиків та науковців, щодо боротьби з тероризмом

3.1 Аналіз виступу заступника держсекретаря США з питань безпеки Ентоні Квентона в 1996 році

3.2 Контент-аналіз на статтю Джозефа С. Най (молодшого), професора Гарвардського університету в часописі «Тайм»

3.3 Контент-аналіз виступу народного депутата України, віце-президента ПАРЄ Бориса Олійника на сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи у дискусії з приводу викликів тероризму

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ