Конструктивно-географічні засади формування і розвитку великих урбоекосистем північно-західної України - Автореферат

Потреби вдосконалення процесу природокористування і охорони природи, особливо у містах, на сучасному етапі розвитку окреслюють коло проблем, які вимагають наукового дослідження та господарського вирішення. В містах на сьогодні не лише зосереджена абсолютно переважна більшість викидів, скидів забруднюючих речовин і утворення відходів, але й сформувались гірші умови для розсіювання і знешкодження забруднень, а також стабільно вища захворюваність на “специфічно міські” хвороби (бронхіальна астма, різноманітні алергії, серцево-судинні й онкологічні хвороби). З позиції конструктивної географії, урбоекосистеми сформувались внаслідок надзвичайно складної, багатогранної взаємодії суспільства та виробництва із природним середовищем на обмежених за площею територіях, які на сьогодні володіють величезним потенціалом техногенного впливу на довкілля. Мета роботи полягає в конструктивно-географічному аналізі та оцінці сучасного екологічного стану міст, вивченні впливу техноекосистем міст, як складових міських геосоціосистем, на довкілля, розробці теоретико-методологічних засад та основних шляхів поліпшення і стабілізації екологічного стану великих міст. Показано необхідність подальших досліджень та методологічних розробок з оцінки і аналізу сучасного стану довкілля міст, впливу господарського комплексу (техносистеми) на природне середовище, а також перспективність обґрунтування основних шляхів та розробки конкретних заходів екологічної оптимізації природокористування в містах у сучасних умовах.Географічне положення міст у межах Волинської височини зумовлює подібність території міст за комплексом геолого-геоморфологічних, кліматичних, гідролого-гідрогеологічних, геоботанічних, та й, в цілому, ландшафтних умов. В той же час існують риси, притаманні тій чи іншій урбоекосистемі тією мірою, яка дозволяє говорити про унікальність природного середовища міст. лісистість території теж не належить до найвищих у державі, але суттєво вища, ніж для степових районів і цілком достатня для організації санітарно-захисних зон (СЗЗ) міст; крім того, вона в основному розміщена на схід від міст, в напрямку переважаючих вітрів, і тут суттєво менша щільність сільських населених пунктів, що теж сприяє розвитку СЗЗ міст; У дисертації детально проаналізовано основні історичні етапи становлення та розвитку господарського комплексу міст та їх впливу на природне довкілля. Встановлено, що формування екологічних проблем міст розпочалось далеко не вчора, але особливо значних масштабів антропогенна трансформація довкілля в Луцьку та Рівному набрала в 60-70-х роках ХХ ст.Проаналізовано особливості сучасного екологічного стану міст, здійснено прогноз та оцінку тенденцій розвитку екологічної ситуації. Обґрунтовано підходи та запропоновано заходи для вирішення завдань раціоналізації природокористування у містах, оптимізації їх екологічного стану і формування ефективного механізму управління якістю міського середовища. Вибір сучасного екологічного стану великих міст північно-західної України як предмету регіональних еколого-географічних досліджень зумовлюється такими причинами: - винятковістю природних умов регіону, їх екологічно-стабілізуючим призначенням; На основі еколого-географічного прогнозу встановлено тенденцію до збільшення забруднення, перш за все, атмосферного повітря, погіршення санітарного стану території, зменшення площі комплексної зеленої площі міста. Це можна зробити, визначивши ступінь гостроти екологічної ситуації: за цим показником більша частина території міст (40% в Луцьку і 80% в Рівному) перебуває в межах від 0,2 до 0,7 (середовище, яке можна привести в нешкідливий стан звичайними, раніше освоєними засобами - фільтри для очистки газу і стандартні пристрої для очистки води і ґрунту), в т.ч. відповідно по містах 5% і 10% території знаходяться в межах 0,5-0,7 (середовище, яке можна привести в нешкідливий стан за допомогою системи спеціальних екотехнічних засобів захисту).

екологічний географічний урбоекосистема техногенний

У дисертації здійснено наукове узагальнення результатів конструктивно-географічного та інженерно-екологічного аналізу структури, властивостей, динаміки та стійкості урбоекосистем. Проаналізовано особливості сучасного екологічного стану міст, здійснено прогноз та оцінку тенденцій розвитку екологічної ситуації. Обґрунтовано підходи та запропоновано заходи для вирішення завдань раціоналізації природокористування у містах, оптимізації їх екологічного стану і формування ефективного механізму управління якістю міського середовища.

Як підсумкові можна виділити такі результати, одержані при проведенні дисертаційного дослідження: 1. Вибір сучасного екологічного стану великих міст північно-західної України як предмету регіональних еколого-географічних досліджень зумовлюється такими причинами: - винятковістю природних умов регіону, їх екологічно-стабілізуючим призначенням;

- зосередженням у даних містах значної частки промислового виробництва (40-45%) та міського населення (35-40%) своїх адміністративних областей;

- екологічними та конструктивно-географічними особливостями міських територій;

- високою концентрацією виробничої та інженерної інфраструктури, ефективність роботи якої визначає ступінь напруження екологічної ситуації;

- зосередженістю в даних містах основної частини наукового, технічного та фінансового потенціалу народного господарства областей, що може бути задіяний у комплексі заходів екологічної оптимізації природокористування.

2. Сучасний стан природного середовища міст не відповідає екологічним нормативам, зокрема, більша частина території знаходиться в градаціях забруднення Gзаг. = 1,5-2,0 (підвищений рівень), що вимагає здійснення невідкладних заходів для його оптимізації.

3. Основною причиною погіршення екологічного стану міст є прогресуючий вплив промисловості, транспорту і комунального господарства міст на довкілля, який проявляється у деградації природного середовища, забрудненні його компонентів, погіршенні умов проживання населення.

4. Внаслідок поліпшення економічної ситуації у країні і в даних містах, зокрема, підвищення обсягів виробництва продукції, відбувається збільшення забруднення довкілля, яке абсолютно невідкладно вимагає реалізації комплексу заходів підвищення екологічної безпеки міст. На основі еколого-географічного прогнозу встановлено тенденцію до збільшення забруднення, перш за все, атмосферного повітря, погіршення санітарного стану території, зменшення площі комплексної зеленої площі міста.

5. Протистоїть зростаючому антропогенному навантаженню і забрудненню міст геодинамічно-потенціальна стійкість ландшафтів та потенціал їх самовідновлення. Найвищою загальною стійкістю характеризуються ландшафти крупних масивів КЗЗ міст (крупні парки, приміські ліси та луки - індекс 0,5-0,6). Доведено існування досить тісного звязку між різними видами стійкості. Так, зокрема, якщо між геодинамічно-потенціальною стійкістю і потенціалом самовідновлення тіснота звязку невисока (r = 0,11 для Луцька і r = 0,26 для Рівного), то між загальною стійкістю і потенціалом самовідновлення - уже відчутніша (r = 0,45 і r = 0,83 відповідно), а між геодинамічно-потенціальною стійкістю і загальною стійкістю - значна (r = 0,94 і r = 0,58 відповідно). Це зумовлено звязком стійкості ландшафтів із не стільки природним станом і типом ландшафту, а, в більшій мірі, із функціональним використанням території. Іншими словами, ландшафт тим стійкіший, чим він менш змінений.

6. Для того, аби ефективно здійснювати міську екологічну політику, потрібно чітко уявляти масштаби сучасних змін навколишнього середовища міст. Це можна зробити, визначивши ступінь гостроти екологічної ситуації: за цим показником більша частина території міст (40% в Луцьку і 80% в Рівному) перебуває в межах від 0,2 до 0,7 (середовище, яке можна привести в нешкідливий стан звичайними, раніше освоєними засобами - фільтри для очистки газу і стандартні пристрої для очистки води і ґрунту), в т.ч. відповідно по містах 5% і 10% території знаходяться в межах 0,5-0,7 (середовище, яке можна привести в нешкідливий стан за допомогою системи спеціальних екотехнічних засобів захисту).

7. Для досягнення екологічного балансу системи “місто-регіон” необхідно здійснювати два основних напрямки екологічної діяльності: - заходи зниження антропогенного навантаження на навколишнє середовище;

- заходи підтримки або збільшення екологічних ресурсів території.

Перший напрямок можна реалізувати за рахунок: зниження матеріально- і енергоємності продукції;

уведення маловідходних технологій;

удосконалення очисних установок;

глибшої й повнішої утилізації виробничих та побутових відходів.

Другий напрямок передбачає проведення таких груп заходів: - природовідновлювальні;

- природопідтримуючі;

- природоутворюючі.

8. Необхідні заходи екологічної оптимізації стану атмосферного повітря, вод, ґрунтів, зелених насаджень та інших компонентів довкілля міст передбачають зменшення викидів, скидів, утворення токсичних відходів з однієї сторони, проведення фітомеліорації та заходів інженерного захисту і впорядкування території для підвищення стійкості ландшафтів міст з іншої.

9. Перед містами стоять складні і невідкладні екологічні проблеми. Більшість із них під силу вирішити на місцевому рівні. Найсерйознішими перепонами на цьому шляху є: - збереження споживацького і халатного ставлення до природних ресурсів, не-усвідомлення їх обмеженості, вразливості й складності наступного відновлення;

- економічна криза в державі, коли дуже обмежені фінансові ресурси, що направляються на природоохоронну діяльність, недостатні навіть для компенсації, амортизації нинішнього негативного антропогенного впливу.

10. Для подолання перепон потрібно здійснювати ефективну і загальнодоступну політику інформування громадськості про існуючий екологічний стан та перспективи його зміни, всіляко сприяти діяльності громадських екологічних обєднань громадян, проводити пропаганду еколого-моральних цінностей, формувати екологічний світогляд населення. Пріоритетними джерелами знаходження фінансових ресурсів для здійснення рекомендованих заходів на сьогодні є залучення господарюючих субєктів для благоустрою, очистки й упорядкування території міст, іноземних екологічних організацій для фінансової підтримки місцевих екологічних ініціатив.

1. Мольчак Я.О. Луцьк: сучасний екологічний стан та проблеми / Я.О. Мольчак, В.О. Фесюк, О.Ф. Картава - Луцьк: РВВ ЛДТУ, 2003. - 488с.

2. Мольчак Я.О. Рівне: природа, господарство та екологічні проблеми / [Я.О. Мольчак, М.О. Клименко, В.О. Фесюк, І.І. Залеський]. - Рівне, 2007. - 314с.

3. Фесюк В.О. Конструктивно-географічні засади формування екологічного стану великих міст Північно-Західної України / В.О. Фесюк. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. - 344с.

Размещено на .ru