Конституційно-правовий статус уряду в зарубіжних країнах: порівняльно-правовий аспект - Автореферат

В умовах становлення незалежності держави практично були відсутні серйозні теоретичні дослідження правового статусу уряду, що могли бути покладені в основу майбутнього законодавства щодо правового регулювання організації його діяльності. Компаративіський підхід до дослідження статусу уряду сприятиме заповненню теоретичних прогалин і вдосконаленню законодавства щодо конституційно-правового статусу Кабінету Міністрів України. Мета дисертаційного дослідження полягає у здійсненні коплексної розробки теорії конституційно-правового статусу уряду, правового регулювання його діяльності в зарубіжних країнах та формулювання рекомендацій по вдосконаленню законодавства щодо конституційно-правового статусу Кабінету Міністрів України; заповненні теоретичних прогалин, які мають місце в конституційно-правовій теорії з цієї проблематики. · виявити фактори, що впливають на конституційно-правовий статус уряду в зарубіжних країнах на сучасному етапі державотворення; Із спеціальних методів дослідження в роботі використовувалися: системний - для визначення ролі й місця уряду в механізмі державної влади взагалі, і у виконавчій владі зокрема; порівняльно-правовий - для аналізу та порівняння нормативно-правового регулювання діяльності уряду в зарубіжних країнах; системно-структурний та формально-логічний - для виділення та дослідження чинників, які впливають на становлення і розвиток законодавства у сфері організації та діяльності уряду та його реалізацію; історичний - для аналізу етапів розвитку законодавства у сфері діяльності уряду та надання його загальної характеристики; статистичний - для зясування рівня активності уряду та його членів у реалізації наданих повноважень; соціологічний - для визначення тенденцій владного впливу на суспільні процеси з боку уряду; метод тлумачення норм конституційного права - для зясування та розяснення змісту правових норм, що регулюють діяльність уряду в зарубіжних країнах.“Поняття та структура конституційно-правового статусу уряду” зроблено характеристику основних елементів, що входять до складу конституційно-правового статусу уряду. Однак у будь-якому разі всі члени парламенту є рівними у своїх правах та можливостях, тоді як всередині уряду такої рівності не спостерігається. Робиться висновок, що конституційно-правовий статус уряду становить собою складну, системоутворюючу державно-правову категорію, що визначає нормативно закріплене та реально втілене на практиці положення уряду в системі владних взаємовідносин з іншими субєктами конституційного права, насамперед, з вищими державними інституціями, і становить собою сукупність таких основних елементів: правосубєктність уряду, принципи його діяльності, компетенція, склад і статус окремих членів уряду, відповідальність уряду за свою діяльність. У парламентських країнах про уряд йдеться як про орган, що відіграє провідну роль у державному управлінні, причому зростає роль не тільки самого уряду, а і його голови - премєр-міністра. У даних випадках на конституційно-правовий статус уряду впливає наявність такого фактору, як харизматичність голови уряду.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні конституційно-правового статусу уряду, питань вдосконалення його діяльності. На конституційно-правовий статус уряду в сучасних умовах здійснює вплив ціла низка факторів, до яких відносяться: форма правління держави, форма територіального устрою, політичний режим, національна виборча система та електоральна культура громадян, особисті якості (харизматичність) премєр-міністра, історичні умови формування конституційного законодавства та стан національної політичної системи.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні конституційно-правового статусу уряду, питань вдосконалення його діяльності. Головними науковими і практичними результатами роботи автор вважає такі висновки: 1. На конституційно-правовий статус уряду в сучасних умовах здійснює вплив ціла низка факторів, до яких відносяться: форма правління держави, форма територіального устрою, політичний режим, національна виборча система та електоральна культура громадян, особисті якості (харизматичність) премєр-міністра, історичні умови формування конституційного законодавства та стан національної політичної системи.

2. Тенденціями у розвитку конституційно-правового статусу уряду в зарубіжних країнах є: - поступове перебирання урядом на себе провідної ролі в правотворчості, причиною чого є вплив теорії „раціоналізованого парламентаризму” на законотворчий процес;

- розширення засобів впливу на законодавчий орган з боку уряду, перш за все, з боку премєр-міністра;

- заміна гласності в діяльності уряду на проведення засідань „за закритими дверима”;

- поступовий відхід від колегіальних засад у роботі уряду і зосередження всієї урядової влади в руках премєр-міністра та його заступників;

- у звязку з посиленням інтеграційних процесів у межах Європейського Союзу уряди країн-членів ЄС почали відігравати більш значущу роль у цій сфері діяльності.

3. На підставі проведеного порівняльно-правового аналізу робиться ціла низка пропозицій по вдосконаленню чинного законодавства України в сфері конституційно-правового статусу уряду, найбільш значними серед яких є наступні: - запровадити замість існуючої процедуру „пробних мандатів”, що позитивно зарекомендувала себе в деяких європейських країнах та більше відповідає ситуації, коли в процесі формування уряду провідну роль відіграють парламентські фракції, і заключається в почерговому наданні мандату на формування уряду лідерам партій, які в результаті парламентських виборів отримали місця в парламенті;

- у Законі „Про Кабінет Міністрів України” встановити, що до кандидатів на посаду члена уряду повинні ставитися вимоги, аналогічні тим, що ставляться до кандидатів у народні депутати України;

- визнати посади членів уряду „політичними посадами”, що зможе стати суттєвою гарантією забезпечення принципу професійності в державному управлінні.

1. Дахова І.І. Поняття виконавчої влади та її місце в державному механізмі України (конституційний аспект) // Право України. - 2002. - № 12. - С. 23-27.

2. Дахова І.І. Кабінет Міністрів - вищий орган у системі виконавчої влади України // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2003. - Вип. 61. - С. 39-44.

3. Дахова І.І. Відносини Кабінету Міністрів України з Президентом України щодо розподілу повноважень // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2004. - Вип. 69. - С. 25-31.

4. Дахова І.І. Поняття компетенції Кабінету Міністрів України // Право і безпека. - 2003. - Т. 2. - № 1. - С. 16-19.

5. Дахова І.І. Чинники, що впливають на діяльність уряду в зарубіжних країнах // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2006. - Вип. 80. - С. 9-15.

6. Дахова І.І. Проблеми законодавчого регулювання конституційно-правового статусу Кабінету Міністрів України // Нове законодавство України та питання його застосування: Тези доп. та наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів (м. Харків, 26-27 грудня 2003 р.) / За ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. - С. 33-35

7. Дахова І.І. Конституційно-правовий статус глави уряду в зарубіжних країнах // Актуальні проблеми правознавства: Тези доп. і наук. повідом. учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів (м. Харків, 1-2 березня 2006 р.) / За ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - С. 34-36.

Размещено на .ru