Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції - Автореферат

У 1992 р. був прийнятий Закон України “Про статус суддів”, який закріпив конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції та сприяв утвердженню незалежності судової влади в Україні. Реформа законодавчо закріпила якісно новий конституційно-правовий статус судів у новому Законі України “Про статус суддів”, перебачивши належне теоретико-методологічне забезпечення, зокрема напрацювання принципово нової концепції конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні. Незважаючи на те, що окремі проблеми конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції вже були предметом дослідження деяких учених, комплексного наукового дослідження основ конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні не провадилося, як немає й фундаментальних досліджень його юридичної природи. Вирішальним кроком до становлення дійсно незалежної судової влади, здатної забезпечити надійний захист прав і основних свобод людини і громадянина потребує належне законодавче визначення конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні поняття і структури конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в Україні, юридичних властивостей основних елементів конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції та формуванні нової концепції конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції України.Розділ перший «Загальна характеристика конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції» складається з двох підрозділів і присвячений визначенню поняття та ознак конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції, становленню та розвитку конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Доведено, що конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції є система загальних, основоположних засад за допомогою якої у Конституції та інших законах визначається фактичне становище судді у державі та суспільстві. При визначенні структури конституційно-правового статусу судді автор виходив з того, що, по-перше, “конституційно-правовий статус судді” (далі - статус судді) є система загальних, основоположних засад, тобто має свою структуру і зміст. Видається, що таке реформування конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції може знайти своє обєктивне законодавче відображення в новому спеціально розробленому та відповідно прийнятому кодифікованому нормативно-правовому акті, наприклад, у Судовому кодексі України, положення якого б не лише зняли існуючі нормативні колізії у сфері судочинства, а й сприяли б подальшому розвитку та вдосконаленню конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Розділ другий «Структура конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції» містить три підрозділи, в яких з метою виявлення специфічних ознак конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції досліджуються правосубєктність, права і обовязки та принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції.У Висновках формулюються найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, що зумовили самостійність та значимість роботи; наводяться теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці теоретичних та практичних рекомендацій щодо концепції конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції. Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції - це система загальних, основоположних засад за допомогою якої у Конституції та інших законах визначається фактичне становище судді у державі та суспільстві. Зміст конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції визначається метою і завданнями їх професійної діяльності і являє собою сукупність правових можливостей, певну міру свободи поведінки суддів судів загальної юрисдикції в суспільному житті і службовій діяльності. Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції не є конституційно-правовим статусом суддівської посади, а конституційно-правовим статусом людини, яка обіймає посаду представника судової влади. В основу визначення структури поняття “конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції в Україні” повинні бути покладені такі аспекти: по-перше, воно є цілісною правовою категорією, що має самостійну структуру і зміст; по-друге, критерієм, що дозволяє визначити дійсну структуру конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції, є професійна діяльність судді.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Висновках формулюються найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, що зумовили самостійність та значимість роботи; наводяться теоретичні узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у розробці теоретичних та практичних рекомендацій щодо концепції конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції.

Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції - це система загальних, основоположних засад за допомогою якої у Конституції та інших законах визначається фактичне становище судді у державі та суспільстві.

Зміст конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції визначається метою і завданнями їх професійної діяльності і являє собою сукупність правових можливостей, певну міру свободи поведінки суддів судів загальної юрисдикції в суспільному житті і службовій діяльності.

Професійна діяльність суддів судів загальної юрисдикції передбачає обмеження свободи вибору поведінки суддів судів загальної юрисдикції, призначенням яких є запобігання можливому протиправному використанню свого посадового становища з метою захисту й охорони інтересів інших субєктів чи суспільних інтересів.

Конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції не є конституційно-правовим статусом суддівської посади, а конституційно-правовим статусом людини, яка обіймає посаду представника судової влади.

Елементами конституційно-правового становища судді є: 1) правосубєктність суддів судів загальної юрисдикції;

2) права і обовязки суддів судів загальної юрисдикції;

3) принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції;

4) гарантії діяльності суддів судів загальної юрисдикції.

Слід розрізняти наступні етапи становлення та розвитку конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції: Перший етап - із VI ст. - до створення Конституції Пилипа Орлика 1710 р.;

Другий етап - з 1710 р. - до здійснення судової реформи 1864 р.;

Третій етап - з 1864 р. - до формування радянської системи правосуддя у 1919 р.;

Четвертий етап становлення і розвиток суддів судів загальної юрисдикції - з 1919 р. до 1991 р.;

Пятий етап становлення і розвиток конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції в незалежній Україні - у 1991-2002 рр.;

Шостий етап - із початку проведення судової реформи 2002 р. - до сьогодення.

В основу визначення структури поняття “конституційно-правовий статус суддів судів загальної юрисдикції в Україні” повинні бути покладені такі аспекти: по-перше, воно є цілісною правовою категорією, що має самостійну структуру і зміст; по-друге, критерієм, що дозволяє визначити дійсну структуру конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції, є професійна діяльність судді. Тобто до змісту досліджуваного конституційно-правового поняття варто включити ті інститути, що визначають міру правових можливостей судді при безпосередньому здійсненні службових функцій; по-третє, всі структурні елементи даного явища повинні бути логічно взаємоповязані; по-четверте, кожний із структурних елементів статусу суддів судів загальної юрисдикції повинен мати точну конкретність і визначеність.

Елементами, що складають структуру конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції, слід визнати: 1) правосубєктність; 2) права і обовязки суддів; 3) принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції; 4) гарантії.

Правосубєктність суддів судів загальної юрисдикції - це здатність особи у встановленому законодавством порядку набувати правового статусу судді суду загальної юрисдикції, тобто виступати носієм субєктивних прав та юридичних обовязків професійного судді.

Службові права суддів судів загальної юрисдикції - це вид і міра конкретно визначеної поведінки субєкта, наділеного статусом професійного судді.

Службовим правам судді притаманні такі характерні ознаки: 1) вони належать конкретному субєкту - судді; 2) ґрунтуються на нормах позитивного права - Конституції України, Законі Україні “Про статус суддів” та ін.; 3) являють собою забезпечену державою і правом можливість певної поведінки, спрямованої на досягнення того чи іншого соціального блага; 4) їх виникнення обумовлюється конкретним юридичним фактом - набранням юридичної сили акта про призначення (обрання) на посаду судді; 5) зміст і обсяг службових прав зумовлюється сутністю конституційно-правового статусу судді; 6) вони в основному реалізуються в особистих інтересах судді; 7) забезпечуються загальними (економічними, політичними, ідеологічними, організаційними) і спеціальними (юридичними) гарантіями; 8) захищаються в судовому, адміністративному та іншому встановленому законом порядку.

Класифікація службових прав суддів судів загальної юрисдикції, за якою службові права за змістом поділяються на ті: а) що вказують на винятковість конституційно-правового статусу суддів; б) що сприяють безпосередньому виконанню службових функцій; в) що містять можливість використовувати додаткові соціальні привілеї.

Службові обовязки суддів судів загальної юрисдикції складаються як з урегульованих нормами права вимог щодо необхідної поведінки судді, тобто юридичних обовязків; так і з моральних обовязків, що зумовлюються вимогами професійного обовязку й совісті судді. Зміст службової поведінки судді становить його волевиявлення у формі прийнятих рішень, дій чи бездіяльності в період володіння статусом носія судової влади.

Основні вимоги щодо необхідної поведінки суддів судів загальної юрисдикції можна звести до: а) дотримання законодавства України при здійсненні професійної діяльності; б) дотримання етичних основ діяльності; в) сумлінного і професійного виконання своїх службових функцій.

Визначені основні принципи діяльності суддів судів загальної юрисдикції України: а) принцип самостійності;

б) принцип незалежності;

в) принцип недоторканності;

г) принцип доступу до суду.

Гарантіями діяльності суддів судів загальної юрисдикції є сукупність обєктивних та субєктивних чинників, спрямованих на практичну реалізацію їх прав та обовязків, на усунення можливих перешкод їх належного здійснення.

До організаційно-правових гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції належать: побудова судової системи на засадах автономності; конкурсна процедура формування суддівського корпусу; вичерпний перелік підстав припинення повноважень суддів, який базується на принципі їх незмінюваності; рівність правового статусу суддів; право суддів на відставку; їх недоторканність; особливий порядок фінансування судів; створення необхідних організаційно-технічних та інформаційних умов для діяльності судів; матеріальне та соціальне забезпечення суддів; система органів суддівського самоврядування.

У законодавстві необхідно закріпити положення, згідно з яким гарантії незалежності суддів, котрі закріплені в Конституції України та інших законах, не можуть бути скасовані або зменшені державою. У державі не можуть прийматися закони та інші правові акти, які скасовують чи зменшують незалежність суддів.

Нормативно-правові гарантії суддів судів загальної юрисдикції є сукупність, передбачених нормами права, юридичних засобів забезпечення реалізації, охорони і захисту прав та свобод суддів. До нормативно-правових гарантій належать норми-принципи, юридична відповідальність та юридичні обовязки, передбачені Основним Законом держави, кодексами, законами, та підзаконними актами і міжнародно-правовими договорами.

Норми-принципи - це незаперечні вимоги загального характеру, керівні засади, що прямо закріплені в Конституції України та іншими законами, які зумовлюються активними закономірностями існування і розвитку особистості в суспільстві і визначають зміст та спрямованість державного правового регулювання з забезпеченням гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції.

На сьогодні для успішної і повної реалізації судово-правової реформи в Україні, започаткованої з прийняттям Закону України “Про судоустрій України” від 7 лютого 2002 р. необхідно розробити і прийняти новий Закон України “Про статус суддів”, який би повною мірою відображав сутність і зміст конституційно-правового статусу суддів та визначив систему гарантій їх ефективної діяльності. Зазначені теоретичні положення було б доцільно закріпити в новій редакції Закону України “Про статус суддів” від 15 грудня 1992 р., з метою повного і всебічного розвитку положень ст. 126 та 129 Конституції України.

1. Єгорова В.С. Деякі аспекти поняття конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 26. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. - С. 173-178.

2. Єгорова В.С. Права та обовязки суддів судів загальної юрисдикції: теоретичні питання / В.С. Єгорова // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 32. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - С. 142-147.

3. Єгорова В.С. Проблеми конституційних гарантій діяльності суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // Науковий Вісник Ужгородського національного університету. Серія Право. Вип. 6. - Ужгород: Міністерство освіти і науки України; Ужгородський національний університет; юридичний факультет, 2006. - С. 277-280.

4. Єгорова В.С. Щодо правосубєктності суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // Держава і право: зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 37. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007. - С. 206-212.

5. Єгорова В.С. Особливості конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // Економіка. Фінанси. Право. - К., 2003. - №10. - С. 31-33.

6. Єгорова В.С. Парламентські слухання «Про здійснення судово-правової реформи в Україні» (відбулися 16 березня 2005 р.) / В.С. Єгорова // Часопис Київського університету права НАН України. Вип. 2. - К., 2005. - С. 160-162.

7. Єгорова В.С. Етапи становлення та розвитку правосуддя в Україні / В.С. Єгорова // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: Матеріали VI Всеукраїнської науково-практичної конференції (28-29 квітня 2005 р.). - Острог: Правничий факультет Національного університету “Острозька академія”, 2005. - С. 106-107.

8. Єгорова В.С. Поняття конституційно-правового статусу суддів судів загальної юрисдикції / В.С. Єгорова // Другі юридичні читання: зб. матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (18 травня 2005 p.). - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. - С. 455-457.

9. Єгорова В.С. Права і обовязки суддів судів загальної юрисдикції: теоретичні питання / В.С. Єгорова // Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики: до 10-річчя Конституції України і 15-ї річниці незалежності України: зб. наук. статей / [за ред. Ю.С. Шемшученка; упоряд.: І.О. Кресіна, В.П. Нагребельний, Н.М. Пархоменко]. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. - С. 237-240.