Конституційно-правовий статус народного депутата України і парламентаріїв Італії, Польщі та Угорщини: порівняльний аналіз - Автореферат

Прийняття відповідних законів та гармонізація їх із законодавством країн Європейського Союзу віднесена до компетенції народних депутатів України, отже, від того, якими є їхні права, обовязки, гарантії, привілеї, іншими словами, яким є їх конституційно-правовий статус, до певної міри залежить майбутнє парламентаризму і в Україні. Італія ж є зразком послідовного розвитку інституту конституційно-правового статусу парламентарія, приклад якої, на нашу думку, дозволить Україні покращити власне законодавство в таких сферах як дотримання парламентської етики, регламентування відповідальності народного депутата тощо. За таких умов виникає необхідність всебічного й ґрунтовного дослідження суті й природи парламентського мандата, на якому ґрунтується статус парламентарія, структури та особливостей статусу народного депутата, характеристики кожної з його складових, їх взаємозвязку й розробки на цій основі а також виборцями. Крім того, перманентний процес внесення змін і доповнень до чинного законодавства, що регламентує правове становище народного депутата, та поява нових рішень Конституційного Суду України з цього приводу обумовлюють необхідність їх постійного системного аналізу з метою виявлення неузгодженостей і суперечностей у правовому регулюванні статусу українського парламентарія. Теоретико-концептуальними засадами дисертаційного дослідження є наукові положення з конституційного права, адміністративного права, філософії права, з теорії та історії держави і права, державного будівництва та місцевого самоврядування про сутність інституту статусу народного депутата, принципи та елементи його представництва в законодавчій гілці влади, роль і місце в суспільстві та державі, що містяться в працях українських і російських учених-юристів дореволюційного, радянського та сучасного періодів: Є.Б.«Стан науково-теоретичного опрацювання та методологічні основи наукового аналізу» у контексті здійсненого аналізу розробки визначеної проблематики та характеристики методології наукового пізнання здобувачем охарактеризовано стан наукової розробки проблеми, методологію та методи її вивчення, узагальнення і нове розвязання поставлених завдань наукової проблеми для досягнення визначеної мети, що виявляється у виокремленому аналізі елементів правового статусу народного депутата, його особливостей, соціальної цінності на основі сучасних положень юридико-правових наук та доктринальних точок зору вчених у сфері відповідних юридичних наук, що продукувало можливість розробки обраної тематики дисертаційного дослідження для логічного продовження в подальших наукових розробках. «Нормативне регламентування та соціально-правова сутність конституційно-правового статусу народного депутата України» підкреслюється особливий характер діяльності депутатів. Однак, за умови прийняття парламентарієм окремих рішень, які торкаються інтересів певних установ, організацій або їх посадових осіб, у даному випадку, народний депутат має враховувати пропозиції, тлумачення, офіційні висновки, внесені компетентними організаціями, установами, їхніми експертами; по-друге, заборонено обмежувати повноваження народного депутата України, за винятком випадків, передбачених Конституцією України і чинним законодавством; по-третє, законодавством передбачено застосування адміністративної або кримінальної відповідальності до державних органів, посадових осіб, обєднань громадян, установ і організацій всіх форм власності в разі невиконання законних вимог народного депутата України або створення перешкод в його роботі. У роботі констатується, що гарантії депутатської діяльності й відповідальність депутата по суті є відповідно правами й обовязками народного представника, відіграють лише додаткову забезпечувальну роль при здійсненні депутатом власне представницького народовладдя. Йдеться про право обирати керівні органи парламенту й бути обраним до них, право на висловлення власної думки під час парламентського засідання та в інших формах, право законодавчої ініціативи, контрольні й наглядові функції, право на звернення та інтерпеляції тощо.«Система функцій та повноважень парламентаріїв Італії, Польщі й Угорщини» аргументується теоретико-правова позиція про те, що конституційно-правовий статус парламентаріїв Італії, Польщі та Угорщини включає в себе права та обовязки особи як парламентарія та загальні права і обовязки члена парламенту як громадянина держави. Йдеться про право обирати керівні органи парламенту й бути обраним до них, право на висловлення власної думки під час парламентського засідання та в інших формах, право законодавчої ініціативи, контрольні й наглядові функції, право на звернення та інтерпеляції тощо. «Гарантії здійснення повноважень народним депутатом України та парламентаріями Італії, Польщі й Угорщини» аргументовано доводиться, що практична цінність повноважень парламентарія полягає в їхній реальності, під якою зазвичай розуміють можливість їх здійснення, що випливає зі змісту його правового статусу. «Екстраполяція політико-правового досвіду Італії, Польщі й Уго

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ