Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні - Курсовая работа

Однією з "вічних" та найскладніших проблем, що стоять перед суспільними науками (насамперед, перед філософією, соціологією, юриспруденцією та політологією) є проблема, повязана із статусом людини, визначенням її місця у Всесвіті, в суспільстві, державі, в родині, у професійному колективі тощо. Очевидно, що кожен із нас, одночасно виступаючи в різних іпостасях: як член спільноти homo sapiens планети Земля, громадянин певної держави, батько, донька або підприємець, може мати декілька статусів, котрі в сукупності охоплюються поняттям "соціальний статус". Становище індивіда в соціальній системі, яке визначається суспільними (економічною, соціальною, політичною, професійною, освітньою і т. ін.) та природними (раса, нація, стать, вік) ознаками; Соціальна позиція, котру займає людини завдяки успадкованим ознакам (етнічне, соціальне походження); Сукупність прав, привілеїв, моральних норм та обовязків індивіда, що повязана з виконанням певної соціальної ролі, яка виникає як динамічний аспект, спосіб реалізації соціального статусу;Складні звязки, що виникають між державою та індивідом, взаємовідносини людей один з одним фіксуються державою в юридичній формі - у формі прав, свобод і обовязків, які утворюють правовий статус людини і громадянина. У системі конституційного права України як галузі права особливе місце належить інституту основ правого статусу особи, сутність якого викладена в розділі ІІ Конституції України "Права, свободи та обовязки людина і громадянина". У нормах цього розділу розкривається основоположний принцип конституційного ладу України, згідно з яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а встановлення і забезпечення прав і свобод людини є головним обовязком держави. Крім Конституції України, норми інституту основ правового статусу особи закріплені також нормативно-правовими актами поточного законодавства, у яких детальніше розкривається зміст і порядок реалізації закріплених у Конституції України основних прав і свобод людини і громадянина. конституційне право статус україна До його предмета належить закріплення не всіх прав і свобод, обовязків, а лише основ правового статусу особи, які складаються у сфері відносин особа - суспільство - держава.Одним із важливих елементів конституційно-правового статусу особи в Україні є його принципи, тобто вихідні засади, на основі яких здійснюються права, свободи та обовязки особи і визначається місце особи в державі і суспільстві. Такими принципами є: 1) належність людині основних прав і свобод від народження і їх невідчужуваність; 2) відповідність правового статусу особи в Україні вимогам і стандартам, які склалися в міжнародному співтоваристві; 3) поєднання індивідуальних інтересів особи з інтересами інших осіб, держави і суспільства; 4) загальність та загальнодоступність конституційних прав, свобод і обовязків; 5) юридична рівність громадян України, їх рівноправність; 6) гарантованість конституційного статусу особи; 7) заборона на незаконне обмеження конституційних прав і свобод громадян України; 8) гуманістична спрямованість основ правового статусу особи [9, С. Характеризуючи основні права людини як невідчужувані, Конституція України підкреслює неможливість і неприпустимість позбавлення людини цих прав і свобод. 55 Конституції закріплено, що кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися до захисту своїх прав і свобод до відповідних міжнародних організацій членом або учасником яких є Україна. 23 Конституції: "Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обовязки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості".Конституційно-правове вчення про свободу можна розглядати як загальний інститут конституційного права та як систему можливостей людини і громадянина, що закріплюється нормами названого інституту права. Враховуючи роль верховенства права при визначенні меж свободи, слід стверджувати, що верховенство права не протирічить законові та тим його положенням, які у певній частині вже застаріли, а доповнює закон з урахуванням тих свобод людини і громадянина, які сформувалися в реальних життєвих умовах і випереджують положення застарілого закону, якщо такі можливості прямо не забороняються законом. Негодченко визначає конституційні права, свободи та обовязки як записані в Конституції України можливості вільно, самостійно діяти в межах закону, активно брати участь в управлінні державою, розвивати свої здібності та визначати свої вчинки, вибирати вид і міру своєї поведінки і, як наслідок, користуватися різними соціальними благами [16, С. Розглядаючи конституційне право на свободу, вони стверджують, що це є конституційна свобода і визначають її як можливість людини бути незалежною від інших людей, вільно здійснювати передбачені Конституцією і законами України права, проявляти свою волю у своїх висловлюваннях,

План

Вступ

1. Поняття конституційно-правового статусу людини і громадянина та його структура. Види правового статусу людини і громадянина

2. Принципи конституційно-правового статусу людини і громадянина

3. Загальна характеристика конституційних прав, свобод і обовязків людини і громадянина як головних елементів конституційно-правового статусу людини

Висновок

Список використаної літератури