Конституційно-правові засади статусу народного депутата України - Автореферат

Актуальність даного дослідження підтверджується ще й тим, що здійснений аналіз законодавства країн СНД (вибір дисертантом відповідних країн зумовлений тим, що до проголошення незалежності цими країнами вони розвивалися в однаковому середовищі, з однаковою мотивацією) дає змогу стверджувати, що статус депутатів парламенту не є однаковим, не завжди достатньо врегульований у чинних нормативно-правових актах, що стосується, зокрема, й України. Нормативною основою роботи є конституції, закони та інші нормативно-правові акти, що регламентують правовий статус народного депутата України й депутата парламенту країн СНД. За таких умов існує необхідність у всебічному й ґрунтовному дослідженні суті й природи депутатського мандата, структури та особливостей правового статусу народного депутата, характеристиці кожної із його складових і розробці на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення законодавчого регулювання правового статусу народного депутата й відносин між ним та іншими елементами державного механізму, а також виборцями. Метою написання даної роботи є комплексний аналіз правового статусу народного депутата України та створення наукової бази для реформування законодавства, що регулює правовий статус народного депутата України. У процесі роботи автор використовував такі категорії діалектики, як можливість і дійсність, досліджуючи, наприклад, співвідношення нормативно-правової основи правового статусу народного депутата України та пропонованих змін до нього; форма і зміст - при проведенні класифікації повноважень народного депутата України.У підрозділі 1.1 "Теоретичні основи правового статусу народного депутата”, проводиться дослідження понять "депутат" і "парламент”, на підставі якого виділяються та аналізуються загальні характеристики поняття "депутат парламенту”: 1) членство в парламенті; Окреслено елементи правового статусу депутата, якими, на думку автора, є: правовий статус народний депутат Встановлено, що норми чинної Конституції України фактично поєднали ознаки вільного та імперативного мандатів, а саме: збережено пряму незалежність депутата від виборців, водночас включено елемент імперативності мандата крізь призму відносин депутата з політичною партією або виборчим блоком політичних партій, за списком яких було обрано депутата. Наголошено на необхідності виключення зі змісту Закону України "Про статус народного депутата України" норми, що дозволяє здійснювати медичну практику у вільний від виконання обовязків народного депутата України час, оскільки це суперечить принципу рівності народних депутатів України та передбачає надання особливих прав народним депутатам за відповідною професійною належністю, до того ж у чинній редакції ст.78 Конституції України такий вид діяльності, як медична практика не відображений. У підрозділі 2.2 "Загальна характеристика прав народного депутата” проводиться дослідження прав народного депутата України з урахуванням класифікації запропонованої автором у підрозділі 2.1 дисертаційного дослідження, а саме: 1) прав народного депутата України у Верховній Раді України (загальні положення, права народного депутата України на пленарних засіданнях Верховної Ради України, права народного депутата України в депутатських обєднаннях, права народного депутата України в органах Верховної Ради України, право законодавчої ініціативи народного депутата України, права народного депутата під час парламентських слухань, право народного депутата України на депутатський запит);У свою чергу, аналіз положень чинної редакції Конституції України доводить поєднання ознак вільного та імперативного мандатів через збереження прямої незалежності депутата від виборців, але включення елемента імперативності крізь призму відносин депутата з політичною партією (блоком політичних партій), за списком якої (го) було обрано депутата. 2) з метою уникнення на майбутнє суперечок щодо легітимності дострокового припинення повноважень Верховної Ради України у звязку з набуттям стану її неправомочності, в Конституції України прямо закріпити норму про право Президента України достроково припиняти повноваження Верховної Ради України в разі неможливості відновлення двох третин від складу Верховної Ради України. Принципи діяльності депутата становлять дві групи: перша група - принципи загального характеру (демократизму (народовладдя), пріоритету прав і свобод людини і громадянина, законності); друга група - принципи спеціального характеру (непорушності статусу депутата; рівноправності депутатів; колективного, вільного обговорення питань і прийняття рішень депутатами на засіданнях парламенту та його органів; гласності й урахування громадської думки; несумісності депутатського мандата). Відповідно, першою загальною групою повноважень є повноваження народного депутата України у Верховній Раді України, яка включає такі групи повноважень: загальні повноваження; щодо участі у засіданнях Верховної Ради України; щодо участі у роботі депутатських обєднань; повноваження щодо участ

Основний зміст роботи