Конституційно-правові засади бюджетної політики сучасної України - Автореферат

Особливо зростає актуальність увідповіднення суспільного й державного життя конституційним принципам і положенням в умовах кризових явищ, руйнації засад державності, національного суверенітету, політичної та економічної нестабільності, неготовності інститутів державної влади до партнерських відносин із людиною-громадянином, прагнення влади, яка дуже віддалилася від народу, продовжити себе в часі будь-якою ціною, посилення корумпованості державних чиновників, порушення прав та свобод людини і громадянина, що є типовим явищем, слабкості громадянського суспільства, духовно-моральної кризи, що поглиблюється, культивування сили як права в нинішній Україні тощо. дослідити конституційно-правове забезпечення діяльності Верховної Ради України з розгляду і затвердження Державного бюджету України; проаналізувати місце і роль виконавчої влади України у формуванні та виконанні Державного бюджету України; 2.1; 2.4); досліджено зарубіжний нормативно-правовий матеріал та запропоновано низку пропозицій щодо внесення змін у законодавство України; висвітлено конституційне право і фінансово-бюджетне право як соціальні явища; зроблено порівняння конституційних моделей бюджетної політики зарубіжних країн та України (підр 2.2). обґрунтовано необхідність внести у Конституцію України розділ „Фінанси та бюджет”, а також статтю про відповідність Бюджетного кодексу України, Основних напрямів державної бюджетної політики, Закону України про Державний бюджет України на поточний рік фундаментальним конституційним принципам та цінностям, духові права;У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертаційного дослідження, стан її наукового опрацювання та звязок із науковими програмами, планами і темами; визначено мету, завдання, обєкт, предмет, теоретико-методологічну основу роботи; визначено основні теоретичні положення наукової новизни дослідження, що винесені на захист, і висвітлено науково-теоретичну і практичну значимість дослідження, подано перелік публікацій із проблематики роботи, розкрито її структуру, зміст та обсяг. Ці науковці наголошують на застосуванні комплексного підходу до вирішення ключових завдань бюджетної політики. На підставі дослідження джерельної бази з проблеми конституційно-правових засад бюджетної політики в сучасній Україні можна зробити висновок, що ця проблема в українській конституційно-правовій науці розроблена далеко недостатньо. Проаналізувавши поняття бюджетної політики, автор виділяє такі її характеристики як: діяльнісна природа, оскільки вона є процесом формування фондів публічних коштів; цю діяльність здійснюють відповідні субєкти бюджетних правовідносин за допомогою відповідних засобів, якими є кошти публічних фондів, бюджетна система, бюджетний устрій тощо; бюджетна політика як важлива складова фінансового механізму держави орієнтована на відповідні цілі, окреслені Конституцією України, а саме: забезпечення соціальних інтересів, економічного, культурного тощо розвитку держави та суспільства. Показано, що демократичні моделі бюджетної політики (Німеччина, Франція, Португалія, Іспанія тощо) ґрунтовані, як правило, на принципах: поваги до людини, її прав та свобод, принципі народовладдя, визнання непорушності права на власність за субєктами бюджетної політики, самостійності бюджетів держави та громадянського суспільства тощо.Визначено, що бюджетна політика - це діяльність держави та громадянського суспільства, їх взаємодія з використанням низки відповідних соціально-політичних, економічних та юридичних засобів щодо акумуляції, розподілу і перерозподілу бюджетних ресурсів із метою забезпечення економічного, соціального, культурного тощо розвитку держави й суспільства і контролю за динамікою та споживанням цих ресурсів. Реалії демократизації суспільного життя диктують необхідність розмежування понять „бюджетна політика держави” та „бюджетна політика громадянського суспільства”, загалом „бюджетна політика”. Запропоновано визначати бюджетну політику громадянського суспільства як нормативно угрунтовану діяльність відповідних субєктів громадянського суспільства щодо формування та використання публічних коштів для забезпечення всебічних потреб й інтересів громади і контролю щодо динаміки цих коштів. Доведено, що основним протиріччям бюджетної політики нинішньої України є протиріччя між громадянським суспільством, що поволі утверджується, і державною владою, яка за інерцією продовжує ототожнювати державний інтерес із суспільним, територіальним, а державу - зі суспільством, суспільну власність із державною.

2. Основний зміст

У висновках подано основні результати дослідження конституційно-правових засад бюджетної політики в сучасній Україні.

Акцентовано, що ефективна бюджетна політика є життєво необхідною для суспільства і держави, оскільки від неї залежить їх життєздатність, забезпечення реалізації прав та свобод громадянства, конкурентоспроможність держави тощо. Конституційно-правове забезпечення бюджетної політики, зважаючи на це, є питанням особливої ваги.

Визначено, що бюджетна політика - це діяльність держави та громадянського суспільства, їх взаємодія з використанням низки відповідних соціально-політичних, економічних та юридичних засобів щодо акумуляції, розподілу і перерозподілу бюджетних ресурсів із метою забезпечення економічного, соціального, культурного тощо розвитку держави й суспільства і контролю за динамікою та споживанням цих ресурсів. Реалії демократизації суспільного життя диктують необхідність розмежування понять „бюджетна політика держави” та „бюджетна політика громадянського суспільства”, загалом „бюджетна політика”. Запропоновано визначати бюджетну політику громадянського суспільства як нормативно угрунтовану діяльність відповідних субєктів громадянського суспільства щодо формування та використання публічних коштів для забезпечення всебічних потреб й інтересів громади і контролю щодо динаміки цих коштів.

Доведено, що основним протиріччям бюджетної політики нинішньої України є протиріччя між громадянським суспільством, що поволі утверджується, і державною владою, яка за інерцією продовжує ототожнювати державний інтерес із суспільним, територіальним, а державу - зі суспільством, суспільну власність із державною.

Через специфічність свого предмета правового регулювання Конституція України спроможна виконувати програмну, ідеологічну та консолідуючу функції у бюджетній сфері.

Обґрунтовано, що конституційні норми є джерелом галузевих правових норм загалом і бюджетних зокрема, оскільки є установленням народу, ідеями-принципами, базовими, програмними положеннями, що стверджують основоположні цінності народу й держави. Для бюджетного права і бюджетної політики України визначальним має бути сам правний дух Конституції України, а не лише її конкретні „букви”, що безпосередньо окреслюють правовий статус субєктів бюджетного права і принципи бюджетного процесу.

Доведено, що конституційні норми здатні інтегрувати бюджетні правовідносини, програмувати їх, скеровувати у відповідне русло; „укрупняти” права й обовязки субєктів бюджетних правовідносин, трансформуючи їх в узагальнені оцінки поведінки стосовно цих субєктів; служити активізуючим центром, що управляє системою бюджетного законодавства; сприяти формуванню єдиної загальнообовязкової системи типових масштабів поведінки учасників бюджетної політики, що забезпечуватиме цілеспрямоване і гармонійне функціонування всієї бюджетної сфери й усього суспільного організму.

Обґрунтовано, що особливо значимими для бюджетної політики сучасної України є такі конституційні принципи, як: верховенства права, рівності всіх субєктів бюджетних правовідносин, розподілу влади, відповідальності держави перед людиною за свою діяльність, відповідності бюджетного законодавства нормам та положенням Конституції України, участі громадян в управлінні державними справами, непорушності права приватної власності, законності як засада діяльності органів влади та посадових осіб, справедливого розподілу суспільного багатства тощо. Порушення згаданих принципів робить бюджетну політику „безхребетною”, розбалансованою, непослідовною, несправедливою, недемократичною, асоціальною, неспроможною бути чинником прогресивного розвитку суспільства і зміцнення демократичності державотворення. Зазначені принципи мають стати методологічними засадами для нової теорії бюджетного права і бюджетної політики.

Запропоновано внести в Конституцію України розділ „Фінанси та бюджет”, а також статтю про відповідність Бюджетного кодексу України, Основних напрямів державної бюджетної політики, Закону України Про Державний бюджет України на поточний рік фундаментальним конституційним принципам та цінностям, духові й букві Конституції України як волеустановленому актові народу;

Оскільки стаття 95 Конституції України виписана всупереч низці статей Конституції України: ст. ст. 1, 3; ч. 2 ст. 3; ст. 5; ст. 7; ст. 8; ч. 4 ст. 13; ч.1 та 3 ст. 140; ч.1 ст. 142 необхідне увідповіднення її основним конституційним цінностям і принципам. В нинішньому формулюванні ст. 95 виразно простежується недемократична сутність бюджетної політики держави, спрямованість її на задоволення саме державного інтересу за рахунок суспільного. Запропоновано викласти її зміст у новій редакції відповідно до принципу децентралізації.

Зясовано, що на бюджетний процес, розгляд та прийняття Державного бюджету також негативно впливає нинішня структурованість парламенту, яка є наслідком соціального розшарування в суспільстві й наявної нині в Україні виборчої системи. Діяльність Рахункової палати, яка підзвітна Верховній Раді, в теперішніх умовах теж неефективна. Рахункова палата, на наш погляд, має бути самостійним контрольним органом.

Акцентовано, що Кабінет Міністрів України може впливати на бюджетну політику держави на стадії складання Державного бюджету та виконання його, але нині він не керується у бюджетному процесі принципами справедливого та неупередженого підходу в бюджетній політиці. Виконання державного бюджету підпорядковано командам від державних центральних органів виконавчої влади до нижніх ланок, „зверху-донизу”.

Обґрунтовано, що найслабшою ланкою сучасної української бюджетної політики є декларативний характер самостійності бюджетів. Принцип централізації бюджетної системи України закріплено в Бюджетному кодексі України, що суперечить конституційному принципові самостійності місцевого самоврядування (ст. 140) та його органів у формуванні місцевих бюджетів. Ст. 75 Бюджетного кодексу України відповідно до цього принципу ставить їх в залежність від держави вже на цьому етапі, порушуючи принцип формальної рівності всіх субєктів бюджетних правовідносин, зумовлюючи неспроможність їх усіх, окрім державних органів, розпоряджатися на свій розсуд своїми коштами.

Визначено, що система контролю в бюджетній сфері нині неефективна, оскільки підзвітна лише державним органам, тому необхідно посилити вплив громадянського суспільства на систему фінансового контролю, залучивши його до механізмів контролю за діяльністю урядових структур, а також зробивши їх підзвітними своїм громадянам. Запропоновано доповнити Конституцію України статтею: „Система (чи органи) державного фінансового контролю працює(ють) на засадах самостійності та прозорості методів проведення контролю, підзвітності і відповідальності перед громадянським суспільством, необхідності залучення його у різних формах до механізмів фінансового контролю”.

Дослідження бюджетного законодавства свідчить, що проблема захисту бюджетних коштів на законодавчому рівні розвязана поверхово. В Бюджетному Кодексі України варто конкретизувати види правопорушень, за які особи, котрі їх вчинили, притягуються до відповідальності, залежно від того, на якій стадії бюджетного процесу ці порушення вчинено, які нормативні акти було порушено, чітко визначитись із субєктами правопорушень та їх різновидами.

Зясовано, що державні правоохоронні органи, маючи для захисту бюджетних правовідносин достатньо законодавчо закріплених повноважень, використовують їх недостатньо. Необхідно створити систему гарантій, яка запобігатиме надмірній політизації спецслужб і правоохоронних органів держави, використанню їх в інтересах окремих політичних сил.

1. Росоляк О. Б. Фінансовий моніторинг: історія розвитку та досвід запровадження в Україні / О. Б. Росоляк // Підприємництво, господарство і право. - 2005. - № 11. ? С. 30?33.

2. Росоляк О. Б. Роль загальноправових принципів у правовому регулюванні публічних фінансів / О. Б. Росоляк // Науковий вісник КНУВС. - 2006. ? № 5. - С. 26?34.

3. Росоляк О. Б. Значимість конституційних принципів у правовому регулюванні бюджетної політики України / О. Б. Росоляк // Науковий вісник КНУВС. - 2007. ? № 6. - С. 24?33.

4. Росоляк О. Б. Підвищення ефективності бюджетної політики в Україні / О. Б. Росоляк // Науковий вісник КНУВС. - 2008. ? № 2. - С. 106?113.

5. Росоляк О. Б. Реалізація конституційних норм у правовому регулюванні бюджетної політики України / О. Б. Росоляк // Науковий вісник КНУВС. - 2008. ? № 4. - С. 49?59.

6. Росоляк О. Б. Централізація бюджетних правовідносин як гальмівний чинник становлення громадянського суспільства в Україні / О. Б. Росоляк // Матеріали міжнар. наук. конф. [„Громадянське суспільство в Україні: проблеми забезпечення правотворчої діяльності”], (Київ, 7 квітня 2008 р.) / За редакцією акад. Академії правових наук України О. В. Скрипнюка. - К.: НДІ приватного права і підприємництва, 2008. - С. 277?285.

7. Росоляк О. Б. Етичний вимір інституту юридичної відповідальності в бюджетних правовідносинах / О. Б. Росоляк // Тези Всеукр. наук.-практ. конф. [„Взаємодія громадян та правоохоронних органів в контексті формування правової держави: правові, історичні, філософські та психологічні аспекти”], (Львів, 15 травня 2008 р.) / Факультет економічної безпеки, Львівський державний університет внутрішніх справ. - Львів, 2008. - С. 272?274.

8. Росоляк О. Б. Роль Верховної Ради України у бюджетному процесі: проблемні питання / О. Б. Росоляк // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [„Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи”], (Тернопіль, 11 квітня 2008 р.) / М-во освіти і науки Укр., ЮФ ТНЕУ. ? Тернопіль: Терно-граф, 2008. - С. 246?250.

9. Росоляк О. Б. Централізація бюджетних правовідносин як деконструктивний конституційно-правовий чинник бюджетної політики України та антитеза приватності / О. Б. Росоляк // Тези Всеукр. наук.-практ. конф. [„Право на приватність: тенденції і перспективи”], (Львів, 14 листопада 2008р.) / Львівський державний університет внутрішніх справ - Львів : ЛДУВС, 2008. - С. 159?162.

10. Росоляк О. Б. Місцеве самоврядування та його роль у бюджетній політиці України / О. Б. Росоляк // Матеріали XI Всеукр. наук.-практ. конф. [„Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи”], (Тернопіль, 24 квітня 2009 р.) / М-во освіти і науки Укр., ТНЕУ. ? Тернопіль, 2009. - С. 239?242.

11. Росоляк О. Б. Конституційно-правові моделі бюджетної політики: зарубіжний досвід / О. Б. Росоляк // Наукові читання, присвячені памяті В. М. Корецького [Збірник наукових праць] / Націон. Академія Наук України, Київський університет права. - Київ, 2009. - С. 498-506.