Конституційно-правові основи участі громадян України у масових публічних заходах - Автореферат

На сучасному етапі розвитку громадянського суспільства та правової держави колективні політичні права, й передусім право на проведення масових публічних заходів, набули нового змісту і поступово перетворилися, з одного боку, на дієву форму участі населення у публічній сфері життя соціуму, а з другого - стали однією з головних форм контролю громадянського суспільства за діяльністю держави, важливим засобом впливу громадян та соціальних спільнот на перебіг різноманітних суспільних процесів. Разом з тим сутність, юридична природа та особливості права громадян на участь у масових публічних заходах все ще повністю не зясовані, а процедура їх організації та проведення, права та обовязки їх учасників, а також повноваження органів державної влади й місцевого самоврядування, які беруть участь у вирішенні питань, повязаних з проведенням цих заходів, все ще законодавчо не визначені. Мета дослідження полягає у встановленні сутності, правової природи, ролі та значення права громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, зясуванні поняття та структури механізму реалізації права громадян на мирні збори та участь у інших масових публічних заходах, головних ознак та особливостей його структурних елементів. Історично-правовий метод використовувався для зясування головних етапів становлення та розвитку конституційного закріплення права на мирні збори; системно-структурний - для встановлення ролі і значення права на мирні збори у системі політичних прав громадян; порівняльно-правовий - для встановлення особливостей конституційного закріплення права на мирні збори у різних державах, а також для розробки нової класифікації конституцій; формально-логічний, структурно-функціональний, методи синтезу та абстрагування - для моделювання головних понять і категорій, зокрема, поняття окремих видів масових публічних заходів, механізму реалізації права громадян збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації та розробки його структури. обґрунтовано нові критерії класифікації конституцій зарубіжних держав, на підставі яких розроблено їх диференціацію на види залежно від особливостей закріплення права на мирні збори: 1) за способом закріплення права на участь у мирних масових публічних заходах; 2) залежно від закріплення обовязку ініціаторів (організаторів) повідомляти про проведення масового публічного заходу та встановлення форми такого повідомлення; 3) за критерієм закріплення можливості обмеження мирних зборів та встановленням підстав таких обмежень; 4) в залежності від того, чи здійснена в конституції диференціація масових публічних заходів за місцем їх проведення, тобто у громадських місцях (“просто неба”) та у так званих “закритих” приміщеннях; 5) за рівнем деталізації конституційних норм, присвячених праву громадян збиратися мирно і проводити збори та інші масові публічні заходи; 6) залежно від субєктів, за якими визнається право на мирні збори та інші масові публічні заходи (“кожен”, “усі”, “громадяни”);“Становлення права громадян на участь у масових публічних заходах: історично-правовий аналіз” досліджено процес виникнення, становлення та правового закріплення права особи на участь у масових публічних заходах і в контексті зарубіжного історичного досвіду, і на різних етапах розвитку української державності та суспільства. Обґрунтовано, що право громадян на участь у масових публічних заходах є одним з визначальних в системі політичних прав і свобод громадян України, оскільки воно: а) має суттєву соціально-правову цінність саме по собі, тому що дозволяє кожному громадянину, соціальним спільнотам і політичним обєднанням вільно і відкрито висловлювати свою громадянську позицію з будь-яких питань суспільного та політичного життя, є дієвим засобом вираження громадянського протесту; б) забезпечує формування та реалізацію масової громадської й політичної активності та змушує владу прислуховуватись до волі народу; в) є одночасно гарантією і складовою конституційно-правового механізму забезпечення громадянських, соціально-економічних, екологічних, культурних прав і свобод людини, сприяє їх ефективній реалізації та захисту; г) є дієвим засобом здійснення громадського контролю за органами публічної влади; ґ) сприяє зростанню й поширенню політичної активності громадян, забезпечує задоволення їх прав і законних інтересів, а отже виступає однією з необхідних передумов формування дієвих інститутів громадянського суспільства; д) сприяє накопиченню досвіду використання форм безпосередньої демократії у повсякденному житті та формуванню й поширенню демократичних традицій; е) сприяє зниженню соціальної напруженості; є) стає одним з головних каналів “зворотного звязку” між тими, хто управляє, та тими, ким управляють. Збори громадян визначаються як завчасно підготовлений та організовано проведений у попередньо визначеному місці масовий захід з метою розгляду, обговорення та прийняття рішення з затвердженого його учасниками кола питань, що становить для них спільний інтерес; мітинг - як

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ