Конституційний суд України як гарант конституційного ладу - Автореферат

У цьому звязку заслуговують на увагу дослідження теоретичних і практичних аспектів правового статусу Конституційного Суду України, що покликаний не тільки займати позицію формального захисника незмінюваності та стабільності Основного Закону, а й забезпечувати творчу, динамічну інтерпретацію та розвиток його положень з урахуванням динаміки конституційних правовідносин. Досвід країн із розвинутими засадами конституційної державності свідчить про високу повагу до Конституції усіх субєктів права, забезпечення основних прав і свобод, функціонування системи взаємодії між елементами політичної системи в державно організованому суспільстві. Виходячи з цього роль конституційної юстиції не зводитися лише до правової охорони конституційних норм і принципів, а значною мірою реалізується також у творчому “пошукові” права відповідно до принципів верховенства права і справедливості. Дисертаційне дослідження “Конституційний Суд України як гарант конституційного ладу” узгоджується з “Основними напрямами наукових досліджень в галузі держави і права на 1998-2000 роки”, затвердженими Загальними зборами Академії правових наук України 19 березня 1998 року і виконано відповідно до загальних напрямків наукових досліджень відділу конституційного права і місцевого самоврядування Інституту держави і права ім. В основу методології дослідження покладено загальнотеоретичні методи, принципи та підходи щодо визначення системи гарантів конституційного ладу України та правових засад діяльності Конституційного Суду у механізмі його забезпечення, а саме: загальнофілософського аналізу права - як соціального феномену через систему філософських законів, категорій понять та окремих системних принципів; метод діалектичної логіки - для розкриття механізму участі Конституційного Суду у забезпеченні конституційного ладу, взаємодії між інститутами громадянського суспільства та публічної влади; метод синергетики - для розкриття впливу практики Конституційного Суду на розвиток та конкретизацію змісту конституційних норм; метод формальної юридичної логіки - для визначення основних понять юридичних конструкцій, правових засад вирішення конституційно-правових спорів, інтерпретації конституційних норм Конституційним Судом; соціологічний метод - як засіб зясування ефективності органу конституційної юрисдикції у забезпеченні конституційного ладу України; системний метод - для зясування місця і ролі Конституційного Суду у механізмі забезпечення конституційного ладу України та дослідження форм його взаємодії з органами публічної влади та юридичними і фізичними особами.Перший розділ “Правосубєктність учасників конституційно-правових відносин як гарантів конституційного ладу” присвячено розкриттю місця і ролі Конституційного Суду України у системі гарантів конституційного ладу. “Поняття конституційного ладу України та його гарантії” розкривається поняття, елементний склад та механізм забезпечення конституційного ладу України у механізмі політичної і соціальої інтеграції громадянського суспільства і публічної влади. Забезпечення верховенства Конституції на всій території України, упорядкування конституційно-правових відносин у відповідності до принципу верховенства права звязує їх учасників і передбачає певний механізм взаємодії та співпраці між ними. У процесі такої діяльності конституція потребує інтерпретації через поточне законодавство або діяльність конституційної юстиції, а у випадку якісних змін засад політичної, економічної, соціальної, культурної системи суспільства може виникнути необхідність ревізії конституції у рамках реалізації народом установчої влади. У Конституції статусом “гаранта” наділено насамперед Президента України, що безсумнівно вказує на його провідну роль у конституційній системі як глави держави, що здійснює арбітражні функції і забезпечує наступність публічної влади.Аналіз законодавства України та практики Конституційного Суду дав змогу виділити наступні юрисдикційні форми гарантування конституційного ладу цим органом конституційної юстиції: 1) здійснення власне конституційного контролю; 2) контроль за конституційністю трансформації норм і принципів міжнародного права; 3) захист основних прав і свобод; 4) розгляд спорів про компетенцію між органами публічної влади; 5) розгляд спорів, повязаних із виборами та референдумами; 6) контроль за порушенням Конституції України органами публічної влади та їх посадовими особами та 7) офіційне тлумачення Конституції і законів України. Реалізація владних повноважень Конституційного Суду України здійснюється виключно у рамках Конституції України та Закону України “Про Конституційний Суд України” і в ході його практики вже сформульовано критерії самообмеження від втручання у розгляд політичних спорів. У системі конституційно-процесуальних відносин Конституційний Суд України посідає особливе місце, зумовлене процедурою розгляду конституційно-правових спорів, субсидіарністю та підсудністю розгляду справ. Конституційний Суд є звязаний правом, тому основним мірилом при розгляді справ служить позитивне пр

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ