Правовий статус УСРР у складі СРСР як предмет досліджень юристів та істориків. Аналіз роботи раднаркомів УСРР і РСФРР щодо вироблення у 1922-1923 рр. організаційних і правових засад зовнішньополітичної діяльності радянської України у складі СРСР.
При низкой оригинальности работы "Конституційний процес 1922-1923 рр.: боротьба за повноваження у сфері зовнішньої політики між УСРР і РСФРР (історико-правовий аспект)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
204; 22, с.5] зясували, що тоді раднарком УСРР прагнув зберегти право самостійно проводити зовнішню політику. За республіками ж залишалося право підписувати двосторонні міждержавні угоди з питань, які складали їх окремий інтерес. Прикметно, що їхній очільник Д Мануїльський був ідейним прихильником повної централізації влади (так звана "автономізація"), в тому числі у сфері зовнішньої політики, як необхідної умови для утвердження радянської влади як в Україні, так і її поширення в інші країни. Раковський наголошував, що "збереження незалежності України мало б великий міжнародний резонанс, в тому числі й тому, що мільйони українців за кордоном, орієнтуються і будуть орієнтуватися все більше і більше на радянську Україну" [10, 14-15]. Уповноважені були вищими представниками відповідного комісаріату в республіці, при уряді якої перебували.
Список литературы
1. Василенко В.А. Правові аспекти участі Української РСР у міжнародних відносинах / Василенко В.А. - К., 1984. - 208 с.
2. Василенко В. Українська РСР у сучасних міжнародних відносинах (правові аспекти) / В. Василенко, І. Лукашук. - К., 1974. - 85 с.
3. Выписки из протоколов ЦК КП (б) У и переписка с ним поличному составу (3 января - 28 декабря 1923 гг.). - ЦДАВО України. - Ф.Р. - 4сч. - Оп.1с. - Спр.604.
4. Відкриття сесії ЦВК СРСР // Вісти ВУЦВК. - 1923. - 7 лип.
5. Головко В.А. Между Москвой и Западом: Дипломатическая деятельность Х. Раковского / Головко В.А., Станчев М.Г., Чернявский Г.И. - Х., 1994. - 383 с.
6. Консульские поручения и переписка с полномочным представителем УССР в Германии. О присоединении Украины к Рапалльскому договору (23 января - 22 декабря 1922 г.). - ЦДАВО України. - Ф.Р. - 4 сч. - Оп.1с. - Спр.799.
7 Кульчицький С. Європейська дипломатія та Україна у міжвоєнний період (1921 - 1939) / С. Кульчицький, О. Павлюк, М. Кірсенко // Нариси історії дипломатії України / Наук. ред. В. Смолія. - К., 2001. - С.397 - 490.
8. Кульчицький С. Радянська Україна і радянська Росія: відносини між Першою і Другою світовими війнами / С. Кульчицький // Політика і час. - 1996. - № 5. - С. 61-70.
9. Материалы о заключении договора с Литвой (4 января - 14 июня 1922 г.). - ЦДАВО України. - Ф.Р. - 4сч. - Оп.1с. - Спр.590. 10. Материалы о передаче Союзу ССР права ведения внешней политики УССР. - ЦДАВО України. Ф.Р. - 4сч. - Оп. 1с. - Спр. 57.
11. Нова Конституція СРСР // Вісти ВУЦВК. - 1923. - 25 трав.
12. Переписка с председателем Украинского националистического комитета в Париже Моркотуном С. о деятельности комитета и его позициях по отношению к украинскому советскому правительству (3 мая 1922 - 25 мая 1923 гг.). - ЦДАВО України. - Ф.Р. - 4сч. - Оп.1с. - Спр.87.
13. Переписка с Уполномоченным НКВТ СССР и СНК УССР о состоянии хлебоэкспорта, образовании англоукраинского банка. - ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп. 20. - Спр.1673.
14. Переписка с ЦК КП (б) У и НКИД СССР о деятельности украинских националистических организаций в Польше и Чехословакии (2 мая 1923, 4 января 1924 гг.). - ЦДАВО України. - Ф.Р. - 4сч. - Оп.1с. - Спр.615.
15. Положения, инструкции, протоколы и другие материалы о союзном объединении советских республик и слиянии некоторых наркоматов СССР и УССР (январь - декабрь 1923 г.). - ЦДАВО України. - Ф.Р. - 4сч. - Оп.1с. - Спр.56.
16. Постановления и протоколы заседаний Большого Совета СНК УССР (12 января - 25 мая 1923 г.). - ЦДАВО України. - Ф.Р. - 4сч. - Оп.1с. - Спр.88.
17. Постановления и протоколы заседаний Большого Совета СНК УССР (2 ноября 1923 - 27 марта 1923 г.). - ЦДАВО України. - Ф.Р. - 4сч. - Оп.1с. - Спр.91.
18. Постановления и протоколы заседаний Большого Совета Совнаркома УССР (1 июня 14 августа 1923 г.). - ЦДАВО України. - Ф.Р. - 4сч. - Оп.1 с. - Спр.89.
19. Протоколы заседаний комиссии ЦК РКП (б), расширенной комиссии ЦИК СССР по выработке предложений о СССР и Конституции СССР. - ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп. 20. - Спр.1639.
20. Президія ВУЦВК дала згоду на призначення т. Раковського повпредом СРСР в Англії // Вісти ВУЦВК. - 1923. - 11 лип.
21. Румянцев В.О. Українська державність у 1917 - 1922 рр.: національно - демократична і радянська альтернативи: дис. доктора юрид. наук: 12.00.01/Румянцев Віктор Олександрович. - Харків, 1998. - 373 с.
22. Стрєльникова І.Ю. Організаційно-правові засади функціонування зовнішньополітичного відомства в УСРР (1917 - 1929 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.12.00.01 - "теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень" / Стрєльникова Ірина Юріївна. - Х., 2008 20 с.
23. Салига Л.П. Боротьба Х.Г. Раковського за розширення прав України під час конституційного оформлення СРСР (травень - липень 1923 р.) / Л.П. Салига // УІЖ. - 1992. - № 1. - С.115 - 124.
25. Союзна угода про СРСР // Вісти ВУЦВК. - 1923. - 11 квіт.
26. Тов. Раковський - уповноважений представник РСФРР в Англії // Вісти ВУЦВК. - 1923. - 13 лип.
27. Українська РСР на міжнародній арені. Збірник документів (1917 - 1923 рр.) / [Упор.: К.С. Забігайло, М.К. Ми - хайловський, І.С. Хміль]; під. ред.: В.М. Корецького. - К.: Наукова думка, 1966. - 668 с.
28. VII Всеукраїнська партійна конференція КП (б) У. Останнє слово т. Раковського. Союзне будівництво // Вісти ВУЦВК. - 1923. - 12 квіт. * В РНК СРСР утворювалось 10 наркоматів двох категорій: злиті (або загальносоюзні, які знаходились у Москві) та обєднані (або директивні, місцевий апарат підпорядковувався Москві не безпосередньо, а через раднаркоми республік). ** Прикметно, що 14 грудня 1922 р. ВУЦВК висловив довіру Х. Раковському як голові РНК і НКЗС УСРР. *** У роботі I зїзду Рад СРСР голова РНК і НКЗС УСРР Х. Раковський участі не брав. Протягом листопада - грудня 1922 р. він перебував на Лозаннській конференції. І можна припустити, що не випадково. На початку грудня Х. Раковський прохав ЦК РКП (б) дозволити повернутись в Україну, але 7 грудня політбюро відмовило йому.
З Лозанни він виїхав 4 січня, а до Харкова, після відвідин Берліну й Москви, повернувся лише 29 січня 1923 р.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
