Польська модель взаємодії держави та церкви. Національне віросповідання у центральноєвропейському та східноєвропейському регіонах. Проблеми релігійної свободи та релігійних прав на теренах постсоціалістичних країн. Державно-конфесійні відносини у Польщі.
При низкой оригинальности работы "Конституційне регулювання державно-церковних відносин у Польській республіці", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проте обрана нами проблема й досі залишається малодослідженою, у багатьох публікаціях специфіка державної політики щодо релігії та церкви в Польській Республіці розглядається лише побіжно на тлі політичної історії ХХ ст. Відповідно до Закону та норм Конституції громадяни мають право створювати релігійні спільноти (церкви та інші релігійні організації) з метою визнання й поширення релігійної віри; брати участь у релігійних дійствах та обрядах, а також виконувати релігійні обов’язки й відзначати релігійні свята; поширювати свою релігію та переконання, виховувати своїх дітей згідно з власними переконаннями в релігійному дусі; не розголошувати своїх релігійних уподобань; брати участь у роботі міжнародних релігійних організацій; користуватися джерелами інформації на тему релігії; виробляти й купувати предмети, потрібні для культових цілей та релігійних обрядів; стати священиком або монахом; бути похованим згідно з релігійним ритуалом або переконаннями. Проте зазначений закон передбачає й обмеження, що накладаються державою під час реалізації цих прав, про що свідчить стаття 3: «Індивідуальне або колективне виявлення своєї релігії чи переконань може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадської безпеки, порядку, здоров’я або моральності населення чи законних прав і свобод інших осіб. Польська держава, і це також підтверджує її толерантне ставлення до церкви, на законодавчому рівні регламентує, що особи, які належать до церкви та інших релігійних організацій і релігійні свята яких є робочими днями за законом, мають право за власним проханням отримати в цей день вихідний, необхідний для святкування, згідно з приписами своєї релігії. Цей закон також чітко врегулював сферу майнових відносин між церквою та державою; майно й доходи церкви та інших релігійних установ оподатковуються в загальному порядку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
