Поняття і види конституційного правосуддя. Конституційно-правовий статус Конституційного Суду України та його суддів як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні. Форми звернення до Конституційного суду, правова природа та значення його актів.
Судове конституційне право як підгалузь конституційного правосуддя є система норм права, які визначають статус конституційного суду і статус його суддів, а саме спосіб формування конституційного суду, його склад, принципи і гарантії його організації і діяльності, компетенцію конституційного суду, права та обовязки конституційних суддів, гарантії їх незалежності. Функція конституційного контролю реалізується Конституційним Судом України у наступних його повноваженнях: 1) вирішенні питань про відповідність Конституції України законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, а також правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (стаття 150 Конституції України). Нині статус, завдання, організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України (розділом XII і окремими статтями інших розділів), Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р. та Регламентом Конституційного Суду України - актом, що регламентує організацію внутрішньої діяльності Конституційного Суду України відповідно до Закону України «Про Конституційний Суд України». Згідно з Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд приймає рішення та дає висновки у справах щодо таких питань: • конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим (стаття 150 Конституції України); Субєктами права на конституційне подання щодо відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обовязковість, є Президент України та Кабінет Міністрів України; щодо додержання конституційної процедури розслідування й розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту - Верховна Рада України; щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України - Президент України, не менше як 45 народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.Завдання суду - судити, тобто розглядати й перевіряти достовірність наданих сторонами доказів, давати їм свою оцінку і викладати її у своєму рішенні. Іншими словами, суд повинен вирішувати спір, здійснювати правосуддя - не більше і не менше. Ніякої особистої ініціативи, ніякої спонукальної зацікавленості - це ознаки істинного правосуддя в новому демократичному його розмінні, які базуються на конституційних принципах незалежності суддів, змагальності й рівності сторін. Названі повнова ження в повному обсязі, коли вони надані суду і використо вуються ним при здійсненні правосуддя, перетворюють його на могутню стабілізуючу силу, здатну захищати права і свободи громадян, оберігати суспільство від руйнівних соціальних спорів.
Вывод
Таким чином, щодо розглянутих питань можна дійти наступних висновків.
Завдання суду - судити, тобто розглядати й перевіряти достовірність наданих сторонами доказів, давати їм свою оцінку і викладати її у своєму рішенні. Іншими словами, суд повинен вирішувати спір, здійснювати правосуддя - не більше і не менше. Ніякої особистої ініціативи, ніякої спонукальної зацікавленості - це ознаки істинного правосуддя в новому демократичному його розмінні, які базуються на конституційних принципах незалежності суддів, змагальності й рівності сторін.
Разом з тим судову владу, як одну з основних структур правової держави, не можна зводити лише до розгляду кон кретних справ, передбачених нормами цивільного або кримінального права.
У контексті системи противаг судову владу характеризує юридична можливість впливати на рішення і дії законодавчої та виконавчої влади, «врівноважувати» їх. Названі повнова ження в повному обсязі, коли вони надані суду і використо вуються ним при здійсненні правосуддя, перетворюють його на могутню стабілізуючу силу, здатну захищати права і свободи громадян, оберігати суспільство від руйнівних соціальних спорів.
У сфері контролю суду за законодавчою діяльністю, точніше, за конституційністю законів та інших нормативних актів, донедавна був цілковитий вакуум.
Становище суттєво змінилося після створення в Україні Конституційного Суду. Відповідно до Закону від 16 жовтня 1996 р. цей суд наділено повноваженнями розглядати справи про конституційність міжнародних договорів, здійснювати офіційне тлумачення Конституції та законів України, давати вис новки у встановлених законом випадках. Відповідно до рішення Конституційного Суду неконституційний акт може визнава тись нечинним, таким, що не підлягає виконанню, або на орган, який видав суперечливий акт, може покладатися обовязок усунути допущене в результаті його застосування по рушення прав та свобод людини і громадянина. Практика свідчить, що Конституційний Суд не раз виступав гарантом прав особи, діючи в кожному з передбачених законом напрямів.
Список литературы
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - №30. - С. 141.
2. Закон України «Про Конституційний Суд України» // Відомості Верховної Ради. - 2002. - №27 - 28. - С. 180.
3. Закон України «Про статус суддів» // Відомості Верховної Ради. - 1993. - №8. - С. 56.
4. Закону України «Про внесення змін до Конституції України». 8.12.2004 р. п. 26 ч. 1 ст. 85 та п. 22 ч1 ст. 106
5. Актуальні проблеми конституційної юрисдикції: сучасність і перспективи розвитку: Матеріали наук.-практ. конф., присвяч. 5-й річниці Конституційного Суду України, м. Київ, 18-19 жовтня 2001 р / Конституційний Суд України / Г.П. Сурначова (упоряд.), І.М. Шевляк (упоряд.) - К.: Юрінком Інтер, 2002.
6. Витрук Н.В. Конституционное правосудие. Судебное конституционное право и процесс. М., ИО «Юнити». 1998. С. 33-34.
8. Веніславський Ф. Взаємодія гілок влади як принцип основ конституційного ладу України // Право України. - 1998. - №1. - С. 38.
9. Гергелійник В. Конституційний суд в системі органів контрольної влади і теоретичні аспекти // Право України. - 1999. - №5. - С. 84
10. Годованець В.Ф. // Конституційне право України: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2005. - 360 с - с 144-155.
11. Григорьева Л.I. Принцип незалежності судової влади та гарантії судового захисту прав і свобод людини і громадя нина // Вісник Верховного Суду України. - 2006. - №4. - С. 5-6.
12. Козюбра М. Конституційний Суд в системі органів державної влади // Державно-правова реформа в Україні. - К., 1997. - С. 22 - 23.
13. Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. - К.: Укр. центр правничих студій, 1999.
14. Конституційне право України:/ Підруч./ За ред. Ю.М. Тодики, В.С. Журавського. - К., 2002.
15. Кравченко В.В. Конституційне право України. - К.: Атіка, 2006. - С. 357-358.
16. Мартинюк Р. Нормативне визначення субєктів звернення до Конституційного Суду України та механізму формування складу Суду як гарантії забезпечення його позаполітичного статусу і компетентності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - 2007. - Випуск 37. - С. 156 - 162.
17. Савицкий В. Организация судебной власти в Российской Федерации. - М.:БЕК, 1996. - С. 28 - 29.
18. Скомороха Віктор Єгорович. Конституційний Суд України в механізмі державної влади: Автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.02 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2001. - 19 с.
19. Скоромоха В. Деякі питання конституційного провадження // Право України. - 1998. - №9. - С. 6.
20. Фрицький О. Конституційне право України. Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - С. 442.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
