Механізм та гарантії реалізації прав національних меншин в Україні. Принципи адміністративно-територіального поділу країни. Зміст конституційної реформи. Організація діяльності народних депутатів. Процедурні питання розгляду справ Конституційним судом.
162 Конституції викладалася в наступній редакції: „Вищий нагляд за дотриманням і правильним застосуванням Законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами, державними комітетами, відомствами, іншими органами державного управління і контролю, Урядом Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, місцевими Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості і приналежності, посадовими особами і громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підлеглими йому прокурорами”. Глава III одержала найменування „Державний і територіальний устрій України”, глава V - „Органи законодавчої і виконавчої влади України”, глава VII - „Україна - незалежна держава”. 116 Конституції викладена в наступній редакції: „Кабінет Міністрів України утворюється в складі Премєр-міністра України, Першого віце-премєр-міністра, віце-премєр-міністра України, міністрів України, міністра Кабінету Міністрів України, голів Служби безпеки України, Правління Національного банку України, Фонду державного майна України, Антимонопольного Комітету України, Державного Комітету зі справ охорони державного кордону України і Державного митного комітету України”. Розглядаючи цей етап конституційної реформи не можна не згадати Указ Президента України „Про внесення на всенародне обговорення проекту Закону України „Про внесення змін до Конституції України” від 6 березня 2003 року, найбільш істотними положеннями якого були: 1) запровадження в Україні двопалатного парламенту та визнання верхньої палати виразником інтересів регіонів; 2) зменшення кількості народних депутатів; 3) пряме прийняття найбільш важливих законів всенародним референдумом; 4) прийняття Законів України „Про Верховну Раду України”, „Про Регламент Верховної Ради України”, „Про тимчасові спеціальні, тимчасові слідчі та спеціальну тимчасову слідчу комісію”, „Про депутатські фракції”, „Про парламентську більшість”, „Про парламентську опозицію”; 5) анулювання абсолютної депутатської недоторканості та встановлення реальної відповідальності народних депутатів; 6) запровадження інституту народної законодавчої ініціативи у відповідності до якого певна кількість громадян України мали б право ініціювати прийняття чи припинення дії закону; 7) спрощення процедури проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою і т. д. Беззаперечно, що не можна не згадати Закон України „Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”, попередньо схвалений Верховною Радою України 19 листопада 2010 р., від 1 лютого 2011 р., № 2952-VI, згідно якого строк повноважень народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів був визначений у пять років та встановлено, що чергові вибори до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня пятого року повноважень, чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю березня пятого року повноважень, у звязку з чим розділ XV „Перехідні положення” було доповнено пунктами 15 і 16.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
