Конституційні засади власності та економічної діяльності в Україні - Курсовая работа

В обєктивному аспекті право власності - сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини з володіння, користування і розпорядження майном. У субєктивному аспекті право власності являє собою сукупність повноважень власника з володіння, користування і розпорядження майном. Володіння може бути законним (наприклад, наявність у особи речі за правом власності) і незаконним (скажімо, володіння майном, добутим злочинними діями, привласнення знахідки). Незаконне володіння поділяється на добросовісне (коли особа не знала і не могла знати про те, Що володіє чужим майном) і недобросовісне (коли особа знала чи повинна була знати про те, що володіння незаконне). Розробники проекту ЦК намагались відмовитися від застосування поняття "право оперативного управління" і "право повного господарського відання" шляхом визнання субєктами права власності на майно, закріплене державою, Автономною Республікою Крим і територіальною громадою за створеними ними юридичними особами.Після прийняття Декларація "Про державний суверенітет України", яка започаткувала кардинальні зміни в новітній історії українського народу, серед основних її положень було визначено, що земля, як і всі інші природні ресурси, є власністю українського народу, матеріальною основою суверенітету Республіки й використовується з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян. Від остаточного розвязання проблем власності на землю залежить подальший соціально-економічний розвиток українського села, Української держави, української нації. У результаті прийняття Декларації земля як обєкт державної власності перейшла з власності СРСР у власність України. Основний земельний закон України встановлює однакові підстави набуття та реалізації права власності на землю для фізичних, юридичних осіб та держави. Порядок реалізації права державної власності на землю заслуговує особливого правового підходу, так як закріплення основного способу та умов набуття державою права власності на землю главі ЗКУ, що присвячена набуттю прав на землю громадянами та юридичними особами, є невиправданим.Це означає, що закони мають вищу юридичну силу в системі правових актів, що діють в державі, а тому різноманітні правові акти, що видаються органами влади, повинні відповідати законам і не суперечити їм. Правова держава - це така демократична держава, в якій забезпечується верховенство права, рівність всіх перед законом і незалежним судом; де гарантуються права і свободи людини, а в основу державної влади покладені принцип розподілу влади та законність. Відповідно до основних ознак правової держави розрізняють три найважливіших напрями її становлення: забезпечення верховенства правового закону; гарантування прав і свобод людини; здійснення поділу державної влади на правовому рівні та на рівні практичної діяльності. Конституція України встановлює: держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну направленість економіки, всі субєкти права рівні перед законом; суспільне життя в Україні засноване на принципі економічної багатогранності, кожен має право володіти, використовувати і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї діяльності (стаття 41). Власність на засоби виробництва у формі державної і колгоспно-кооперативної була основою економічної системи колишнього СРСР і Української РСР, а вся особиста власність вважалась, похідною від основних форм власності, тобто другорядною формою власності.Франчайзинг - система договірних відносин між підприємствами, де одна сторона (франчайзер), надає іншій (франчайзі) право на виробництво або реалізацію певного виду продукції, надання послуг від імені та під товарним знаком франчайзера, а також право на отримання технічної й організаційної допомоги Зміст економічної багатоманітності України: 1) держава визнає можливість рівноправного існування різних форм власності (державної, комунальної, колективної, приватної) і різних форм господарювання; 2) держава забезпечує захист прав усіх субєктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. 4) держава визнає право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом (ч.1 ст.42 Конституції України); 5) держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності, не допускає зловживання монопольним становищем на ринку, не допускає неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції (ч.Законотворчий процес гальмується як малоефективною роботою Верховної Ради, її крайньою політизацією, протистоянням Президентові й Урядові, так і низькою якістю внесених у Верховну Раду законопроектів. Недостатнє пророблення законів стримує процес реформування економіки, розвиток підприємництва, інвестиційний процес, залучення закордонного капіталу в економіку України. В умовах переходу до ринку важливу роль в економіці України грає антимонопольне законодавство і державне регулювання, що видобувних галузей паливно-енергетичного комплексу, електрозвязку, залізничного транспорту, житлово-комун

Зміст

1. Конституція України про багатоманітність форм власності в Україні. Проблеми співвідношення різних форм власності

1.1 Форми власності в Україні

1.2 Проблеми співвідношення різних форм власності

2. Гарантування права приватної власності як гарантія розбудови конституційної держави в Україні

3. Багатоманітність форм економічної діяльності в Україні. Межі втручання держави та правового регулювання економічних відносин в Україні

4. Конституційні права громадян України у сфері власності та економічної діяльності

4.1 Положення Конституції України щодо власності та економічної діяльності

4.2 Положення Цивільного кодексу України щодо власності та економічної діяльності

Висновки

Нормативні акти та література

1. Конституція України про багатоманітність форм власності в Україні. Проблеми співвідношення різних форм власності

1.1 Форми власності в Україні

В даній курсовій роботі увага приділилася конституційним засадам власності та економічній діяльності в Україні.

В роботі розглянуто форми власності (власність народу України, приватна власність, колективна власність, державна власність) та її регулювання (Власність в Україні регулюється Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. та іншими законодавчими й нормативними актами). Визначено проблему співвідношення різних форм власності, що виникли після прийняття Декларації "Про державний суверенітет України", повязану з переходом землі у власність українського народу і подальшим її використанням.

Розглянуто гарантування Україною як конституційною державою розбудови приватної власності і як наслідок - розбудови конституційної держави в Україні. Зазначено, що України як Правова держава може стати не завдяки проголошенню в конституції верховенства права, прав і свобод людини, а тоді, коли відповідно до конституційних декларацій проходить повсякденне життя рядових громадян, коли влада існує для громадян, а не навпаки.

Зазначені форми економічних відносин і зазначено їх регулювання та межі втручання держави у власність та обґрунтовано необхідність такого втручання. Максимальні границі втручання держави в економічні відносини складають виконання державою організації грошового обігу, надання суспільних товарів і усунення наслідків зовнішніх ефектів.

Розглянуті Конституційні права громадян України у сфері власності та економічної діяльності, положення Конституції України і Цивільного кодексу України щодо власності та економічної діяльності.

Нормативні акти та література

1. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. Відомості Верховної Ради. - 2003. - №№ 40-44. - с.356 (з подальшими змінами та доповненнями).

2. Тодика Ю.М. Основи конституційного строю України. 1999 р.

3. Носік В.В. Право власності на землю Українського народу: Монографія. - К.: Юрінком Інтер, 2006.

4. Конституція України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, с.141).

5. Актуальні проблеми юридичної науки: Зб. тез міжнар. наук. конф. "Восьмі осінні юридичні читання" (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 року): У 4-х ч. / Хмельницький ун-т управління та права. - Хмельницький, 2009. - 507 с.

6. Хайек Ф. "Право, законодавство та свобода". - М., 2008 - 480с.

7. Речицький В. - Свобода і держава. - Х 1998.

8. Політологія - Шляхтун П.П. Політологія (теорія та історія політичної науки) Шляхтун П.П. К.: Либідь, 2002. - 576 c.

9. Конституційна економіка/ Редакція Г.А. Гаджиєв - М., 2010 - 256 с.

Размещено на