Конституційні права людини і громадянина - Контрольная работа

Після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності, Україна стала на шлях розвитку та становлення дійсно суверенної та незалежної країни, неухильно орієнтуючись на визнанні світовою спільнотою демократичні та гуманістичні за своїм змістом і спрямованістю міжнародні стандарти. З прийняттям на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конституції Україна вступила у принципово новий етап розбудови дійсно суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави. Якщо вони не діють, то яка в тому причина, як видно із реалій життя, що не всі закони діють, що вони обєктивно не забезпечують у повному обсязі і прав людини, зокрема права на правову допомогу. В юридичній літературі питанням правової допомоги приділялось не мало уваги, але незважаючи на це суперечливими залишаються поняття та види правової допомоги. Мета і завданням роботи полягає в тому, щоб чітко визначити поняття конституційних прав людини; встановити їх систему та класифікацію; дати визначення поняття правової допомоги, її ознаки та принципи; висвітлити в яких формах вона надається; окреслити коло субєктів надання такої допомоги.Так відповідно до ліберальної концепції, людина має природні невідємні права, обмеження яких здійснюється лише в інтересах суспільства, обовязки ж людини і громадянина випливають тільки із необхідності забезпечення прав та свобод інших членів суспільства, а в окремих випадках й інтересів суспільства у цілому. Тому, „наділяючи громадян субєктивним юридичним правом, держава ніби відкриває доступ до здійснення основних, невідчужуваних прав людини, наданих їй від народження, від природи”. У конституційних законах проголошувалось обмежене коло прав та свобод людини та громадянина, їх додержання гарантувалось окремими розрізненими конституційними нормами, а більша увага приділялась, з одного боку, обовязкам людини та громадянина, а з другого - правам колективних утворень. Соціалістична держава була далекою від ідеалів правової держави, оскільки концепція її побудови заперечувала політичний й ідеологічний плюралізм, фактичну можливість поділу влади, приватну власність, відповідність внутрішнього законодавства загальновизнаним міжнародним стандартам, проголошувала домінанту соціальних інтересів і перевагу соціалістичної доцільності над правом. Нарешті, у випадку порушення його права власності він може звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування річчю, про повернення її з чужого незаконного володіння тощо Суть будь-якого субєктивного права в тому, що воно завжди є правом на щось, на якусь цінність - матеріальну, або духовну, це і є право користуватися якимось благом у суспільстві, благом матеріальним або духовним, або і тим і іншим.Основного закону нашої держави вони визначають міру можливої поведінки людини і громадянина, відображають певні межі цих прав, можливість користуватися благами для задоволення своїх інтересів. Це означає, що свої субєктивні права людина може ефективно здійснювати переважно за умов надання їй необхідної правової допомоги, право на яку кожному гарантується ч.1 ст.59 Конституції України. Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі про право вільного вибору захисника від 16 листопада 2000року право на правову допомогу - це гарантована Конституцією України можливість фізичної особи одержати юридичні (правові) послуги (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). Ґрунтуючись на даному визначенні права на правову допомогу автор даної роботи робить спробу визначити саме поняття правової допомоги. Так, правова допомога - це допомога, яка надається визначеним колом субєктів у передбачених законом випадках і формах та спрямована на одержання певних юридичних послуг.Автор даної роботи, за характером вчинюваних дій субєктами їх надання виділив три форми надання правової допомоги. Так зокрема правова допомога в нашій державі надається: в формі представництва в суді та інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; Представництво може мати місце також тоді, коли у особи немає або фізичної можливості здійснити такі дії або бажання особисто реалізовувати належні їй права та обовязки. Представником є громадянин або юридична особа, які мають повноваження на здійснення юридичних дій від імені особи, яку представляють. уповноважені профспілок - у справах працівників, а також осіб, захист прав та інтересів яких здійснюється професійними спілками; уповноважені організацій, яким їх статутом чи положенням надано право представляти інтереси членів цих організацій, у справах членів цих організацій; адвокати - в справах громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства.Держава в особі відповідних органів визначає певне коло субєктів надання правової допомоги та їх повноваження. Аналіз чинного законодавства України з цього питання дає підстави визначити, зокрема, такі види субєктів надання правової допомоги: державні органи України, до компетенції яких входить її надання (Міністерство юстиції України, Міністерство праці та со

План

Вступ

1. Поняття конституційних прав людини і громадянина

2. Поняття, ознаки та принципи правової допомоги

3. Форми надання правової допомоги

4. Види субєктів надання правової допомоги

Висновок

Список використаної літератури