Конституційні права і свободи людини і громадянина - Курсовая работа

Предметом дослідження цієї роботи є права і свободи людини, закріплені в ІІ розділі Конституція України 1996 року, який іменується "Права, свободи та обовязки людини і громадянина". Цей розділ розміщений після розділу "Загальні засади" і перед розділами про органи влади, що підкреслює важливе значення інституту прав і свобод людини. Конституція, як відомо, закріплює лише головні, принципові положення, які, діючи безпосередньо, у необхідних випадках розкриваються і конкретизуються в інших законодавчих актах, розвиваються в поточному законодавстві. При реалізації конституційних прав, свобод та обовязків громадян має діяти принцип їх найвищої юридичної сили.Ядром ,системоутворюючим елементом правового статусу людини і громадянина є права ,свободи і обов”язки людини і громадянина(2 ст.89) Розділ II Конституції України закріплює права, свободи та обовязки людини і громадянина в Україні. Таким чином, права та свободи людини і громадянина можна умовно поділити на декілька розділів (за сферами суспільного життя): 1.До них належать: право людини на життя і повагу до її гідності; право на свободу і особисту недоторканність; право чинити опір насильству. Серед наведеного переліку особистих прав треба приділити більшу увагу розгляду прав людини на життя і повагу до її гідності, права на свободу і особисту недоторканність, права на недоторканність житла, таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, правам на невтручання у сімейне й особисте життя, тому що, серед особистих прав, вони розуміються як фундаментальні, природні права людини. Але, по суті, цілям захисту гідності служать й інші норми Конституції: право на достатній життєвий рівень, недоторканність приватного життя, захист людиною своєї честі та доброго імені, заборона збору інформації про приватне життя, заборона насильницького проникнення в житло тощо. 29 Конституції України, забезпечується тим, що держава гарантує кожній особі з моменту затримання право захищати себе та користуватися правовою допомогою захисника. Кожний громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є державною або іншою, захищеною законом, таємницею.У першу чергу, треба підкреслити, що як форма та спосіб організації суспільства, держава несе відповідальність перед своїми громадянами, а також зобовязана захищати їх, охороняти життя тощо (Статті Конституції 3, 27, 29, 59). "Про альтернативну (невійськову) службу", формою реалізації військового обовязку є проходження альтернативної (невійськової) служби, яка є державною службою поза Збройними Силами України чи іншими військами, що запроваджується замість проходження військової служби. Обовязок не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані збитки покладається Конституцією на своїх громадян Статтею 66, виходячи з необхідності духовного відродження України, надійного збереження та розумного використання її духовних цінностей і природних ресурсів. Вимоги щодо охорони памяток історії та культури, які належать громадянам та розташовані на землях, наданих громадянам у користування, а також при здійсненні будівельних робіт, веденні розкопок і розвідок памяток археології та щодо інших випадків користування даного роду памятками визначаються Законом України від 13 липня 1978 р. Одним із конституційних обовязків громадян України є обовязок кожного сплачувати податки й збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а також щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (ст.Розглянувши тему конституційних прав і свобод людини та громадянина можна зробити наступні висновки: 1. Конституційні права, свободи і обовязки виражають безпосередньо відносини та звязки громадянина й держави, згідно з принципом "Дозволяється все, що не забороняється Законом". Інші норми права регулюють відносини та звязки або громадян і органів держави, або громадян і державних та громадських організацій, або громадян між собою. Конституційні права, свободи й обовязки не припиняються і не виникають раз по раз. Громадянин не може відмовитися не тільки від своїх конституційних обовязків, а й від своїх конституційних прав і свобод.

План

Вступ

1. Поняття і класифікація конституційних прав і свобод

2. Особисті права і свободи

3. Політичні права і свободи

4. Економічні права і свободи людини і громадянина

5. Соціальні та культурні права і свободи людини і громадянина

6. Основні обовязки громадян України

Висновки

Література

Розглянувши тему конституційних прав і свобод людини та громадянина можна зробити наступні висновки: 1. Конституційні права, свободи і обовязки виражають безпосередньо відносини та звязки громадянина й держави, згідно з принципом "Дозволяється все, що не забороняється Законом". Інші норми права регулюють відносини та звязки або громадян і органів держави, або громадян і державних та громадських організацій, або громадян між собою.

2. Вони з”являються не на основі загальних правовідносин, а безпосередньо з Конституції. При цьому саме Конституція визначає як їх зміст, так і обсяг.

3. Конституційні права, свободи й обовязки не припиняються і не виникають раз по раз. Вони діють постійно. Громадянин не може відмовитися не тільки від своїх конституційних обовязків, а й від своїх конституційних прав і свобод.

4. Зміст і обсяг конституційних прав, свобод та обовязків для всіх громадян однакові, в той час як субєктивні права і юридичні обовязки різних громадян у конкретних правовідносинах неоднакові і за своїм змістом, і за своїм обсягом.

5.Більшість із особистих прав носять абсолютний характер тобто є не лише невід”ємним,ай такими ,що не можуть бути обмеженим.

6. Реальність конституційних прав, свобод і обовязків забезпечується державним і суспільним ладом. Конституційні права, свободи, обовязки охороняються відповідними нормами всіх галузей права. Наприклад, закріплене в Основному Законі України право на працю охороняється нормами трудового, сільськогосподарського, адміністративного, кримінального та інших галузей права.

7. Соціальне призначення основних прав і свобод громадян визначається тим, що вони є показниками демократії, гуманізму й справедливості, і служать всебічному розвиткові і вихованню особи, надають громадянам широкі можливості для активної участі в управлінні справами суспільства і держави, функціонуванню всього державного і політико-правового механізму.

Виходячи з цього, права, свободи й обовязки людини й громадянина, закріплені в Конституції України, їх широта, реальність, гарантованість виражають не тільки фактичний та юридичний статус особи у суспільстві, а й суть діючої в країні демократії, соціальні можливості, закладені в самому суспільному ладі. Вони - показники зрілості суспільства, його досягнень. Весь перелік громадянських, економічних, соціальних, політичних і культурних прав, свобод та обовязків має служити дальшому розвитку демократії й соціальному прогресові України.

1. Конституція України із змінами і доповненнями внесеними Законом Ураїни від 8 грудня 2004р. №2222-IV - К., 1996р.

2. Кравченко В.В., Конституційне право України: Навчальний посібник, видавництво”Атака”2000р.

3. Загальна декларація прав людини, 1948р. Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року прийняла і проголосила Загальну декларацію прав людини. (Док.ООН/PES/217 А).

4. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права( Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73 )

5. ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 )

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

( Міжнародний пакт ратифіковано Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII ( 2148-08 ) від 19.10.73 )

Размещено на .ru