Конституційні обов’язки громадян - Курсовая работа

Конституція України, регламентуючи обовязки людини і громадянина, виходить з принципу, згідно з яких кожна людина має обовязки перед суспільством, а це, в свою чергу, забезпечує вільний і всебічний розвиток усіх особистостей. Тобто Конституція України, регламентуючи обовязки людини і громадянина, виходить з того, що вони є обєктивними для розвитку нашої держави і суспільства, а щодо конкретної людини це означає, що здійснення прав і свобод можливе тільки за наявності виконання обовязків субєктом цього права чи свободи, а також іншими субєктами. 20 Загальної декларації прав людини встановлює, що «кожна людина має обовязки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи». Конституція України, поряд з низкою найважливіших прав та свобод людини і громадянина встановлює й конституційні обовязки як громадян, так і кожного, хто постійно проживає або перебуває на території України. Тому конституційні обовязки - це вимоги, що висуваються до кожної людини і громадянина, діяти певним, чітко визначеним конституційною нормою чином (або утриматися від вчинення відповідних дій) або забезпечення інтересів суспільства, держави, інших людей і громадян.Водночас, основи правового статусу особи (конституційний статус особи) визначають лише права, свободи і обовязки людини і громадянина, які отримали конституційне закріплення і, в силу цього, називаються основними правами, свободами і обовязками людини і громадянина. Основні обовязки людини і громадянина - це закріплені в Конституції України вимоги, які предявляються кожній людині й громадянину, аби він діяв певним, чітко визначеним конституційною нормою чином (або утримувався від вчинення відповідних дій) для забезпечення інтересів суспільства, держави, інших людей і громадян; недотримання ж цих вимог тягне за собою юридичну відповідальність. Конституція України, регламентуючи обовязки людини і громадянина, виходить з принципу, згідно з яким кожна людина має обовязки перед суспільством, а це, в свою чергу, забезпечує вільний і всебічний розвиток усіх особистостей, держави і суспільства у цілому. Тобто Конституція України, регламентуючи обовязки людини і громадянина, виходить з того, що вони є обєктивними для розвитку нашої держави і суспільства, а щодо конкретної людини це означає, що здійснення прав і свобод можливе тільки за наявності виконання обовязків субєктом цього права чи свободи, а також іншими субєктами. Громадянські права і свободи людини (це статті: 25 - право на громадянство; 27 - право на життя; 28 - право на повагу гідності; 29 - право на свободу і власну недоторканність; 30 - право недоторканності житла; 31 - таємниця листування, недоторканність особистого життя; 33 - свобода пересування; 34 - свобода думки і слова; 35 - свобода світогляду; 40 - право звертання до органів державної влади; 48 - право на гідний життєвий рівень; 49 - право на безпечне для життя середовище; 51 - право на свободу сімї; 52 - право на дітей; 55 - право на судовий захист своїх прав і свобод; 56 - право на відшкодування збитків; 57 - право захисту своїх прав і обовязків; 58 - право не відповідати за дії, які під час їх вчинення не були визнані законом як правопорушення; 59 - право на правову допомогу; 60 - право невиконання незаконних розпоряджень і наказів; 61 - право індивідуального характеру відповідальності; 62 - принцип презумпції невинуватості; 63 - право підсудного на захист).Україна, зазначається в Законі, не визнає війну як засіб вирішення міжнародних спорів, прагне до нейтралітету, ніколи першою не розпочне бойових дій проти будь-якої країни. Закон також визначає, що Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України є Президент України, який встановлює права та обовязки в цій галузі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств, відомств, місцевих органів державної влади та самоврядування, підприємств та організацій. Порядок комплектування Збройних Сил України, проходження військової служби визначає Закон України «Про загальний військовий обовязок і військову службу» від 25 березня 1992 р. Оцінюючи в цілому комплекс прав, свобод і обовязків людини і громадянина в Україні, переконуємося, що він відповідає положенням Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, які ратифіковані Україною. Держава з усіма її владними органами повинна стати головним гарантом забезпечення цих прав, свобод і обовязків, і водночас вона сама має реформуватись, у тому розумінні, що побудову правової держави слід розпочинати з забезпечення цих прав, свобод і обовязків.Ця межа схарактеризована в статті 68 Конституції України, як обовязок кожного не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Причому, в залежності від змісту, деякі обовязки є обовязками кожної людини, що проживає в Україні, інші - тільки громадянина України (наприклад, захист Вітчизни). Важливим обовязком громадянина

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика конституційних обовязків громадян України

Розділ 2. Обовязок захищати Вітчизну

Розділ 3. Обовязок додержуватися Конституції та законів України

Розділ 4. Обовязок сплачувати податки та збори

Розділ 5. Обовязок берегти природу, культурну спадщину, відшкодовувати завдані їм збитки

Висновок

Список використаних джерел