Конституційні обов"язки людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики - Автореферат

Формування громадянського суспільства, розбудова України як правової, демократичної держави ставить на порядок денний необхідність дослідження ролі й місця в цьому процесі конституційних обовязків, теоретичного переосмислення уявлень про них з позицій сьогодення, аналізу їх юридичної природи й місця в механізмі правового регулювання. Виняткового значення набуває гарантування здійснення обовязків, ролі в цьому правового та інституційного елементів, впливу умов і чинників соціальної дійсності, вирішення питань удосконалення механізму реалізації конституційних обовязків. Метою дисертаційного дослідження є формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо поняття, юридичної природи, становлення та розвитку конституційних обовязків людини і громадянина в Україні; обґрунтування необхідності вдосконалення існуючої системи основних обовязків; їх класифікація; вирішення низки теоретичних і практичних проблем їх реалізації; заповнення прогалин в науці конституційного права з цієї тематики; пошук та опрацювання конкретних пропозицій по вдосконаленню законодавства щодо забезпечення ефективності реалізації конституційних обовязків. дослідити категорію “конституційні обовязки” як елемента конституційного статусу особи; проаналізувати в порівняльно-правовому аспекті становлення та розвиток основних обовязків людини і громадянина в Україні з їх генезою в інших країнах світу;Проаналізувавши міжнародно-правові акти в царині прав людини, дисертант дійшов висновку, що для конституційних обовязків людини і громадянина в Україні характерним є їх тісний звязок із вимогами Міжнародної хартії прав людини і перенесення їх принципів до статей Конституції України. Дисертант погоджується з тими правниками, які під конституційним статусом людини і громадянина розуміють сукупність закріплених у Конституції держави їх прав, свобод та обовязків і гарантій їх повної й безперешкодної реалізації. Позитивним і найбільш цінним у розвитку основних обовязків людини і громадянина того періоду було те, що саме в цей період останні знайшли своє широке відображення в конституціях, оформилися в цілісну систему, а також те, що вони були спрямовані на гуманізацію суспільства, повагу до особи (обовязок поважати права і свободи, честь і гідність інших осіб, національну гідність інших громадян, дружбу націй і народностей тощо). Соціальна цінність конституційних обовязків як правової форми взаємозвязку особи і держави полягає в тому, що вони виступають юридичним засобом виконання державою своїх функцій і в цьому плані покликані сприяти захисту суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України, охороні конституційного ладу, прав і свобод людини і громадянина, забезпеченню економічної й екологічної безпеки держави, законності та правопорядку, виконанню нею соціальної функції. Зазначається, що відсутність критеріїв класифікації основних обовязків, органічна єдність конституційних прав і обовязків як необхідна й визначальна умова будь-якої істинної наукової класифікації прав, свобод і обовязків визнавалися радянською доктриною права, вагомими перепонами у самостійній класифікації конституційних обовязків.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у дослідженні поняття конституційних обовязків людини і громадянина в Україні, їх юридичної природи, конституційних витоків та еволюції обовязків, класифікації та гарантій їх реалізації. Конституційні обовязки людини і громадянина в Україні - це різновид юридичних обовязків, визнана і встановлена (забезпечена) державою в інтересах усіх членів суспільства й кожної особи, заснована на нормах Міжнародної хартії прав людини та християнської моралі і закріплена в Конституції України необхідність, що приписує кожному індивіду певні вид і міру поведінки. Конституційні обовязки - важливий структурний елемент конституційного статусу людини і громадянина, роль якого проявляється у таких основних функціях як гарантуюча, обмежувальна, сприяння розвитку особистості, виховна. Соціальна цінність конституційних обовязків як правової форми взаємозвязку особи і держави полягає в тому, що вони виступають юридичним засобом виконання державою своїх функцій, і в цьому аспекті покликані сприяти захисту суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України, охороні конституційного ладу, прав і свобод людини і громадянина, забезпеченню економічної та екологічної безпеки держави, законності та правопорядку, виконанню соціальної функції держави; бути важливим інструментом попередження виникнення дисбалансу приватних і публічних інтересів, забезпечення їх співіснування й розумного поєднання. Незначна кількість конституційних обовязків є сутнісною ознакою правової держави, і тому в стратегічному русі України до побудови правової держави основною тенденцією розвитку конституційних обовязків буде поступове зменшення їх кількості.

2. Основний зміст роботи

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у дослідженні поняття конституційних обовязків людини і громадянина в Україні, їх юридичної природи, конституційних витоків та еволюції обовязків, класифікації та гарантій їх реалізації. Головними науковими і практичними результатами роботи автору бачаться такі висновки: 1. Конституційні обовязки людини і громадянина в Україні - це різновид юридичних обовязків, визнана і встановлена (забезпечена) державою в інтересах усіх членів суспільства й кожної особи, заснована на нормах Міжнародної хартії прав людини та християнської моралі і закріплена в Конституції України необхідність, що приписує кожному індивіду певні вид і міру поведінки.

2. Конституційні обовязки - важливий структурний елемент конституційного статусу людини і громадянина, роль якого проявляється у таких основних функціях як гарантуюча, обмежувальна, сприяння розвитку особистості, виховна.

3. На сучасному етапі концепція конституційного закріплення основних обовязків людини і громадянина в Україні у змістовному розумінні відповідає зразкам світового та європейського конституціоналізму; вона ввібрала в себе позитивний досвід їх конституційного регулювання на різних етапах розвитку української державності.

4. Соціальна цінність конституційних обовязків як правової форми взаємозвязку особи і держави полягає в тому, що вони виступають юридичним засобом виконання державою своїх функцій, і в цьому аспекті покликані сприяти захисту суверенітету, територіальної цілісності і незалежності України, охороні конституційного ладу, прав і свобод людини і громадянина, забезпеченню економічної та екологічної безпеки держави, законності та правопорядку, виконанню соціальної функції держави; бути важливим інструментом попередження виникнення дисбалансу приватних і публічних інтересів, забезпечення їх співіснування й розумного поєднання.

5. Незначна кількість конституційних обовязків є сутнісною ознакою правової держави, і тому в стратегічному русі України до побудови правової держави основною тенденцією розвитку конституційних обовязків буде поступове зменшення їх кількості. Але на початковій стадії цього процесу існуюча система конституційних обовязків потребує свого вдосконалення шляхом розширення їх кількості, приведення їх в більш гармонійне поєднання з основними правами, створення належних засобів та умов для їх реалізації.

6. Здійснення конституційних обовязків потребує гарантій не в меншій мірі, аніж права і свободи. До таких гарантій слід включати правову основу та інституційний елемент, які в сукупності складають механізм реалізації конституційних обовязків. Правова основа включає: а) норми-принципи Конституції України; б) конкретизуючі норми, за допомогою яких встановлюється процедурно-правовий механізм їх реалізації, зміст, межі здійснення; в) юридичну відповідальність (у позитивному й негативному розумінні) й санкції за їх невиконання чи неналежне виконання; г) пільги та заохочення; д) високий рівень правової культури і правосвідомості громадян; е) режим законності в державі взагалі і конституційної, зокрема. Здійснення основних обовязків забезпечується цілісною системою органів державної влади і місцевого самоврядування в Україні, які умовно можна поділити на органи загальної і спеціальної компетенції.

7. Чинне законодавство, в якому встановлено процедурно-правові аспекти реалізації конституційних обовязків, вимагає його “конституціоналізації” - регламентування конституційних обовязків виключно законами України, законодавчого регулювання деяких конституційних обовязків. На сьогодні є підстави говорити про формування конституційно-правового інституту основних обовязків як головного інституту, який є важливим структурним елементом генерального інституту основ правового статусу людини і громадянина.

8. В умовах перехідного характеру розвитку Української держави на здійснення конституційних обовязків впливають як позитивні, так і негативні чинники. До позитивних слід віднести демократизацію суспільного життя, деідеологізацію та економічну багатоманітність. До негативних: а) відсутність у громадян України традицій свідомого виконання обовязків, заснованих на високому авторитеті права; б) низький рівень правової культури, правовий нігілізм суспільства в цілому; в) негаразди соціально-економічного характеру; г) недосконалість і нестабільність законодавства; д) негативні явища політичного життя країни; е) органічне психічне сприйняття людиною обовязків як феноменів, які обмежують її свободу, можливість вибору варіантів поведінки. Подолання зазначених негативних чинників слід розглядати в якості гарантій реалізації конституційних обовязків.

1. Летнянчин Л.І. Становлення конституційно-правового статусу громадян України в дорадянський період // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. - Вип. 41. - С. 62-66.

2. Летнянчин Л.І. Основні обовязки людини і громадянина як самостійний конституційно-правовий інститут // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. - Вип. 44. - С. 45-49.

3. Летнянчин Л.І. До питання про механізм реалізації конституційних обовязків людини і громадянина в Україні // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. - Вип. 46. - С. 44-48.

4. Летнянчин Л.І. Поняття конституційних обовязків людини і громадянина та їх юридична природа // Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права: Зб. наук. статей / Голова редколегії В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 1999. - С. 193-202.

5. Летнянчин Л.І. Конституційні обовязки людини і громадянина як правова форма взаємозвязку особи і суспільства // Формування суспільної політики: теоретичний, практичний та правовий аспекти: Зб. наук. статей (За матеріалами Х Харківських політологічних читань) / Відп. ред. М.І. Панов. - Харків: Ксилон, - 2000. - С. 104.

6. Летнянчин Л.І. Проблеми конституційно-правового закріплення основних обовязків громадян України // Актуальні проблеми юридичної науки: Тези доп. та наук. повідомлень наук. конф. молодих учених та аспірантів / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. - С. 17,18.

7. Летнянчин Л.І. Проблеми реалізації конституційних обовязків людини і громадянина в Україні // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (до 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод): Тези доп. та наук. повідомлень Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2000. - С. 19-21.

8. Летнянчин Л.І. Конституційні обовязки людини і громадянина як інструмент запобігання конфлікту приватних і публічних інтересів // Конфлікти в суспільствах, що трансформуються: Зб. наук. статей (За матеріалами ХІ Харківських політологічних читань) / Упоряд.: А.П. Гетьман, О.В. Ставицька. - Харків: Право, 2001. - С. 103-104.

9. Летнянчин Л.І. Деякі психологічні аспекти реалізації конституційних обовязків людини і громадянина // Конституція - основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України: Тези доп. та наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих вчених (м. Харків, 30 червня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. - С. 10-12.

10. Летнянчин Л.І. Конституційні обовязки громадян щодо власності в аспекті розбудови в Україні правової держави // Право власності: проблеми забезпечення, реалізації та захисту: Тези доп. та наук. повідомлень наук. семінару молодих вчених (м. Харків, 14-15 вересня 2001 р.) / За ред. М.І. Панова. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. - С. 5-7.

Размещено на .ru