Головні передумови та етапи прийняття Конституції Української Народної Ради 1918 р., її характеристика, структура та зміст. Універсали, права та обов’язки громадян. Всенародні Збори як вищий законодавчий орган влади. Історичне значення даного документу.
Конституція Української Народної Республіки - це основний закон української держави, що був опрацьований спеціальною комісією та прийнятий Українською Центральною Радою на її останній сесії 29 квітня 1918 [1]. У новий час особливу роль у формуванні конституційних ідей в Україні відіграла Конституція Пилипа Орлика 1710 р., яка, хоч і не розглядала Україну як цілком самостійну державу, водночас установлювала низку демократичних для тієї доби державних Інститутів. У подальшому в Україні розроблялися такі конституційні проекти, як «Начерки конституції республіки» одного з членів Кирило-Мефодіївського братства Георгія Андрузького (1827 -?) та більш докладний проект Конституції України під назвою «Вольный союз (Вільна спілка)». «В Українській Народній Республіці має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібрання, союзів, страйків, недоторканності особи і мешкання, право і можливість уживання місцевих мов у зносинах із усіма установами», - підкреслювалося у ІІІ Універсалі. Таким чином, ще до прийняття «Статуту про державний устрій, права і вольності Української Народної Республіки» (Конституції УНР 1918 року), у III Універсалі, цілому ряді законів Центральна Рада закріпила комплекс політичних, економічних, соціальних, культурно - освітніх прав і свобод громадян.Як вже зазначалось, ідеї конституціоналізму в Україні мають давні історичні витоки. Вони сягають часів Київської Русі, коли на віче укладалися договори між князем і народом, князем і дружиною що відображено, в різних редакціях «Руської Правди». Пізніше особливу роль у формуванні конституційних ідей відіграла конституція Пилипа Орлика 1710 р. Однак, незважаючи на значимість вказаних конституційних проектів та науково-публіцистичних праць, навряд чи можна твердити про початок в Україні за тих часів самостійного конституційного процесу.
Вывод
Як вже зазначалось, ідеї конституціоналізму в Україні мають давні історичні витоки. Вони сягають часів Київської Русі, коли на віче укладалися договори між князем і народом, князем і дружиною що відображено, в різних редакціях «Руської Правди». Пізніше особливу роль у формуванні конституційних ідей відіграла конституція Пилипа Орлика 1710 р. В силу історичних причин вона не розглядала Україну як цілковито самостійну державу, однак, запровадила низку демократичних на той час державних інституцій.
Однак, незважаючи на значимість вказаних конституційних проектів та науково-публіцистичних праць, навряд чи можна твердити про початок в Україні за тих часів самостійного конституційного процесу. Такий процес повинен мати відповідні соціально-економічні та політичні передумови, нормативну базу тощо. Із огляду на минуле, можна відзначити лише наявність відповідних ідеологічних передумов, що сприяли подальшому становленню і розвитку в Україні вже саме конституційного процесу.
Початок реального конституційного процесу в Україні повязаний із поваленням самодержавства і організацією у перших числах березня 1917 p. Центральної Ради.
Конституційний процес ЦР розпочала відразу ж після проголошення Першого універсалу створенням конституційної комісії у складі 100 осіб на чолі з М. Грушевським. Конституцію передбачалося ухвалити Всеукраїнськими Установчими Зборами. Але революційні події, російська та німецька окупації завадили цьому і в останній день свого існування, 29 квітня 1918 р., ЦР затвердила її положення, але в життя не впровадила, бо сама припинила діяльність. На підставі Конституції передбачалася розробка цілої низки законодавчих актів.
Список литературы
1. Конституція української народної республіки 1918 року як важливий етап українського конституціоналізму. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу (http://legalactivity.com.ua/index.php? option=com_content&view=article&id=285% 3A160512-17&catid=41% 3A1-0512&Itemid=45&lang=ru)
2. Конституція Української Народної Республіки. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу (http://uk.wikipedia.org/wiki)
3. Ярош Д.В. Конституція Української Народної Республіки 1918 року про права і свободи людини: історичний досвід і сучасність / Д. Ярош // Університетські наукові записки. - 2006. - . // [Електронний ресурс]. - Режим доступу (http://refsbank.infoworks.ru/text_51979.html)
4. Ярош Д.В. Конституція УНР 1918 р. про всенародні збори України як вищий законодавчий орган влади: історичний досвід і сучасний конституційний процес. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу (http://lib.sumdu.edu.ua/library/DOCDESCRIPTION? doc_id=269654)
5. Конституція української народньої республіки (Статут про державний устрій, права і вільності УНР) від 29 квітня 1918 року. // [Електронний ресурс]. Режим доступу (http://web.archive.org/web/20081206132214/http://vi-legas.com.ua/content/view/1823/109/)
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
