Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання) - Автореферат

Саме це дасть змогу послідовно, комплексно і системно здійснювати правову реформу, а відповідно і аналогічно цьому вдосконалити право в Україні загалом. Адже принципи права - це явища, які повязують право не тільки з політикою, економікою, духовним життям суспільства, це - категорії, що забезпечують єдність різних власне правових процесів, форм, теорій, ідей і концепцій, понятійно-категоріальних рядів. Принципи права є критерієм оцінки права і методологічною основою його подальшого вдосконалення у тому розумінні, що одночасно на підставі принципів оцінюють рівень і ефективність реалізації права і на ґрунті саме цих категорій пізнають і поліпшують його. Ця робота може розглядатися також, як теоретична основа програм і планів Верховної Ради України, спрямованих на розробку і прийняття Концепції державно-правової реформи в Україні та Концепції розвитку законодавства України на 1997 - 2005 роки, що опрацьовуються Інститутом законодавства Верховної Ради України, Концепції захисту прав людини і громадянина в Україні, що розробляється Міністерством юстиції України, а також з програмами та планами Національної академії внутрішніх справ України щодо забезпечення законності, прав, свобод і обовязків громадян України при здійсненні правоохоронної діяльності. Мета і завдання дослідження вбачаються в тому, щоб дослідити конституційні основи розвитку принципів права України, і на цій основі висвітлити ґенезу, ознаки, зміст, систему і структуру та дію принципів права в умовах побудови демократичної, соціальної, правової держави в Україні.А отже, насамперед, потрібно: 1) створити єдину Концепцію забезпечення прав, свобод, обовязків і законних інтересів людини і громадянина; 2) у згаданій Концепції, або ж у іншому законодавчому акті, передбачити шляхи підвищення правової культури посадових осіб, конкретні міри відповідальності за відхід від права, який найбільш очевидно проявляється в неповазі до прав, свобод, обовязків і законних інтересів людини і громадянина; 3) активно пропагувати, а можливо навіть і вчити, самих громадян відстоювати свої права, використовуючи правосуддя, можливість звернення до вітчизняних державних органів і міжнародних та національних недержавних органів і організацій; 4) реальність прав, свобод, обовязків і законних інтересів людини і громадянина безпосередньо залежить від сили (авторитету) держави. Регулятивний характер принципів права ще більше повинен посилитися і вирости на сучасному етапі розвитку суспільства і держави у звязку з формуванням демократичної, соціальної, правової держави і громадянського суспільства в Україні; внутрішню єдність, яка проглядається у їх системно-структурній внутрішній збалансованості, несуперечливості, інтегрованості і водночас диференційованості на певні види; обєктивну зумовленість, під якою слід розуміти їх відповідність характеру суспільних відносин, економічним, політичним, ідеологічним процесам, що відбуваються у суспільстві; ідеологічність, яка означає, що вони, як і право загалом, є формою суспільної свідомості, яка здійснює ідейний, інформаційно-виховний вплив загального характеру. Виділення структурних принципів і загалом новий теоретичний погляд на принципи права став можливим у результаті поєднання таких компонентів, як положення загальної теорії систем, ідея механізму правового регулювання, але не як категорії, що охоплює усі правові явища, а як механізму життя права у суспільних відносинах і концепції про подвійну природу права, яка вбачається у твердженні про те, що право, з одного боку, є елементом надбудови (інформаційною підсистемою), а з другого - елементом, засобом, що виникає з обєктивного права у процесі урегулювання конкретного варіанту поведінки. Звідси можна стверджувати, що у праві необхідно виділяти принципи, які право містить як відображення обєктивно існуючих звязків у правовому регулюванні суспільних відносин (принципи системи), і принципи, властиві структурній організації системи права. "Принципи загально-соціального і юридичного права" - доводиться, що принципи загально-соціального, особливо це стосується демократичного (громадянського) суспільства і правової держави, передаються юридичному праву тому, що законодавець не може не враховувати думку суспільства і тому, що ця думка акумулюється, насамперед, в цих принципах.У них, насамперед, робляться пропозиції щодо вдосконалення українського суспільства і держави з точки зору запровадження нових суспільних і державних інститутів, поліпшення організації і діяльності державних і недержавних органів і організацій в аспекті формування громадянського суспільства і правової держави в Україні. Завдяки системному підходові до дослідження принципів права висвітлюється нова теоретична модель правової системи, правоутворення, правореалізації і правоохорони, що дає можливість відпрацювати проекти Концепції правової реформи в Україні, Концепції реформування законодавства та Орієнтовну програму розвитку законодавства України, Законів України "Про закони і законодавчу діяльність",