Конституціональні закономірності становлення жіночої статевої системи у практично здорових осіб підліткового та юнацького віку - Автореферат

Особливу тривогу в цьому напрямку викликають відхилення в становленні репродуктивного здоровя дівчат, що обумовлює необхідність встановлення вікових і конституціональних особливостей ультразвукових розмірів матки та яєчників, а також рівня статевих гормонів у здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку в різні фази менструального циклу (МЦ), з метою запобігання порушень статевого та фізичного розвитку дівчат, що сприятиме збереженню репродуктивного потенціалу майбутніх поколінь даного регіону України. Мета дослідження: встановити вікові і конституціональні особливості ультразвукових розмірів матки та яєчників, а також рівня статевих гормонів у здорових міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку в різні фази МЦ та на підставі аналізу взаємозвязків цих показників із антропо-соматотипологічними параметрами тіла побудувати регресійні моделі індивідуальних розмірів жіночих статевих органів та рівня гормонів. Встановити межі довірчих інтервалів ультразвукових параметрів матки та яєчників і рівня статевих гормонів у різні фази МЦ здорових міських дівчат підліткового та юнацького віку взагалі й різних морфотипів. Доведено, що у більшості випадків зміни ультразвукових параметрів матки в різні фази МЦ у дівчаток 13-15 та дівчат 16-18 років взагалі та різних морфотипів мають однонаправлений характер (найбільші значення встановлені: у лютеїнову фазу МЦ, а також більші значення у фазу овуляції, ніж у фолікулінову фазу МЦ в усіх групах дівчаток і дівчат; найменші значення у різні фази МЦ у представниць астенічного морфотипу; відсутність статистично значущої різниці для довжини шийки матки та товщини міометрія в усіх групах дівчаток і дівчат). Аналіз отриманих регресійних моделей ультразвукових розмірів матки та яєчників і рівня статевих гормонів у міських дівчат Поділля підліткового та юнацького віку взагалі та різних морфотипів показав, що серед антропосоматотипологічних показників найбільш часто до моделей розмірів матки входять обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та ШДЕ довгих трубчастих кісток; до моделей розмірів яєчників - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба та товщина шкірно-жирових складок (ТШЖС); до моделей рівня статевих гормонів у дівчаток підліткового віку - ШДЕ довгих трубчастих кісток, обхватні розміри тіла, діаметри тулуба і ТШЖС; а до моделей рівня статевих гормонів у дівчат юнацького віку - обхватні розміри тіла, діаметри тулуба, ТШЖС та ШДЕ довгих трубчастих кісток, що, в свою чергу, опосередковано вказує на більшу генетичну залежність розмірів матки, ніж розмірів яєчників та рівня статевих гормонів.При порівнянні ультразвукових показників матки між окремими групами дівчаток 13-15 років взагалі та різного морфотипу встановлено: в усі фази МЦ ДТМ, ШМ та ПЗРМ у дівчаток з НМТ достовірно більші, ніж у дівчаток взагалі (за винятком ПЗРМ у фолікулінову фазу МЦ) і дівчаток з астенічним морфотипом (АМТ), а також у дівчаток взагалі у порівнянні із дівчатками з АМТ; в усі фази МЦ ТЕ і ТМ у дівчаток з НМТ достовірно більша, або має тенденцію до більших значень порівняно із дівчатками з АМТ, а також ТМ у дівчаток взагалі порівняно із АМТ. При порівнянні ультразвукових показників матки між відповідними групами дівчаток 13-15 років та дівчат 16-18 років встановлено: достовірно більші значення ДШМ у дівчаток 13-15 років взагалі в усі фази МЦ та ПЗРМ у дівчаток з АМТ у фолікулінову фазу МЦ, а також тенденції до більших значень ТМ в усі фази МЦ у дівчаток з АМТ; достовірно більші значення ДТМ і ШМ у дівчат 16-18 років взагалі і з НМТ в усі фази МЦ та ПЗРМ і ТЕ у дівчат взагалі у лютеїнову фазу МЦ, а т акож ТЕ у дівчат з НМТ у лютеїнову фазу МЦ. Крім того: ТПЯ у дівчат 16-18 років взагалі і з НМТ у фолікулінову фазу МЦ мала достовірно менші значення, ніж у лютеїнову фазу МЦ; ДЛЯ у дівчат 16-18 років астенічного морфотипу та ШЛЯ і ОЛЯ у дівчат 16-18 років взагалі і різних морфотипів у лютеїнову фазу МЦ мали достовірно менші значення, ніж у фазу овуляції МЦ; ТЛЯ у дівчат 16-18 років взагалі і нормостенічного морфотипу у фолікулінову фазу МЦ мала достовірно менші значення, або тенденцію до менших значень, ніж у лютеїнову фазу МЦ, а також лише у дівчат з НМТ мала достовірно більше значення у фазу овуляції, ніж у лютеїнову фазу МЦ. При порівнянні ультразвукових показників яєчників між окремими групами дівчаток 13-15 років взагалі та різного морфотипу встановлено: в усі фази МЦ усі показники ЛЯ у дівчаток з НМТ були достовірно більші, ніж у дівчаток з АМТ; в лютеїнову і фазу овуляції МЦ усі показники ПЯ у дівчаток з НМТ були достовірно більші, ніж у дівчаток з АМТ, а усі показники ЛЯ - у дівчаток взагалі, ніж у дівчаток з АМТ; ТЛЯ у дівчаток взагалі у лютеїнову фазу МЦ була достовірно більша, ніж у дівчаток з АМТ; також у дівчаток взагалі у порівнянні із дівчатками з АМТ встановлені тенденції до більших значень ДПЯ, ШПЯ і ОПЯ у лютеїнову фазу МЦ, ТПЯ - у фазу овуляції МЦ та ТЛЯ - у фолікулінову фазу МЦ; а також у дівчаток з НМТ у порівнянні із дівчатками з АМТ встановлені тенденції до більш

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ