Конотативні компоненти лексичної семантики як параметр міжмовного зіставлення (на матеріалі української та англійської мов) - Автореферат

У таких дослідженнях зясовуються особливості взаємодії сфери конотативних значень лексико-семантичних корелятів мов з різним ступенем спорідненості. У сучасних роботах мовознавців явище конотації всебічно описано такими дослідниками, як Ю.Д. Розгляд конотації як частини мовних картин світу та засобу відображення елементів концептуальних картин світу спирається на сучасні праці в галузі теорії номінації (Л. Робочою гіпотезою дослідження є припущення про те, що на відміну від основних лексичних значень конотативні компоненти семантики, які утворюють конотемний потенціал лексем (далі - КПЛ), тобто сукупність потенційних сем, які не завжди наявні у словниково-фіксованих значеннях слів, але завжди фіксовані в свідомості мовця і можуть служити основою реалізації конотації, безпосередньо спрямовані на передачу національно-культурної специфіки різних мов. У дослідженні вперше обґрунтовано поняття конотемного потенціалу лексем та зясовано специфіку його виникнення в українській та англійській мовах, а також систематизовано за ступенем активності КПЛ фітоніми як одиниці подібного таксономічного класа української та англійської мов.У додатках представлено список фітонімів української та англійської мов (з урахуванням латинських родо-видових назв відповідних рослин), конотемний потенціал яких досліджено в роботі, викладено результати кількісного опрацювання зіставного аналізу фітонімічних конотацій, за допомогою якого виявлено кількість збігів у процесі актуалізації конотемного потенціалу фітонімів української та англійської мов, порівняння кількості реалізованих конотацій фітонімів залежно від таксономічного класу функціонування лексем (паремійний, фразеологічний, жаргонний) в українській та англійській мовах, визначено фітоніми зіставлюваних мов з найбільш актуалізованим конотемним потенціалом.Відсилаючи в різних ситуаціях до будь-якої ознаки явища, що зазнає символізації, концептуальний символ, тобто образ, який викликає асоціацію з іншим поняттям, повязує обєкт із безконечним полем смислів, з чого випливає, що поле конотативних значень нічим, у принципі, не обмежене, адже паралельно з процесом концептуальної символізації у свідомості в мові відбувається конотемізація - перехід сем основного значення до розряду конотативних компонентів або поява у конотативному плані лексем додаткових конотем. Надаючи цьому обєкту навколишньої дійсності певної символізації конкретного явища, а саме існуванню цього руху, мовці паралельно з концептуальною символізацією засвідчили появу нової конотеми в семантичному полі лексеми квітка (англ. flower): ‘той, що належить до хіпі’, що породило ряд стійких словосполучень, повязаних саме із цим значенням: flower children (досл. Вивчення асоціативних звязків слова зорієнтоване на слово в нерозривності його форм і значень, тобто на слово, що розглядається безвідносно до його полісемії, а отже - в абстрагуванні від його реального функціонування в мові як окремого лексико-семантичного варіанту. Так, наприклад, можна помітити, як прикметник гіркий, який іноді асоціюється в українській або російській мовах з поняттям "неприємний", породжує конотацію, що втілюється в досить різнопланових у номінативному плані фразеологічних одиниць різних мов: укр.: гірка доля, гіркий хліб; рос.: горькая правда, горький опыт. Нерідко певний ступінь експресивної конотації притаманний лексемам, які вживаються для іронічного змалювання явищ, протилежних за змістом або формою тим явищам, які ці лексеми номінують своїм узуальним значенням: укр. баскетболіст - "мала на зріст людина", щастя - "венеричне захворювання"; рос. благословить - "засудити когось"; англ. babe ("малюк") - "високий, кремезний чоловік".Конотація є особливим мовним явищем, що охоплює сферу асоціативно-образного уявлення про позначену реалію на основі усвідомлення внутрішніх механізмів найменування. У процесі виділення основ виникнення конотативних відтінків лексичних значень слів зясовується їхня білатеральна природа, що виявляється в наявності асоціативного та емоційного векторів механізму їх виникнення. При зіставному аналізі конотацій в українській і англійській мовах виявлено, що базою для їхнього мовного втілення слугують образний, оцінний, емотивний та експресивний складники конотеми, які мають когнітивний та емоційний характер, а вже в процесі втілення конотації в мовленнєвих ситуаціях на них нашаровуються додаткові компоненти семантичної структури слова, що мають етнокультурний або соціокультурний характер. Найсприятливішим середовищем для актуалізації конотеми у вигляді конотації є середовище контекстуальне, яке може бути не лише фактором виникнення додаткових значень, а й фоном їх функціонування.

Основний зміст роботи

Конотація є особливим мовним явищем, що охоплює сферу асоціативно-образного уявлення про позначену реалію на основі усвідомлення внутрішніх механізмів найменування. Конотація є реалізацією конотеми - потенційної семи, яка не завжди фіксована в тлумачних словниках, але наявна у свідомості мовця національно-мовного соціуму, соціальних макро - або мікрогруп. Сукупність конотем формує КПЛ, який актуалізується за будь-яких умов спілкування або ідіолектного опису середовища існування мовця.

У процесі виділення основ виникнення конотативних відтінків лексичних значень слів зясовується їхня білатеральна природа, що виявляється в наявності асоціативного та емоційного векторів механізму їх виникнення.

При зіставному аналізі конотацій в українській і англійській мовах виявлено, що базою для їхнього мовного втілення слугують образний, оцінний, емотивний та експресивний складники конотеми, які мають когнітивний та емоційний характер, а вже в процесі втілення конотації в мовленнєвих ситуаціях на них нашаровуються додаткові компоненти семантичної структури слова, що мають етнокультурний або соціокультурний характер.

Найсприятливішим середовищем для актуалізації конотеми у вигляді конотації є середовище контекстуальне, яке може бути не лише фактором виникнення додаткових значень, а й фоном їх функціонування. Для самого процесу реалізації конотації найбільше значення мають ситуативний, культурний та психологічний контексти.

У певному контексті за допомогою фонових знань реалізується КПЛ, що свого часу сформувався у свідомості мовця. Саме під час реалізації конотативної інформації, зумовленої образом, який слугує основою аналогії, у фреймі, відбувається перехід компонентів концептуальних структур у мовні, зокрема, семантичні.

Актуалізуючись ізольовано або, частіше, комбіновано, конотемні складники спричиняють у лексемі семантичну деривацію - появу у семантичному полі лексеми нових лексико-семантичних варіантів - та надають їй можливості для метафоричної, метонімічної, іронічної номінації. Виконуючи саме ці функції, лексема реалізує власний конотемний потенціал у вигляді конотацій, наявних у фразеологічних та пареміологічних одиницях мови, а також у її жаргонній сфері й оказіоналізмах.

Представлений у дослідженні підхід до конотативних компонентів лексичної семантики як до одного з параметрів міжмовного зіставлення може сприяти подальшому, більш поглибленому вивченню конотації у психолінгвістиці, соціолінгвістиці, етнопсихології, лінгвокультурології. Крім того, подібний підхід надає можливість для вдосконалення методики дослідження конотацій у лексикологічній сфері, наприклад, у класах прагматонімів (одиниць рекламної сфери) або в інших ономастико-таксономічних класах, оказіоналістичній сфері та на матеріалі інших мов світу.

1. Емоційний фактор виникнення конотативних значень лексичних одиниць // Культура народов Причерноморья. - 2004. - №49. - Т.1. - С.9-12.

2. Контекстуально-фреймова база реалізації конотації // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. - Вип.5. Т.2. - Серія "Філологічні науки": Зб. наук. пр. [Поліетнічне середовище: культура, політика, освіта] / Луганськ. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Луганськ: "Альма-матер", 2004. - С.11-18.

3. Пареміологічне поле реалізації конотемного потенціалу фітонімів (на матеріалі української, російської та англійської мов) // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. Харківськ. нац. пед. ун-та ім.Г.С. Сковороди/ За заг. ред. проф. Л.А. Лисиченко. - Харків, 2005. - Вип.16. - С.108-113.

4. Реалізація культурного компонента конотативного плана лексем у фразеологічних одиницях // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И. Вернадского, серия "Филология". - Симферополь: Таврическ. нац. ун-т, 2007. - Т.1. - №20 (59). - С.263-267.