Іконопис і словесність у культурі України XVI-XVIII століть: естетичний аспект - Автореферат

Отже, актуальність дослідження проблеми іконопису і словесності в її естетичному аспекті в культурі України XVI-XVIII століть полягає у вивченні особливостей української ікони як духовно-естетичного феномена в контексті співвіднесення з релігійною словесністю. Початки дослідження проблеми іконопису і словесності в культурі України XVI-XVIII століть можна віднести до XIX століття, яке характеризувалося загальним посиленням інтересу до минулого українського народу, в тому числі і до мистецтва XVI-XVIII століть, що виявилося в створенні наукових товариств, роботі археологічних зїздів. У ній автор вказав, не розкриваючи докладно, деякі аспекти аналізу проблеми: 1) Євангеліє й Переказ як два джерела іконопису; 2) взаємодія богослужіння та іконопису; 3) відображення апокрифів в іконописному мистецтві; 4) вплив церковних піснеспівів на іконопис; 5) іконопис як основа для народних пісень, народної поезії. Це була тільки постановка питань, які необхідно було розглядати, і проводилася вона в аспекті пошуку інформаційного паралелізму між релігійною словесністю і релігійним мистецтвом, без акцентування уваги на художніх аспектах взаємодії іконопису й словесності. Досліджуючи іконопис і словесність у культурі України XVI-XVIII століть, не можна перебільшити роль мистецтвознавчих робіт Д.Антоновича, С.Гординського, М.Драгана, П.Жолтовського, В.Свєнціцької, Ф.Шміта, Д.Щербаківського, В.Александровича, П.Білецького, Д.Крвавича, Г.Логвина, Л.Міляєвої, В.Овсійчука, В.Отковича, В.Пуцка, Д.Степовика, матеріалів "Історії українського мистецтва в 6-и томах", а саме тому другого, присвяченого українському мистецтву XIV - першої половини XVII століть та тому третього, який висвітлює розвиток українського мистецтва другої половини XVII - XVIII століть.У першому розділі “Естетичні проблеми іконописного мистецтва в полемічній словесності другої половини XVI-першої половини XVIII століття” дисертант зазначає, що постановка проблеми ікони в контексті такого культурно-богословського феномена, як полемічна література XVI-XVIII століть, свідчить, що йому відводили значну роль в “обороні віри і церкви руської”, тобто в боротьбі за збереження національної автентичності, особливо після Люблінської (1569) та Берестейської уній (1596). Захищаючи ікону як важливий чинник візантійського обряду, органічну частину національно-релігійної свідомості українців, православні полемісти другої половини XVI-першої половини XVIII століття у сферах естетичної свідомості і мистецтва проводили антиіконоборницьку аргументацію проти тих, хто заперечував ікони - протестантів і виступали проти прихильників нового напрямку в мистецтві і нових ідей, повязаних з післяренесансною католицькою культурою Західної Європи. У третьому розділі “Літургія: естетичні аспекти взаємодії вербального та візуального планів розкривається символічна суть православної літургії як сакрально-естетичного феномена, показується іконостас як образне вираження літургії, аналізуються естетичні аспекти взаємодії слова й образу в системі літургійного дійства. Літургія відправляється у вівтарі перед іконостасом, де молитва (слово) і іконостас (образ) разом приймають повноту свого значення і викликають органічний синтез головних чуттів людини - зору і слуху, який веде до її душі і духу. Іконостас, як і літургія, показує шляхи сходження людини до Бога: через прийняття євангельського благовістя (євангелісти на Царських воротах) - в літургії - читання Євангелії; поєднання волі людської з волею Божою через образ Ісуса Христа (ікона “Благовіщення”), і нарешті, через залучення до таїнства Євхаристії, про яке образно говорить “Таємна вечеря” з іконостасу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОсновний зміст дисертації представлено у публікаціях: Квасюк Л.В. Теорія образу в працях християнських богословів // Наукові записки. Острог. Острозька Академія, 1997.- Т.1.Ч.1.- С. 79-80.

Квасюк Л.В. Значення ікони для сучасної культури // Наукові записки. Острог. Острозька Академія, 1998.- Т.1.Ч.2.- С. 177-179.

Квасюк Л.В. Питання іконошанування в полемічній літературі //Науковий вісник ВДУ. Філософські науки. - Луцьк, 1997.- №9.- С. 120-123.

Квасюк Л.В. Ікона в культурі ХХ століття (Значення ікони для сучасної культури) // Науковий вісник ВДУ. Мистецтвознавство. - Луцьк, 1997. - №11. - С. 23-26.

Квасюк Л.В. Канонічні та апокрифічні Євангелія в памятках іконографії Острозького краєзнавчого музею // Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України. Наукові записки. - Острог: Острозька Академія, 1999.- С. 351-355.

Квасюк Л.В. Символіка східнохристиянського храму // Наукові записки. - Острог: Острозька Академія, 1999.- Т.2. Ч.1.- С. 351-355.

Квасюк Л.В. Іконостас як текст вівтаря і літургійне місце ікон //Науковий вісник ВДУ. Філософські науки. - Луцьк, 1999.- №11.- С. 133-136.

Квасюк Л.В. Богословські та естетичні аспекти дослідження ікони Волинської школи ікономалювання "Ісус з лозою виноградною"(XVIII століття) // Минуле і сучасне Волині:Олександр Цинкаловський і Волинь: Матеріали ІХ наукової історико-краєзнавчої конференції 20-23 січня 1998 року.- Луцьк, 1998.- С.216-217.

Квасюк Л.В. Іконостас як образне вираження літургійного життя церкви // Памятки сакрального мистецтва на Волині на межі тисячоліть: питання дослідження, збереження, реставрації. Матеріали VI міжнародної конференції по волинському іконопису. Луцьк, 1-3 грудня, 1999. - Луцьк: Надстиря, 1999.- С. 30-32.

Квасюк Л.В. Візантійсько-руські відносини в Х столітті // Матеріали ХХХ111 студентської наукової конференції. - Луцьк, 1992. - С. 27.

Квасюк Л.В. Формування світогляду на основі загальнолюдських цінностей // Національне виховання: формування світогляду і духовних цінностей у студентської молоді: Матеріали і тези міжвузівської науково-практичної конференції (12-13 березня 1996 року). - Рівне: Рівненський державний інститут культури,1996. - С. 139 -141.

Размещено на .ru