Конкуренція: сутність, форми та її значення в становленні ринкових відносин - Курсовая работа

Сучасна світова економіка перебуває у стані глибоких змін, коли традиційні принципи та орієнтири структуризації та розвитку національного господарства втрачають свою дієвість через такі процеси як глобалізація, активний технічно-інформаційний прогрес. Зокрема поняття «конкуренція» та «конкурентні відносини» потребують глибшого аналізу. Зокрема цими поняттями займалися такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як А.Сміт, Д.Рікардо, Д.С.Міль, К.Маркс, А.Маршал, Ф.Еджуорт, Ф.Курно, Дж.Робінсон, Е.Чемберлін, Дж.Кейнс, Й.Шумпетер, Ф.А.Хайек, Ф.Найт, К.Р.Макконелл, С.Л.Брю, М.Портер, Г.Л.Азоєв, Д.Ю.Юданов, І.Дахно, А.Гальчинський, А.Чухно. Сама конкуренція є невідємною складовою ринкових відносин, тому вона піддається еволюції, як саме поняття так і методи її досягнення на практиці. Тобто поняття «конкуренція» завжди потребує додаткового вивчення та аналізу.Класична та неокласична економічні школи трактували конкуренцію, як суперництво за найбільш вигідні умови виробництва та збуту товарів. Чиста конкуренція має місце при існуванні на ринку таких умов: - присутність на ринку великої кількості учасників, що, як правило, перешкоджає впливу на ціну товару; При спробі входження на ринок конкуренти зустрічаються з рядом перешкод: патенти та авторські права, монопольне володіння рідкісними ресурсами компанією-монополістом, високі капітальні та інвестиційні затрати для початку справи. Тобто, при вході на ринок субєкт пропонує певний товар чи послугу, який відрізняються від інших товарів чи послуг, представлених в даний час на ринку, але мають схожі корисні властивості, і зіштовхується з великою кількістю конкурентів. Олігополія існує при невеликій кількості товаровиробників певної продукції на ринку, що дає їм змогу більше впливати на конкурентів різними маркетинговими прийомами, ніж це можливо при недосконалій конкуренції.Як було зазначено, сучасні економічні відносини рухається в бік активної інтеграції, що тягне за собою серйозні структурні зміни ринку, особливо в країнах, що розвиваються. До останнього часу в основу визначення напрямів конкурентної політики та антимонопольного законодавства було покладено ліберальну концепцію ідеальної конкуренції, яка була сформована теоретиками часів раннього капіталізму, вона на півтора століття відстає від сучасності та значно втратила свою дієздатність. Основним економічним курсом нашої країни з початку незалежності був перехід до ринкових відносин, а одним з основних принципів - надання рівних можливостей всім, хто бажає займатися підприємницькою діяльністю в межах державного законодавства. Досить активною стала інтеграція до міжнародного ринкового простору, що в свою чергу потребує високий рівень конкурентоспроможності, як національної економіки в цілому, так і її окремих складових - підприємств. Як наслідок, величезна кількість потужних виробничих та науково-технічних комплексів були зруйновані, а на основі них створені дрібніші господарюючі субєкти.Конкурентною фірмою вважається фірма,що продає свою продукцію на ринку з досконалою конкуренцією. Метою діяльності конкурентної фірми та основою її діяльності є максимізація прибутку - один з парадоксів ринку досконалої конкуренції: кожна конкурентна фірма прагне до монопольного становища. Незмога впливати фірми на ціну призводить до того, що граничний дохід конкурентної фірми буде дорівнювати ринковій ціні. Складові, від яких залежить ринкова пропозиція - це кількість фірм у галузі, середній розмір фірми в галузі, цін змінних ресурсів, що використовуються фірмами, технологія. Крива пропозиції конкурентної фірми показує, який обсяг випуску продукції буде виробляти та пропонувати фірма, щоб максимізувати прибуток.Україні у спадок від соціалістичного минулого залишився ринок з великим рівнем монополізованості, де основним власником виступала держава, а отже і велика частка державної власності. Для аналізу структури ринку країни виділимо чотири типи ринків: чистої монополії (частка найбільшого підприємства перевищує 90%); з ознаками індивідуального домінування (частка найбільшого підприємства від 35 до 90%); з ознаками олігополії (частка трьох найбільших підприємств перевищує 50%); конкурентної структури. Але разом з тим концентрація має ряд позитивних моментів: високі прибутки олігополістів можуть бути направлений у розвиток галузі, запровадження інновацій, а концентрація ресурсів допоможе «по дружньому» розподілити ресурси між учасниками - це все сприятиме підвищенню продуктивності праці, зменшенням витрат та збільшенням оплати праці. Сучасні монополізовані ринки мають два шляхи розвитку: у економічно розвинених країна намагаються використати позитивні наслідки монополій та олігополій жорстко їх контролюючи, у країнах,що розвиваються монополія проявляє себе з негативної точки зору. Монополіст координує ринкові ціни та обсяг продукції, контролює відносини з постачальниками і конкурентами, впливає на попит споживачів і темпи розвитку галузі, здійснює жорсткий облік ресурсів та їх раціональний розподіл між окремими виробниками, управляє ве

Зміст

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

1.1 Сутність, функції та види економічної конкуренції і особливості її проявів у сучасні та вітчизняній економіці

1.2 Сучасні проблеми становлення конкурентного підприємницького середовища та його захист в Україні

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКОВИХ СТРУКТУР ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ ОБМЕЖЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ: МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

2.1 Значення, умови існування та механізм досконало конкурентних фірм і галузей

2.2 Неповна конкуренція і монополія в економіці України. Соціально-економічні наслідки монополії

2.3 Монополістична конкуренція та олігополія в сучасній економіці

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ПРІОРІТЕТИ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛТИКИ В УКРАЇНІ

3.1 Ресурсний потенціал економічного зростання як фактор конкурентоспроможності національної економіки

3.2 Конкурентоспроможність робочої сили: макроекономічний аспект

3.3 Значення інновацій для підйому конкурентоспроможності України

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

Додатки