Конкурентоспроможність виробництва молока в умовах ринку - Автореферат

Зміни економічної ситуації потребують корінних перетворень щодо організації конкурентоспроможного виробництва продукції, як в галузях, так і на підприємствах, спроможних вести жорстку конкурентну боротьбу, швидко і адекватно реагувати на постійні зміни ринку, мобільно переходити на випуск нових видів високоякісної продукції, забезпечувати ефективність діяльності, як виробників, так і переробників. Рівень конкурентоспроможності вітчизняних сільськогосподарських товарів на світовому ринку залишається досить низьким через слабке ресурсозабезпечення підприємств, використання застарілих технологій виробництва, що ведуть за собою високе споживання трудових, матеріальних та енергетичних ресурсів. Вироблена продукція, як правило, відстала і не відповідає діючим стандартам якості. Молоко і молочні продукти є основними складовими щоденного раціону переважної більшості населення і як біологічно повноцінні продукти харчування, і як функціональні продукти, тобто ті, що мають лікувально-профілактичну дію. Необхідність збільшення обсягів виробництва молока та молочної продукції, покращення їх якості, підвищення рівня споживання населенням України та забезпечення їх конкурентоспроможності на ринку стали мотивацією для вибору теми і формування структури дисертаційного дослідження.Розглянута історія виникнення та розвитку конкуренції - від початкових до складних форм сучасності, розглянуто чинники, що забезпечують конкурентні переваги та конкурентоспроможність галузі, підприємства, продукції. Останні включають: організацію управління, систему планування, маркетинг, механізм лізингу та оренди, реорганізацію та реструктуризацію господарства і форми власності, фінансово-кредитний механізм підприємства, ціноутворення, систему стимулювання підвищення конкурентоспроможності виробництва, страхування підприємницького ризику та ін. Однією з істотних тенденцій розвитку молочного скотарства регіону є суттєва зміна питомої ваги господарств у загальному обсязі виробництва молока: у 1990 р. сільськогосподарські підприємства виробляли 80,9% молока та молочної продукції загального обсягу, у 2002 р. Поряд із збільшенням витрат усіх кормів на виробництво 1 ц молока (у 2002 р. порівняно з 1990 р.) на 11,3% в аграрних підприємствах регіону, зменшились витрати концентрованих кормів - на 23,4% у розрахунку на 1 ц молока та майже вдвічі менше у розрахунку на 1 корову. Забезпечення продуктивності в межах 4000-6000 кг молока на 1 корову потребує згодовування не менше 45-50 ц корм. од., а за період 1996-2001 рр. в аграрних підприємствах Полтавської області цей показник не перевищував 40 ц корм. од.Конкурентоспроможність виробництва - багатоаспектна економічна категорія - визначається комплексом чинників, зокрема, економічними показниками обсягів виробництва, продажу і якості продукції, собівартості, ціни реалізації та рентабельності, що взаємодіють і визначають рівень результативності господарювання в ринкових умовах. Їх можна розділити на дві частини: природно створена, фундаментальна частина чинників (земля, її надра, води, природна і культурна рослинність, біокліматичний потенціал, тварини птиця тощо) і штучно створена частина чинників (виробничий потенціал, попередньо створений працею людини - засоби праці, оборотні фонди, інженерні комунікації тощо). Основними напрямками формування конкурентоспроможного виробництва молока повинні стати: розвиток та впровадження інноваційних технологій виробництва, посилення інвестування з боку держави та приватних інвесторів; розвиток горизонтальної та вертикальної інтеграції, створення систем аналізу та прогнозування потреб споживачів, цін конкурентів, нових ринків, каналів реалізації. Вихід приплоду на 100 корів у 2002 р. порівняно з 1990 р. в області зменшився на 16,5%, а падіж худоби збільшився на 29,4%, продуктивність корів зменшилась на 30,2%. У 2002 р. у Полтавській області виробництво молока знову стало збитковим (-18%), більшою мірою за рахунок зниження ціни продажу молока порівняно з 2001 р.

Основний зміст роботи

Конкурентоспроможність виробництва - багатоаспектна економічна категорія - визначається комплексом чинників, зокрема, економічними показниками обсягів виробництва, продажу і якості продукції, собівартості, ціни реалізації та рентабельності, що взаємодіють і визначають рівень результативності господарювання в ринкових умовах.

Чинники, що забезпечують конкурентоспроможне виробництво сільськогосподарської продукції, мають специфічні особливості. Їх можна розділити на дві частини: природно створена, фундаментальна частина чинників (земля, її надра, води, природна і культурна рослинність, біокліматичний потенціал, тварини птиця тощо) і штучно створена частина чинників (виробничий потенціал, попередньо створений працею людини - засоби праці, оборотні фонди, інженерні комунікації тощо).

Молочне скотарство є основною ланкою розгалуженої структури виробничо-технічного потенціалу молокопродуктового підкомплексу і тісно повязане з кормовиробництвом, племінними господарствами, зоотехнічними, ветеринарними та іншими обслуговуючими службами, молокопереробними підприємствами тощо. Тому взаємовигідні інтереси всіх субєктів цього формування стають обєднуючим чинником досягнення високих економічних результатів на ринковій основі.

Основними напрямками формування конкурентоспроможного виробництва молока повинні стати: розвиток та впровадження інноваційних технологій виробництва, посилення інвестування з боку держави та приватних інвесторів; розвиток горизонтальної та вертикальної інтеграції, створення систем аналізу та прогнозування потреб споживачів, цін конкурентів, нових ринків, каналів реалізації.

Протягом 1990-2002 рр. у Полтавській області відбулось суттєве скорочення обсягів виробництва молока: від 1316 тис. т у 1990 р. до 695 тис. т у 2002 р. (менше на 47,2%). Зниження обсягів виробництва молока зумовлюється суттєвим скороченням поголівя корів. У 2002 р. порівняно з 1990 р. в усіх категоріях господарств поголівя корів зменшилось на 47,4%. Найбільше поголівя скоротили сільськогосподарські підприємства - в 3,1 рази. Водночас зросло поголівя корів у особистих селянських господарствах - у 1,4 рази. Частка поголівя корів, що утримується в останніх зросла від 19,3% у 1990 р. до 51,2% у 2002 році. Вихід приплоду на 100 корів у 2002 р. порівняно з 1990 р. в області зменшився на 16,5%, а падіж худоби збільшився на 29,4%, продуктивність корів зменшилась на 30,2%.

За період 1996-2001 рр. в аграрних підприємствах Полтавської області рівень рентабельності виробництва молока зростав лише за рахунок підвищення ціни і водночас знижувався через збільшення собівартості. У 2002 р. у Полтавській області виробництво молока знову стало збитковим (-18%), більшою мірою за рахунок зниження ціни продажу молока порівняно з 2001 р. По цій же причині зменшилась рентабельність виробництва в аграрних підприємствах Полтавського району і склала лише 0,7%, хоча собівартість 1 ц молока дещо знизилась.

Встановлено, що одним з головних чинників, що на сучасному етапі зумовлює неконкурентоспроможність продукції вітчизняного молочного скотарства є високий рівень ресурсозатрат на її виробництво. Більшість резервів ощадливості ресурсів при виробництві молока не потребують додаткових капітальних вкладень, та не використовуються через некомпетентність, безвідповідальність керівників і спеціалістів господарства, обслуговуючого персоналу ферм щодо організації виробничого процесу, дотримання технологічної дисципліни.

Встановлено, що менш затратному утриманню худоби сприяє оптимальна структура стада, яка передбачає, що серед корів різного віку, найбільшу частку становлять найбільш продуктивні корови - 4-5 лактація, а ремонт стада первістками складає 25 відсотків.

Значна економія трудових витрат відбувається за безпривязного способу утримання корів. За привязного способу персонал витрачає у 5,5 раз більше енергії на доїння корів, у 3,6 раз більше на роздачу концентрованих кормів, у 1,5 рази більше на чищення тварин і прибирання кормового проходу. Такі операції, як чищення стійл і проходів, годівниць, привязування і відвязування тварин за безпривязного способу взагалі виключаються, за рахунок чого у персоналу більше часу витрачається на догляд за тваринами.

Обґрунтовано, що значна економія матеріально-грошових, трудових та енергетичних ресурсів відбувається за впровадження нових технологій переробки кормових засобів, що направлені на зниження втрат кормів у процесі заготівлі, зберігання, приготування і згодовування.

Розрахований оптимальний план виробництва кормів і структура кормового балансу для молочного скотарства НДГ „Ювілейний” Полтавського району, що забезпечує одержання визначеного обсягу молока при мінімальних витратах ресурсів. За критерій оптимальності взято мінімум посівних площ, матеріальних затрат та мінімум затрат праці. Порівняння фактичних витрат ресурсів на кормовиробництво та оптимізованих витрат показують, що для оптимального забезпечення корів (продуктивністю 4000 кг) кормами, підприємству буде достатньо кормових площ 531 га (за 1-им варіантом), 569 га (за 2-им), 564 га (за 3-ім), що на 30-40% менше фактичної площі. Затрати праці відповідно до варіанту знизяться на 16,4%, 32,7%, 34,6%; матеріальні витрати на 20,4%, 25,4%, 19,4%. У всіх випадках всього на корову в рік витрачається 45,9 кормових одиниць, а вміст перетравного протеїну в 1 к. од. - 105-113 г.

У процесі досліджень комплексно проаналізовані вимоги нового стандарту ДСТУ 3662-97 до якості сирого молока та обґрунтовані заходи і шляхи по підвищенні якості молока на фермі, при зберіганні і транспортуванні. Встановлено, що відповідність показників якості молока до вимог нового стандарту є основним чинником підвищення рентабельності виробництва, оскільки зростає його ціна. Встановлено, що при кожному збільшенні вмісту жиру на 0,1% (за незмінного вмісту білка), приріст рівня рентабельності складає 1,5 відсоткових пункти, а при зростанні базисного вмісту білка на 0,1% (за незмінного вмісту жиру), приріст рівня рентабельності складає 2,5 відсоткових пункти, тобто при одночасному збільшенні вмісту жиру і білка у молоці приріст показника рентабельності у кожному випадку становить 4,0 пункти.

Підтверджено розрахунками те, що формування ціни молока за новою методикою (співвідношення вартості жиру та білка в ціні 1 т молока як 40:60) дає кращий результат для товаровиробника, ніж коли фізична маса молока переводилась у залікову, і саме за неї споживач платив виробникові. Оскільки при кожному зростанні вмісту жиру у молоці на 0,1% приріст рівня рентабельності складав 3,75 пунктів.

При визначенні економічної ефективності купівлі нової техніки для підвищення якості виробленої продукції необхідно згідно розробленої методики прорахувати мінімальну ціну молока, за якої можливо зберегти уже досягнутий рівень рентабельності виробництва та забезпечити сталість конкурентоспроможності продукції.

Визначено, що кожен відсоток збільшення ціни молока дає однаковий приріст показника рентабельності, то при зниженні собівартості на 1% приріст збільшується не на однакову величину, а має тенденцію до зростання.

Рішення лінійної множинної кореляції впливу затрат кормів, оплати праці, концентрації поголівя, продуктивності корів та трудових витрат на рівень рентабельності молока по агарних підприємствах Полтавського району дало значення коефіцієнтів, які вказують, що найбільший вплив на функцію чинять затрати кормів у розрахунку на 1 ц молока і рівень оплати праці 1 люд. -год.

1. Дядик Т.В. Теоретичні аспекти забезпечення конкурентоздатності виробництва молока // Ринкова трансформація економіки АПК: кол. монографія у чотирьох частинах. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва Ч.4. Стабілізація доходів сільських товаровиробників в умовах ринку. - К.: ІАЕ, 2002. - С. 207-210.

2. Дядик Т.В. Розвиток молочного продуктового підкомплексу України та економіко-організаційний механізм забезпечення конкурентоспроможного виробництва молока // Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. Серія: Економіка та підприємництво - 2003. - № 4. - С. 102-106.

3. Дядик Т.В. Деякі аспекти забезпечення конкурентоспроможного виробництва молока в аграрних підприємствах Полтавщини // Наукові праці: Науково-методичний журнал. Т. 30. Вип. 17. Економічні науки. - Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. П. Могили, 2004. - С. 76-80.

4. Дядик Т. В. Підвищення якості молока - один із головних чинників забезпечення конкурентноздатного виробництва // Вісник Полтавської державної аграрної академії. Науково-виробничий, фаховий журнал. - 2003. - №6 (31). - С. 131-133.

5. Дядик Т.В. Чинники забезпечення конкурентноспроможного виробництва молока // Вісник Полтавської державної аграрної академії. Науково-виробничий, фаховий журнал. - 2004. - №1. - С. 92-94.

6. Дядик Т. В. Шляхи удосконалення виробництва і використання кормів у молочному скотарстві // Збірник наукових праць „Економіка: проблеми теорії і практики”. Випуск 191. - 2004. - С. 293-298.

7. Дядик Т.В. Основні принципи ресурсоощадних технологій виробництва молока // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта 2004”. Том 65 „Економіка підприємства”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 74-76.

8. Дядик Т.В. Шляхи удосконалення виробництва і використання кормів у молочному скотарстві // Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції „Економіка підприємства: проблеми теорії і практики”. Том 1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. - С. 24-25.

9. Дядик Т.В. Ресурсоощадні принципи в галузі молочного скотарства - основа конкурентоспроможного виробництва // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Формування конкурентноздатності підприємств АПК в умовах ринкової трансформації економіки”. - Полтава: Полтавська ТПП, ПП „Форпіка”, 2004. - С. 27-29.