Конкурентоспроможність регіонів України в умовах глобалізації - Курсовая работа

Конкуренція є ключовим чинником ефективного функціонування ринкової економіки, який забезпечує гармонію всіх економічних процесів. Сучасні тенденції розвитку регіонів в умовах ринкових відносин, потребують глибокого дослідження в сфері конкурентоспроможності підприємств. Економічна теорія визначає конкуренцію як суперництво, конкурентну боротьбу будь-яких ринкових субєктів за ринки збуту і покращення умов виробництва, купівлі й продажу товарів з метою отримання більшого прибутку; наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців, можливість для покупців і продавців вільно виходити на ринок та залишати його. Економічна теорія визначає конкуренцію як суперництво, конкурентну боротьбу будь-яких ринкових субєктів за ринки збуту і покращення умов виробництва, купівлі й продажу товарів з метою отримання більшого прибутку; наявність на ринку великої кількості незалежних покупців і продавців, можливість для покупців і продавців вільно виходити на ринок та залишати його [15; ст. Розглядаючи конкурентні процеси на рівні окремих держав, економісти почали використовувати поняття "конкурентоспроможність", вважаючи його атрибутом таких економічних обєднань, як держави, регіони, підприємства тощо.Системи економічних законів конкуренції можна розглядати з точки зору координаційних звязків, тобто на рівнях дії конкурентоспроможності: світового господарства, господарства окремих регіонів та країн, галузей народного господарства тощо. Для розуміння економічної дійсності, яка відображається в економічних законах, необхідно пройти проміжні ланки, які називаються економічними закономірностями, і є результатом того чи іншого економічного закону. В основі будь-яких заходів з управління конкурентоспроможністю субєктів економіки закладені знання сукупності факторів та механізмів їх впливу на конкуренцію, а також можливих прийомів і методів впливу на ці фактори. Поняття "фактор" є одним із найважливіших в теорії конкурентоспроможності, тому потребує глибокого вивчення і систематизації чинників конкурентоспроможності для побудови відповідної теорії. Поняття чинника конкурентоспроможності на рівні підприємства відображає важливі властивості факторів конкурентоспроможності як економічної категорії, які і впливають на його функціонування.Удосконалення методики оцінювання конкурентоспроможності полегшує процедуру порівняння регіонів, пошуку "вузьких місць" та формування стратегії підвищення конкурентного статусу усієї держави. При формуванні заходів щодо підвищення конкурентоспроможності необхідно враховувати результати кластерного аналізу, фактори та умови ефективного управління конкурентоспроможністю, використовуючи при цьому сучасні методи оцінки. У сучасних умовах глобалізації економіки рівень конкурентоспроможності країни є інструментом, за допомогою якого існує можливість обєктивного оцінювання відносно сильних та слабких сторін національної економіки порівняно з іншими країнами. Конкурентоспроможність регіону як основна складова конкурентоспроможності країни розглядається як економічна категорія, що характеризує здатність території забезпечувати високий рівень життя населення й доходу власникам капіталу, а також ефективно використовувати наявний у регіоні економічний потенціал при виробництві товарів і послуг. Доцільно виділяти три складові конкурентоспроможності регіону: високий життєвий рівень населення (конкурентоспроможність на ринку праці), ефективність функціонування господарського механізму регіону (конкурентоспроможність на ринку товарів і послуг) і його інвестиційна привабливість (конкурентоспроможність на ринку капіталу) [5; ст.Це стосується розвитку нормативно-правової бази регіональної політики, що утворює законодавче підґрунтя не лише для проведення більш дієвої регіональної політики, але й для запровадження оцінювання конкурентоспроможності регіонів з метою формування політики вирівнювального розвитку. Для досягнення позитивних результатів у цьому напрямі центральна влада має прийняти довгострокову та середньострокову стратегії реформування системи державного управління для створення нової системи регіонального врядування, яка відігравала б активну роль у виробленні регіональної політики, спрямованої на зменшення нерівності регіонального розвитку в Україні. Модернізація системи державного управління потребує цілковитого оновлення у відповідь на економічні та соціальні виклики в контексті перспективного членства в ЄС, що насамперед має передбачати: - розроблення програми розвитку регіонів, яка сприяла б появі регіонів, здатних ефективно підготуватися до реалізації й координації просторового розвитку та відповідних програм в інших галузях, а також до освоєння допомоги ЄС і децентралізованого прийняття рішень; Формування економік знань значною мірою також є продуктом глобалізації, адже виробники інформаційних продуктів можуть жити в одній країні, а працювати на економіку іншої країни та іншого регіону.

Зміст конкурентоспроможність регіон ринковий євроінтеграція

Вступ

Розділ 1. Сутність категорії "конкурентоспроможності"

Розділ 2. Закономірності, принципи та фактори формування конкурентоспроможності регіонів

Розділ 3. Формування та оцінка конкурентоспроможності регіонів України в умовах глобалізації економіки

Розділ 4. Проблеми української регіональної політики та її завдання в контексті забезпечення конкурентоспроможності регіонів

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки