Конкурентоспроможність підприємств на ринку туристичних послуг - Автореферат

бесплатно 0
4.5 119
Види чистих постійних конкурентних переваг у туристичній діяльності. Передумови розробки підприємством раціональної конкурентної стратегії у конкретних кон’юнктурних умовах. Загальні методи оцінки рівня конкурентоспроможності туристських підприємств.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
На сучасному етапі не уточнено понятійний апарат теорії конкурентоспроможності в сфері туризму, не розроблено чіткої системи критеріїв, показників та методів оцінки конкурентоспроможності туристських підприємств, мало дослідженими залишаються питання розробки конкурентних стратегій, не визначені фактори впливу на конкурентоспроможність. Особистий внесок автора полягає в: адаптації наукових теорій конкурентоспроможності підприємств до сфери туризму; визначенні загальних принципів оцінки конкурентоспроможності туристських підприємств; проведенні факторного аналізу та оцінки конкурентоспроможності підприємств сфери туризму; розробці методичних підходів до визначення рівня конкурентоспроможності туристських підприємств (довідки №2125/33 від 7.11.2000р., №1094/11-10 від 28.12.1999р., №477/153 від 28.12.1999 р.). Визначено сутність конкурентоспроможності підприємств та її особливості в туризмі, зміст конкурентних переваг як основи забезпечення стійких позицій туристських підприємств на ринку, систематизовано основні фактори конкурентоспроможності. До найбільш суттєвих зовнішніх факторів впливу на конкурентоспроможність підприємств на внутрішньому ринку туристичних послуг слід відносити наступні: зміна кількості конкуруючих підприємств на ринку, співставних за обсягами діяльності; державна політика регулювання конкуренції та розвитку підприємництва на ринку; простота входження у ринок, зміна темпів росту ринку; розмір і динаміка попиту на туристичні продукти; ступінь диференціації туристичного продукту на ринку; швидкість впровадження та ефективність стратегічних ініціатив підприємств-конкурентів; наявність та рівень барєрів виходу з ринку; рівень розвитку підприємництва в сфері туризму; наявність споріднених і підтримуючих галузей, ступінь їх розвитку; непередбачувані події і дії уряду. Києва у 1999р. за основними показниками, - розподіл ринкових часток між конкурентами, темпи росту обсягів діяльності і рентабельності туристичної діяльності підприємств на ринку, - показав: показник концентрації склав 0,38; індекс Герфінделя-Гіршмана - 0,12; показник інтенсивності конкуренції, що враховує рентабельність ринку, - 0,96; показник інтенсивності конкуренції, розрахований з урахуванням темпу росту обсягу продаж на ринку - 0,29; узагальнюючий показник інтенсивності конкуренції - 1,13, що свідчить в цілому про високу конкурентну активність підприємств на даному ринку, чому сприяли рівномірний розподіл часток між конкурентами та суперництво між ними за отримання прибутку.У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми, сутність якої полягає у комплексному дослідженні та оцінці конкурентоспроможності підприємств-посередників в туризмі. Ринкові перетворення, що відбуваються в Україні, визначення туризму пріоритетною галуззю економіки, загострення конкуренції на окремих сегментах внутрішнього та міжнародного ринку туристичних послуг актуалізують необхідність дослідження проблеми конкурентоспроможності, як передумови підтримання стійких позицій підприємств в умовах конкурентного ринку. В умовах зростаючої конкуренції туристському підприємству необхідно здійснювати постійний моніторинг позицій на ринку, вивчати сильні та слабкі сторони господарської діяльності, своєчасно пристосовуватись до змін ринкових ситуацій, що вимагає розробки обєктивної методики оцінки його конкурентних позицій. Розглянуті положення про особливості конкурентоспроможності підприємств-посередників в туризмі визначають відповідний методичний підхід і модель її оцінки. Основним субєктом конкуренції на ринку туристичних послуг нами визначено туристське підприємство, яке виконує роль посередника між споживачами (туристами) та виробниками окремих туристичних послуг.

Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми, сутність якої полягає у комплексному дослідженні та оцінці конкурентоспроможності підприємств-посередників в туризмі. Результати проведених досліджень дозволяють зробити наступні висновки і пропозиції.

1. Ринкові перетворення, що відбуваються в Україні, визначення туризму пріоритетною галуззю економіки, загострення конкуренції на окремих сегментах внутрішнього та міжнародного ринку туристичних послуг актуалізують необхідність дослідження проблеми конкурентоспроможності, як передумови підтримання стійких позицій підприємств в умовах конкурентного ринку.

В умовах зростаючої конкуренції туристському підприємству необхідно здійснювати постійний моніторинг позицій на ринку, вивчати сильні та слабкі сторони господарської діяльності, своєчасно пристосовуватись до змін ринкових ситуацій, що вимагає розробки обєктивної методики оцінки його конкурентних позицій.

2. В роботі обґрунтовано особливі риси категорії конкурентоспроможності в туризмі, - залежність її від конкурентних позицій підприємств виробників послуг, складових туристичних продуктів, своєчасної реакції підприємства на попит туристів, специфікою туристичного продукту як предмету конкуренції; залежністю її від вітчизняних та зарубіжних конкурентів із аналогічним асортиментом туристичних продуктів; наявністю у підприємства туристської ренти; коливанням рівня конкурентоспроможності в окремі сезони. Розглянуті положення про особливості конкурентоспроможності підприємств-посередників в туризмі визначають відповідний методичний підхід і модель її оцінки.

3. Основним субєктом конкуренції на ринку туристичних послуг нами визначено туристське підприємство, яке виконує роль посередника між споживачами (туристами) та виробниками окремих туристичних послуг. Визначено наступні критерії віднесення підприємств до туристських: основними функціями мають бути комплектування та реалізація на ринку комплексного туристичного продукту; питома вага виручки від реалізації туристських послуг повинна складати більше 50 % обороту. Проведена в роботі систематизація груп підприємств-конкурентів на ринку туристичних послуг за певними ознаками стала важливою передумовою розробки методичних підходів щодо оцінки конкурентоспроможності туристських підприємств.

4. Передумовою підтримання стійких позицій підприємств в умовах конкурентного ринку є наявність чистих постійних конкурентних переваг. Основними їх рисами визначені наступні: цінність для споживачів, особливість чи унікальність, складність для дублювання конкурентами, можливість використання протягом тривалого періоду.

5. У роботі визначено зовнішні та внутрішні фактори впливу на конкурентоспроможність туристських підприємств; їх перелік доповнено факторами, специфічними для туристичної галузі (рівень туристської ренти, конкурентоспроможність обслуговування та туристичного продукту, геополітичне положення країни, наявність і вартість туристсько-рекреаційних ресурсів) та встановлено напрямки їх дії.

6. Запропоновано рекомендації щодо розробки раціональної стратегії поведінки субєкта на ринку, виходячи з реальної оцінки ринкових можливостей, що є передумовою забезпечення стабільних конкурентних позицій підприємств в умовах ринку, зменшення ступеню ризику та невизначеності їх діяльності.

7. На основі проведених досліджень у роботі розроблено методичні рекомендації щодо оцінки рівня конкурентоспроможності туристських підприємств на основі критеріїв повноти задоволення попиту туристів та ефективності туристичної діяльності і рекомендовано для використання в практичній діяльності підприємств різних типів та форм власності. На відміну від існуючих методик даний підхід дозволяє цілеспрямовано і предметно через окремі показники розглянути сильні та слабкі сторони в діяльності досліджуваного субєкта і обґрунтувати стратегію зміцнення його конкурентних позицій.

8. Запропоновано використовувати методичні рекомендації щодо визначення конкурентоспроможності окремих складових туристського підприємства, - персоналу (на основі якісних показників оцінки ступеню виконання обовязків) та туристичного продукту (на основі критерію якості задоволення потреб туристів), що забезпечить отримання обєктивної та комплексної оцінки.

Практична реалізація вищезазначених пропозицій у діяльності туристських підприємств дозволить удосконалити оцінку їх конкурентоспроможності, здійснювати моніторинг рівня конкурентоспроможності та забезпечувати обґрунтованість стратегічних планів господарювання в мінливих ринкових умовах. конкурентний конюнктурний туристичний

Список литературы
1. Гаврилюк С.П. Методичні підходи визначення конкурентоспроможності туристичних підприємств. // Вісник КДТЕУ. - №2, 2000. - с. 50-59.

2. Гаврилюк С.П. Оцінка інтенсивності конкуренції туристичних підприємств на ринку турпослуг м. Києва. // Вісник Східноукраїнського Державного Університету. - №4 (26), 2000. - с.41-48.

3. Гаврилюк С.П. Оцінка конкурентоспроможності туристичного продукту. // Маркетинг в Україні. - №4 (спецвипуск). - 2000. - с.11-13.

4. Гаврилюк С.П. Персонал туристичного підприємства як чинник його конкурентоспроможності. // Вісник КНТЕУ. - №6, 2000. - с.72-79.

5. Гаврилюк С.П. Розвиток конкуренції на ринку туристичних товарів та послуг. // Вісник Сумського державного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. - 2000. - №1. - с.254-256.

Размещено на .ru

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?