Нерозривність, взаємодія конфлікту й консенсусу як новий підхід у політичній теорії. Аналіз особливостей створення цілісної концепції конфліктно-консенсусного та суспільно-політичного розвитку. Аналіз основних параметрів консенсусної моделі демократії.
При низкой оригинальности работы "Конфліктно-консенсусна парадигма регулювання суспільно-політичних відносин", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
М.Вебер розкрив консенсус як основу будь-яких соціальних процесів і навіть як передумову самого соціального буття; Р.Дарендорф обгрунтував "загальну теорію конфлікту"; Т.Парсонс розглядав консенсус як вияв структурної залежності суспільства; Г.Зіммель, Л.Козер, П.Сорокін, К.Кульчар аналізували функції та механізми регулювання конфліктів; Г.Алмонд, С.Верба, І.Шапіро систематизували проблеми демократії, стабільності, культури; Х.Ортега-і-Гасет тлумачив консенсус як рівень домагання, форму організації суспільного "проекту". Дисертацію виконано на базі комплексного підходу до визначення методів дослідження, генезису, сучасного розвитку й особливостей вияву конфлікту і консенсусу як взаємозвязаних феноменів суспільно-політичного життя. Вони забезпечили, з одного боку, цілісне сприйняття обєкта дослідження в усій системі його звязків і взаємозалежностей з іншими елементами політичного життя, а з іншого - розгляд складних й непередбачуваних утворень як результату взаємодії конфлікту і консенсусу. Зясовано роль поняття консенсусу в дискурсі соціально-гуманітарних наук та специфіку його функціонування у політичній науці крізь призму його аксіологічної сутності, що передбачає: а) подолання виключеності з процесу суспільної згоди різних соціальних прошарків і окремих громадян; б) перехід від практики досягнення перемоги у співвідношенні сил до обєднання усіх зацікавлених субєктів політики, здатних впливати на процес демократизації суспільства; в) забезпечення конституційного порядку. У політиці консенсус означає спільність позицій, взаємну згоду, які встановлюються у суспільстві або до яких приходять соціальні групи, незважаючи на відмінності, протилежні інтереси, зумовлені соціальними, політичними, національними, релігійними та іншими особливостями.
Список литературы
1. Соціологія. Курс лекцій / За заг. ред. Є.Ф.Безродного. - К.: ІСДОУ, 1994. - С. 87-100.
2. Москаленко О.М. Дискусія політична // Політологічний енциклопедичний словник. Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: Генеза, 1997. - С. 105-106.
3. Москаленко О.М. Парламентська процедура // Там само. - С. 241-242.
4. Політологія: Посібник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О.В.Бабкіної, В.П.Горбатенка. - К.: Видавничий центр "Академія", 1998. - С. 22-28.
5. Москаленко Е.М. Конфликт и консенсус в современном обществе // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць / Відп. ред. Л.І.Кормич. - Одеса: Астропринт, 1999. - Вип. 6-7. - С. 351-361.
6. Москаленко О.М. Консенсусна модель демократії // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 4. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 1999. - С. 363-372.
7. Москаленко О.М. Конфлікт - шлях до консенсусу // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 5. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2000. - С. 400-407.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
