Визначення рівню конфліктності та її специфічних рис. Соціально-психологічне середовище, представлене різними соціальними групами з їх специфічною структурою, динамікою, нормами, цінностями. Випадки неадекватного та удаваного конфлікту. Типи конфліктів.
У структурі конфлікту можна виділити такі основні поняття: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, образи конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, наслідки конфліктних дій. В соціально-психологічному плані учасники, конфлікту характеризуються передусім мотивами, цілями, цінностями, установками тощо. Вони включені в конфлікт на ідеальному рівні: учасники конфлікту мають певний образ можливих результатів і відповідно до цього вибирають свою поведінку. Крім того, конфлікт, що виник з одного приводу, може трансформуватися у конфлікт з іншого приводу (діловий у міжособистісний або навпаки). Крім того, в обох цих випадках можливе подвійне розвязання конфлікту: часткове, коли долається тільки конфліктна поведінка, але залишається внутрішнє прагнення до конфлікту, воно лише стримується; і повне, коли конфлікт ліквідується як на рівні фактичної поведінки, так і на внутрішньому рівні.
Список литературы
1 Вудкок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер: Для руководителя-Іграктака / Пер. с англ. Москва, 1991.
2. Зигерт В., Лонг Л. Руководитель без конфликтов. Москва, 1990.
3. Москвичев С.Г. О личности руководителя и мотивации его деятельности. Киев, 1994.
4 Советы психолога менеджеру / Под ред М К Тутушкиной Санкт-Петербург, 1994
5 Уотерман Р. Фактор обновления / Пер. с англ.; под ред. В.Т. Рысина. Москва, 1988.
6. Щекин Г.В. Практическая психология менеджмента: Как делать карьеру. Как строить организацию. Киев, 1994.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
