Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.
При низкой оригинальности работы "Конфіксальні іменники у складі термінологічної лексики сучасної української мови", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
В останні десятиріччя у лінгвістиці спостерігається пожвавлення інтересу мовознавців до дериваційних процесів. Зміна поглядів на префіксально-суфіксальний словотвір, який став визначатися дериватологами як конфіксація (творення слів за допомогою функціонально єдиної двоелементної морфеми, конфікса, який обрамляє твірну основу в похідному слові і має єдине словотвірне значення), привело до появи нових важливих теоретичних і практичних завдань в галузі конфіксації. Конфіксальні деривати привертають увагу науковців з ряду причин. Різноманітні в семантичному плані, вони становлять інтерес з точки зору особливостей їх функціонування в різних словотвірно-семантичних полях, структури та лексико-словотвірного значення. Вітчизняні мовознавці багато зробили в цьому напрямку: сформовано принципи дериватологічного аналізу похідних різних частин мови та здійснено описи дериваційної системи сучасної української мови, часом з неоднакових позицій (О.І хоча наведена думка авторитетних учених є цілком правильною, однак вона все ж таки вимагає певного уточнення, адже, якщо окрема наука динамічно розвивається, то і її термінологія постійно збагачується, вдосконалюється - зявляються окремі нові терміни для позначення раніше невідомих понять, нововстановлених відношень, крім цього існуючі раніше терміни нерідко вимагають певних уточнень. Не виключено, що під «замкнутістю контексту» вчені мали на увазі відмінність класу термінології від класу нетермінної лексики, відмінність системи термінів однієї науки від іншої і т.п. Він стверджував, що не можна відокремити ні науки від термінології, ні термінології від науки, оскільки кожна природна наука обовязково складається з трьох моментів: з ряду фактів, які складають її зміст, з уявлень, які вони викликають, і з термінів, якими ці уявлення виражаються. У деяких монографічних дослідженнях, присвячених цій темі, термін визначають як «номінанти системи понять (реалій) науки, техніки, офіційної мови та їх відображення у виробництві, суспільному житті чи їх окремих сферах; причому кожний термін в конкретній галузі має суспільно усвідомлене значення ...» [43, 143]. У своїй роботі ми послуговуємося таким визначенням терміна: «термін - це слово або словосполучення, яке зіставляється з чітко окресленим поняттям певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя і вступає у системні відношення з іншими подібними одиницями мови, утворюючи разом з ними особливу систему - «термінологію».В українському термінознавстві існує низка праць, у яких досліджується галузева термінологія - біологічна (Л. Індикоплова (1262 р.) фіксують сакральну, природничу, суспільно-політичну, астрономічну термінології. Важливу роль у поширенні наукових знань та професіоналізму в Україні відіграли Острозький культурно-освітній центр (1580-1608 р.р.); братські школи, що виникали в XVI-XVII ст. у Львові, Вільні, Бересті, Рогатині, Перемишлі, Луцьку, Кременці та інших містах; Київський культурно-освітній центр (Братська школа - з 1615 р., Києво-Могилянська колегія - з 1632 р., Києво-Могилянська академія - з 1701 р.). Драгоманова бачимо намагання замінити іншомовні за походженням терміни українськими відповідниками. У цих працях сформульовано основні засади творення української термінології, серед яких: термінологія повинна бути народною; у разі відсутності готового терміна в народній мові треба створити його з власномовних морфем; лише у разі непридатності новоствореного терміна запозичувати наукову назву з мови-джерела; термін має бути зрозумілий; назва поняття має бути точна й однозначна; термін повинен бути придатний для творення похідних термінів; термін має бути доброзвучний та економний.Наприклад, терміни кредит (лат.), біржа (нім.), реклама (фр.) - запозичені з указаних мов, але похідні від них терміни: кредитування, біржовий, рекламувати та багато інших є власне українськими. Застосування способу вторинної номінації - використання наявної в мові назви для позначення наукового поняття - поповнює термінологію кількісно (функції термінів починають виконувати слова, які раніше не були термінами) та якісно (звужується або розширюється семантика й змінюється обсяг понять). Термінологізація відбувається: а) на основі метафоричних процесів, що ґрунтуються на переосмисленні назв за подібністю форми, розміру, розташування частин (підставка «предмет, на який ставлять що-небудь або який підставляють під щось», «деталь струнних музичних інструментів, що має вигляд вертикальної деревяної пластинки, на яку спираються струни», «підстава для перенесення - зовнішня схожість і розташування); на функціональній подібності (міст «споруда для переходу або переїзду через річку, автомагістраль, яр і частина шасі автомашини, трактора», підстава для перенесення назви - функція зєднання); на зовнішній та функціональній подібності (жила «судина, по якій тече кров» і «провід кабелю», підстава для перенесення - функція перенесення і зовнішня схожість); б) на основі метонімічного перенесення назви з процесу на предмет (насадка «дія
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕРМІНИ ЯК ОСОБЛИВИЙ ЛЕКСИЧНИЙ ПРОШАРОК СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
1.1 Поняття «термін» у лінгвістичній науці
1.2 Історія вивчення терміносистем
1.3 Джерела поповнення української термінології
РОЗДІЛ 2. КОНФІКСАЛЬНА ДЕРИВАЦІЯ. ЇЇ МІСЦЕ В СЛОВОТВІРНІЙ СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
1.1 Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови
