Патогенез найбільш поширених форм кон’юнктивітів у собак. Характер тканинних змін сполучної оболонки ока. Розробка і впровадження пропозицій для ветеринарно-медичних офтальмологів щодо діагностики та раціональних методів лікування кон’юнктивітів у собак.
При низкой оригинальности работы "Кон’юнктивiти у собак (поширення, патогенетичні механізми, тканинні зміни, раціональні методи лікування)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
При цьому поза увагою дослідників залишилося багато важливих питань, у тому числі виявилися недостатньо зясованими патогенетичні механізми конюнктивітів та характер тканинних змін сполучної оболонки ока при запальних процесах, а також деякі методи їх лікування у собак. Мета роботи - вивчити клініко-морфологічну характеристику конюнктивітів у собак, висвітлити основні особливості їх перебігу та розробити раціональні методи терапії. розробити і впровадити пропозиції для ветеринарно-медичних офтальмологів щодо діагностики та раціональних методів лікування конюнктивітів у собак. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у ветеринарній офтальмології теоретично і експериментально обгрунтовані механізми запалення сполучної оболонки ока, які виражаються судинними реакціями запального характеру, дистрофічними і проліферативними змінами епітелію конюнктиви, мобілізацією тканинних макрофагів, гіперплазією сосочків, фолікулів та залозистих утворень, ураженням основної сльозної залози, що дало змогу розробити класифікацію і диференціальну діагностику найбільш поширених конюнктивітів у собак (катаральний, при тривалому перебігу якого можливе виникнення завороту повік; гнійний та флегмонозний конюнктивіт; вторинно-дислокаційний, сосочково-фолікулярний; гландулярний, “сухий”, дермоїдний конюнктивіт та конюнктивіт при сторонньому тілі), розробити, апробувати і впровадити раціональні методи лікування. Практичне значення одержаних результатів: розроблена детальна класифікація конюнктивітів у собак; вивчені клінічні особливості найбільш поширених конюнктивітів; розроблено диференціальну діагностику та раціональні методи лікування.Дослідженнями виявлено різні форми конюнктивіту у собак - катаральний, гнійний, флегмонозний, вторинно-дислокаційний, сосочково-фолікулярний, гландулярний, "сухий", дермоїдний та конюнктивіт у звязку зі стороннім тілом. При катаральних формах запалення та при вторинно-дислокаційному конюнктивіті реєструються запальна гіперемія, посилене продукування муцину та мобілізація гістіоцитів, активація яких супроводжується значним посиленням їх рухливості; при хронічному катаральному конюнктивіті відмічається мукоїдний набряк та склерозування, що викликає або посилює деформацію повік. При сосочково-фолікулярному конюнктивіті на фоні запальної гіперемії спостерігається розрощення сосочків на бульбарній поверхні третьої повіки переважно за рахунок фібробластичної та гістіоцитарної проліферації або ж утворення в сосочках лімфоцитарних фолікулів, що також супроводжується папілярною гіперплазією; остання являє собою один з провідних патогенетичних механізмів пролонгації запальної реакції. При "сухому" конюнктивіті основним патогенним чинником є запустіння секреторних ацінусів з повним лізуванням їх клітинного складу, що відображає стрибкоподібний перехід нормальної мерокринової секреції до голокринової. Конюнктивіт при наявності стороннього тіла супроводжується гнійною інфільтрацією переважно епітелію сполучної оболонки ока, мобілізацією та руховою активацією гістіоцитів, а також плоскоклітинною метаплазією епітелію в ділянці розташування стороннього тіла.
Вывод
1. Дослідженнями виявлено різні форми конюнктивіту у собак - катаральний, гнійний, флегмонозний, вторинно-дислокаційний, сосочково-фолікулярний, гландулярний, "сухий", дермоїдний та конюнктивіт у звязку зі стороннім тілом.
2. При катаральних формах запалення та при вторинно-дислокаційному конюнктивіті реєструються запальна гіперемія, посилене продукування муцину та мобілізація гістіоцитів, активація яких супроводжується значним посиленням їх рухливості; при хронічному катаральному конюнктивіті відмічається мукоїдний набряк та склерозування, що викликає або посилює деформацію повік.
3. При гнійному i флегмонозному конюнктивіті має місце виражена інфільтрація конюнктиви, переважно нейтрофілами, які в першому випадку розпадаються на поверхні та в глибині епітелію, а в другому, крім того, в підспідній сполучній тканині. Крім того, флегмонозний конюнктивіт супроводжується мукоїдним набряком та фібриноїдним некробіозом i некрозом сполучнотканинної основи конюнктиви.
4. При сосочково-фолікулярному конюнктивіті на фоні запальної гіперемії спостерігається розрощення сосочків на бульбарній поверхні третьої повіки переважно за рахунок фібробластичної та гістіоцитарної проліферації або ж утворення в сосочках лімфоцитарних фолікулів, що також супроводжується папілярною гіперплазією; остання являє собою один з провідних патогенетичних механізмів пролонгації запальної реакції.
5. При гландулярному конюнктивіті проліферація секреторних ацінусів поверхневої сльозної залози, що супроводжується значною її гіперплазією та випинанням з конюнктивального мішка потовщеної верхівки мигальної перетинки, є основним патогенним фактором запального стану конюнктиви.
6. При "сухому" конюнктивіті основним патогенним чинником є запустіння секреторних ацінусів з повним лізуванням їх клітинного складу, що відображає стрибкоподібний перехід нормальної мерокринової секреції до голокринової.
7. При дермоїдному конюнктивіті спостерігається головним чином гіперплазія та гіперсекреторна активність бокаловидних клітин конюнктиви у відповідь на тривале подразнення волоссям новоутворення i формування при цьому потовщеного захисного шару густого муцину.
8. Конюнктивіт при наявності стороннього тіла супроводжується гнійною інфільтрацією переважно епітелію сполучної оболонки ока, мобілізацією та руховою активацією гістіоцитів, а також плоскоклітинною метаплазією епітелію в ділянці розташування стороннього тіла.
9. Ефективними методами лікування є: при гострому катаральному конюнктивіті - застосування димексид-новокаїнових крапель (ДН);
при хронічному катаральному конюнктивіті - використання димексид-новокаїн-лідазних крапель (ДНЛ);
при гнійному конюнктивіті - введення в конюнктивальний мішок ДН з додаванням антибіотиків, зокрема, гентаміцину, левоміцетину тощо;
при флегмонозному конюнктивіті доцільно застосовувати ДНЛ з додаванням антибіотиків широкого спектру дії (окситетрацикліну, тілану тощо), які слід поєднувати з інстиляцією крапель 10-30%-го розчину натрію сульфацилу;
при вторинно-дислокаційному конюнктивіті, що поєднується з виворотом повіки, раціонально проводити операцію за Дифенбахом-Грефе та інстиляцію ДНЛ протягом 5-8 днів;
при сосочково-фолікулярному конюнктивіті доцільно виконувати скарифікацію сосочків та інстиляцію на конюнктиву ДН;
при гландулярному конюнктивіті (гіперпластичному аденоматозі) необхідно проводити економну резекцію гіперплазованої залозистої тканини паралельно хрящу мигальної перетинки та інстиляцію ДН;
при "сухому" конюнктивіті слід виконувати пересадку протока привушної слинної залози з одночасним застосуванням ДНЛ у випадках вираженої хронізації запалення та розвитку кератиту;
при дермоїдному конюнктивіті необхідно економно видаляти новоутворення з наступним застосуванням ДН;
при конюнктивіті у звязку зі стороннім тілом після видалення останнього слід проводити інстиляцію ДН.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Конюнктивіти у собак характеризуються значною різноманітністю проявлення хворобливих процесів. Слід враховувати, що конюнктивіти у собак можуть бути: а) первинними - гострий та хронічний катаральний, сосочково-фолікулярний, гнійний та флегмонозний; б) вторинними - гландулярний (гіперпластичний аденоматоз), вторинно-дислокаційний, "сухий", дермоїдний, конюнктивіт у звязку зі стороннім тілом.
2. У всіх випадках конюнктивіту необхідно розібратись у причинах виникнення та механізмах перебігу хвороби, обовязково дослідити конюнктивальний мішок, вивертаючи третю повіку за допомогою пінцета (після проведення поверхневої анестезії); лише після цього слід застосовувати відповідні лікувальні заходи.
3. При консервативних способах лікування конюнктивітів рекомендуємо застосовувати інстиляцію очних крапель 5%-го димексиду на 0,5%-му новокаїні. При хронізації запалення до цієї суміші слід додавати лідазу з розрахунку 64 ОД на 15 мл розчину. Інстиляція таких крапель 4-6 i більше разів на день попереджає утворення рубців у сполучній оболонці ока та наступну деформацію повік (пальпебральний виворіт або заворіт). У випадках септичного перебігу процесу до складу димексид-новокаїнової суміші рекомендуємо додавати антибіотики, зокрема, левоміцетин, гентаміцин, тетрациклін тощо.
4. При сосочково-фолікулярному конюнктивіті слід застосовувати скарифікацію; при гландулярному (гіперпластичний аденоматоз) необхідно видаляти гіперплазовану залозисту тканину, не пошкоджуючи хряща третьої повіки; при "сухому" конюнктивіті раціональною є пересадка стенонового протока в латеральну частину конюнктивального мішка; дермоїд або стороннє тіло видаляють, після чого застосовують димексид-новокаїнові краплі; при вивороті повіки використовують оперативне втручання.
5. Оперативні способи лікування доцільно поєднувати з рекомендованими нами консервативними засобами, особливо в післяопераційний період, що попереджує рецидиви хвороби.
Список литературы
Борисевич В.Б., Бродовський О.С., Борисевич Б.В. Конюнктивіти у собак
// Вет. медицина України. - 1996. - № 8. - С. 32-33.
Бродовський О.С. Особливості перебігу гнійного конюнктивіту у собак
// Вет. медицина України. - 1998. - № 3. - С. 19.
Бродовський О.С. Гістопатологія гострого катарального конюнктивіту у собак // Актуальні питання ветеринарної патології: Матер. 1 Всеукр. наук.-виробн. конф. вет. патологів. - Т.1 (Київ, 13-15 лист. 1996 р.). - Київ, 1996. - С. 56-57.
Бродовський О.С. Сосочково-фолікулярний конюнктивіт у собак
// Сучасні проблеми ветеринарної медицини: Матер. наук. конф. проф.-викладацького складу та аспірантів. - Київ, 1997. - С. 85-86.
Борисевич В.Б., Кудрявченко О.В., Бродовський О.С.. Терапія конюнктивітів у собак // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин: Зб. матеріалів ІІ міжнарод. наук.-практ. конференції (м. Київ, 2-3 жовт. 1997 р.). - Київ, 1997. - С. 62-63.
Бродовський О.С. Конюнктивіти у собак (поширення, патогенетичні механізми, тканинні зміни, раціональні методи лікування). - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 - ветеринарна хірургія. - Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 1999.
Дисертація присвячена вивченню конюнктивітів у собак. Конюнктивіти можуть бути: а) первинними - гострий і хронічний катаральний, сосочково-фолікулярний, гнійний та флегмонозний, 6) вторинними - гландулярний (гіперпластичний аденоматоз), вторинно-дислокаційний, “сухий”, дермоїдний та конюнктивіт у звязку зі стороннім тілом.
При консервативному лікуванні рекомендуємо використовувати інстиляцію крапель 5%-го розчину димексиду на 0,5%-ному новокаїні. При хронізації запалення до цієї суміші слід додавати лідазу з розрахунку 64 ОД на 15 мл розчину, що попереджає утворення рубців у конюнктиві і наступну деформацію повік (виворіт або заворіт). При септичному перебігу процесу до складу димексид-новокаїнової суміші слід включати антибіотики, зокрема, левоміцетін, гентаміцин, тетрациклін тощо.
При випадках сосочково-фолікулярному конюнктивіті необхідно застосовувати скарифікацію, при гландулярному слід видаляти гіперплазовану залозисту тканину паралельно хрящу третьої повіки; при "сухому" конюнктивіті раціональною є пересадка стенонового протока в латеральну частину конюнктивального мішка; при наявності дермоїда або стороннього тіла їх видаляють, після чого застосовують димексид-новокаїнові краплі.
Бродовский А.С. Конъюнктивиты у собак (распространение, патогенетические механизмы, тканевые изменения, рациональные методы лечения). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.05 - ветеринарная хирургия. - Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 1999.
Диссертация посвящена изучению конъюнктивитов у собак. Конъюнктивиты могут быть: а) первичными - острый и хронический катаральный, сосочково-фолликулярный, гнойный и флегмонозний, 6) вторичными - гландулярный (гиперпластический аденоматоз), вторично-дислокационный, “сухой”, дермоидный и конъюнктивит в связи с инородным телом.
При консервативном лечении рекомендуем использовать инстиляцию капель 5%-го раствора димексида на 0,5%-ном новокаине. При хронизации воспаления к этой смеси необходимо добавлять 64 ЕД лидазы на 15 мл раствора, что предупреждает образование рубцов в конъюнктиве и последующую деформацию век (выворотили заворот). При септическом течении процесса в состав димексид-новокаиновой смеси следует включать антибиотики, в частности левомицетин, гентамицин, терациклин и другие.
В случаях сосочково-фолликулярного конъюнктивита необходимо применять скарификацию, при гландулярном следует удалять гиперплазированную железистую ткань параллельно хрящу третьего века; при образовании “сухого” конъюнктивита рациональным является пересадка стенонового протока в латеральний отдел конъюнктивального мешка; при наличии дермоида или инородного тела их удаляют, после чего применяют димексид-новокаиновые капли.
Brodovsky A.S. Conjunctivitis of dogs (spreading, pathogenetic mechanisms, tissues’ changes, rational methods of treatment).
Defended the manuscript of thesis on searching the scientific degree of candidate of veterinary sciences on speciality 16.00.05 - “Veterinary Surgery”, Bila Tserkvas Agricultural University, Bila Tserkva, 1999.
Conjunctivitis can be divided into: a) primary - sharp and chronic, papillary - follicular, purulent and phlegmonic conjunctivitis; b) secondary - hyperplastic adenomator, secondary-dislocational, “dry”, dermoid conjunctivitis and conjunctiva inflammation becouse of foreign body.
Under conservative treatment usage of 5% solution Dimexidi on 0,5% Novocaini (in drops) is recommended. In case of chronic conjunctivitis it is necessary to add 64 units Lidaza for 15 ml of solution, in order to prevent scar development and eyelid deformation.
The inclusion of antibiotics (Levomicetin, gentamicin, tetraciclin) to Dimexid-Novocaini mixture will be recommended in case of septic processes.
In case of papillary-follicular conjunctivitis scarification is recommended; when hyperplastic adenomatoz appears hyperplastic glandular tissues should be removed parallel to third eyelid cartilage; in case of “dry” conjunctivitis the most rational way of treatment is transplant of wall duct into the lateral section of conjunctival cul-de-sac; if there is dermoid or foreign body they should be removed with further application of Dimexid-Novocaini in drops.
Under eyelid crease the most effective way of treatment is scarification of scin in the form of triangle at lateral eye angle with surther stitching/
