Дослідження пропаганди в контексті політичних комунікацій в трудах зарубіжних та вітчизняних вчених. Вплив пропаганди на політичну ситуацію та громадську думку. Особливості пропагандистської інформації, способи її передачі від комунікатора до реципієнта.
Дослідження комунікативного аспекту цього феномену в постіндустріальному світі надає змогу виявити наслідки використання пропаганди у політиці та запобігти реалізації не бажаних результатів, які можуть мати руйнівний ефект. Варто враховувати, що такого роду модель відображає лише загальні риси феномена пропаганди, тому не вичерпує суті явища, хоча допомагає у його вивченні. Пропаганда може розглядатися як процес передачі певних ідей, думок, уявлень. Відповідно до цього, пропаганда може змінювати політичну ситуацію, її сила може бути спрямована на реалізацію позитивного політичного проекту або мати руйнівні напрями дії. Продовжуючи цю думку П.Кескеметі намагається поєднати два аспекти маніпулятивний та комунікаційний, тому розглядає пропаганду як «потік маніпулятивних комунікацій від віддаленого джерела, що прагне викликати резонанс в настроях аудиторії з метою навіювання нової точки зору, якій пропагандист віддає перевагу» [15,844].
Список литературы
1. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: Моногр. - К., 2005. - 440 с.
2. Войтасик Л. Психология политической пропаганды. - М., 1981. - 279 с.
3. Леонтьєва Л.Є. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів. Монографія. - К. - Львів, 2004. - 298 с.
5. Массовая информация в советском промышленном городе: Опыт комплексного социологического исследования / Под общ. ред. Б.А. Грушина, Л.А. Оникова. - М., 1980. - 446 с.
6. Политические коммуникации / Под ред. А.И. Соловьева. - М., 2004. 332 с.
7. Почепцов Г.Г. Пропаганда и контрпропаганда. - М., 2004. - 256 с.
8. Почепцов Г.Г. Элементы теории коммуникации. - Ровно, 1999. - 144 с.
9. Скуленко М.И. История политической пропаганды. - К., 1990. - 168 с.
10. Фирсов Б. Пути развития средств массовой коммуникации. Л., 1977. - 188с.
11. Цуладзе А.М. Политические манипуляции, или Покорение толпы. - М., 1998. - 144 с.
12. ELLULJ. Propaganda: The formation of mens attitudes. - New York, 1968.
13. Johnson-CARTEEK.S., Copeland G. Strategic political communication: rethinking influence, persuasion, and propaganda. - Lanham, 2004.
14. Jowett G.S., ODONNELL V. Propaganda and persuasion. - Newbury Park, 1992.
15. Kecskemeti P. Propaganda. - Chicago, 1973.
16. Qualter T.H. Opinion control in the democracies. - New York, 1985.
17. Taylor F. Propaganda and Information Operations / www.ics.leeds.ac.uk/ papers/vp01.cfm
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
