Дослідження функцій дескрипцій у текстах "малої прози" ХХ–ХХІ ст. Індивідуально-авторські новотвори як функціонально значущий різновид дескриптивних номенів. Комунікативно-прагматичні особливості тропеїчних дескрипцій (метафор, синекдох та епітетів).
При низкой оригинальности работы "Комунікативно-прагматичні параметри дескрипцій у текстах "малої прози" кінця ХХ – початку ХХІ століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Невідємним формально-семантичним складником художньої прози є описові номінації (дескрипції), головне завдання яких полягає в позначенні та кваліфікації обєктів позамовної дійсності. Отже, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю всебічного вивчення структурно-семантичних та комунікативно-прагматичних ознак дескрипцій, їх значеннєвотвірного потенціалу, участі в процесах номінування дійсності, а також важливістю розкриття їх функціонального навантаження в художньому тексті як дискурсивному просторі, що значно розширює сферу застосування описових номінацій, сприяючи реалізації їх образотвірних можливостей. Дисертація виконана в руслі наукових досліджень кафедри української мови Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, а також відповідає напрямкові загальнотеоретичних досліджень із питань функціонування української мови в рамках реалізації державної наукової програми “Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності”. Мета дисертаційної роботи - розкрити комунікативно-прагматичне навантаження дескрипцій у текстах “малої прози” кінця ХХ-початку ХХІ століття, виявити їхню роль у процесах образотворення. Предмет аналізу - описові номінації, важливі у процесах породження та інтерпретації художнього тексту, в розкритті його комунікативно-прагматичного потенціалу (картотека налічує близько 4000 дескрипцій, дібраних методом суцільного виписування із текстів “малої прози” 72 сучасних авторів).У першому розділі дисертації “Дескрипції: концептуальні підходи до характеристики” дескрипцію розглянуто як лінгвістичне поняття, проаналізовані основні концепції у трактуванні досліджуваних мовних одиниць. Дескрипції кваліфікуються як один із основних засобів здійснення референції (1.1), розглядаються у світлі сучасних синтаксичних теорій (1.2), розкривається їх розуміння як описово-образного різновиду номінацій (1.3). У підрозділі 1.1 наголошено на необхідності кваліфікації дескрипцій як однієї з основних складових системи референтних висловів, яка реалізує процес номінації - співвіднесення мовних елементів з екстралінґвальними обєктами. Таким чином, дескрипції - це синтетичні або аналітичні описові одиниці, що здійснюють номінативно-референційну функцію власного імені й використовуються для кваліфікації денотата за певною (постійною / ситуативною, одиничною / комплексною) ознакою, виділяючи його з-поміж інших обєктів. У другому розділі дисертації “Класифікаційні та функціонально-прагматичні особливості дескрипцій у текстах “малої прози” кінця ХХ-початку ХХІ століття” здійснено семантичну типологію дескриптивних конструкцій (2.1); визначено структурні види дескрипцій (2.2); розкрито їх комунікативно-прагматичне навантаження (2.3).
План
2. Основний зміст роботи
Список литературы
1. Види дескрипцій у художньому тексті (на матеріалі новели В. Даниленка “Кієвскій мальчик”) // Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. - Вип. 214-215. Словянська філологія. - Чернівці: Рута, 2004. - С. 181-185.
2. Функціональне навантаження дескрипцій у художньому тексті (на матеріалі сучасної “малої прози”) // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 18. - Ч. 2: Питання менталітету в українській літературі / Редкол.: А.В. Козлов (відп. ред.) та ін. - К.: Акцент, 2004. - С. 416-429.
3. “Очі кольору мрії”: функції описових сполук у процесах текстотворення // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. - Вип. ІХ-Х (2004-2005 рр.). - Івано-Франківськ: Плай, 2005.- С. 210-215.
4. Типологія дескриптивних конструкцій у сучасній “малій прозі”: структурні параметри // Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. - Вип. 276-277. Словянська філологія. - Чернівці: Рута, 2006. - С. 457-461.
5. Дескрипція й оцінка: взаємозвязок і взаємозумовленість (на матеріалі притчевої новели О. Говди “Йти своєю дорогою”) // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. - Вип. ХІ-ХІІ. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2006. - С. 189-196.
6. Структурно-семантична специфіка дескрипцій із актуалізованою внутрішньою формою (на матеріалі “малої прози” кінця ХХ-початку ХХІ ст.) // Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. - Вип. 24. - Ч. 1 / Редкол.: А.В. Козлов (відп. ред.) та ін. - К.: Акцент, 2006. - С. 317-327.
7. Класифікаційна схема дескрипцій у текстах сучасної “малої прози” // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу - 2006”. - Т. 13: Філологічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 29-32.
8. Словотвірна характеристика дескриптивних індивідуально-авторських номінацій (на матеріалі сучасної “малої прози”) // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Філологія. - Вип. XV-XVIII. - Івано-Франківськ: Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2007. - С. 295-298.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
