Загальнокультурні принципи комунікації. Порівняльний аналіз домінантних комунікативних практик науки та релігії, виявлення специфіки релігійної комунікації та її роль в комунікативному просторі культури. Взаємовідношення Я – Інший в даному контексті.
У такому розумінні комунікація виступає як мета, як засіб і як умова для рішення глобальних проблем людства. По-перше, незважаючи на те, що релігія значною мірою все ще являє собою традиційний ареал культури з усталеними типами комунікації та частіш за все розглядається як можливий глухий кут на шляху до міжкультурного діалогу, саме в релігії сьогодні народжуються ті ферменти нового, які слугують імпульсами до переосмислення і перевідкриття сутнісних для релігійного життя та релігійної свідомості відносин. Дослідження комунікативного простору релігії допоможе не тільки оцінити роль християнства в європейській культурі, але побачити саму культуру в ролі комунікативного простору, який містить, як одна з креативних моделей, релігійну комунікацію. Тема спілкування або комунікації не є абсолютно новою, оскільки усвідомлювалась і артикулювалась ще в еллінській культурі, але, як відзначають дослідники, усвідомлення глибинного значення комунікації, її смислових і соціальних джерел, відбулося лише в ХХ сторіччі. В рамках цього підходу комунікація і спілкування були представлені як два різних типи взаємодії людей.Три перших типи комунікації мають певні недоліки, бо комунікація не є самоціллю, а лише засобом для досягнення утилітарних цілей, в них існує негативне ставлення до людини, як до речі, а міжлюдські стосунки розглядаються як можливість панування над іншими людьми, тому вони не можуть привести до розкриття людської екзистенції, оскільки не беруть до уваги точку зору окремої людини та можуть суперечити її особистіснім намірам. Ця комунікація допомагає викристалізувати власну ідентичність та екзистенцію; це простір, де людина вперше зустрічає та пізнає саму себе за допомогою іншого; це, по суті, є комунікація-діалог; її неможливо підготувати, вона існує тут і тепер у своїй неповторності. Ця комунікація задає основні модуси людського буття, як буття у свободі, у любові, у люблячій боротьбі, у відвертості, у відповідальності. Описані особливості двох основних модусів діалогу «Я - Ти» та «Я - Воно», в основі яких лежить подвійний спосіб буття людині в світі, буття як відвертість і буття як замкненість, буття як діалог і буття як монолог. В допарадигмальний період, при наявності одночасного існування багатоманіття способів бачення світу, комунікація є «неповною»; на парадигмальній стадії науки, яка характеризується глибоким консенсусом в межах наукової спільноти, відбувається «повна» комунікація; в постпарадигмальний період комунікація має обмежений характер, як в межах наукової спільноти, так і за її межами, тому комунікація у цій стадії здійснюється за допомогою «перекладу».У висновках дисертації підведені та узагальнені підсумки дисертаційного дослідження.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У висновках дисертації підведені та узагальнені підсумки дисертаційного дослідження.
Список литературы
1. Юнусова Е.И. Духовное единство христианской церкви: проблема сосуществования // Вісн. Харків. нац. ун-ту. Серія Теорія культури і філософія науки. Людина: дух, душа, тіло. - Х., 1999. - №429. - С. 111-115.
2. Юнусова Е.И.: Экуменизм: истоки и развитие // Гуманітар. вісн. Запор. держ. інжен. акад. - Запоріжжя, 2002. - Вип. №10. - С. 64-70.
3. Юнусова Е.И. Ганс Кюнг о парадигмальном развитии христианства (обзор). Вісн. Харків. нац. ун-ту. Серія: Теорія культури і філософія науки. Наука, теологія, постмодерн. - Х., 2002. - №552-1/2002. - Ч. 1. - С. 104-111.
4. Юнусова Е.И. Роль символа веры для единства христианства // Вісн. Нац. техн. ун-ту «Харків. політех. ін-ту». Серія: Філософська антропологія і філософія культури. - Х., 2002. - Вип. 15. - С. 130-135.
5. Юнусова Е.И. Дух единство церкви // Людина: дух, душа, тіло: Матеріали: ІІІ. Наук.-теорет. конф. Суми, 15-16 квітня 1999 р. - Суми, 1999. - С. 64-65.
6. Юнусова Е.И. Протестантизм о природе человека // Людина: дух, душа, тіло: Матеріали: IV Міжнарод. наук-теорет. конф. Суми, 21-22 грудня 2000 р. - Суми, 2000. - С. 160-161.
7. Юнусова Є.Й. Методологічні підходи та інтерпретація протестантизму в курсі «Релігієзнавство» // Фундаменталізація вищої технічної освіти - необхідна умова випуску конкурентноспроможних фахівців: Матеріали: Міжнародної наук-метод. конф. Харків, 11-13 квітня 2001 р. - Харків, 2001. - С. 316-318.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
