Лінгвістичне моделювання комунікативних параметрів поетичного тексту, виявлення функціонально-мовних закономірностей текстової діяльності в поезії як комунікативного процесу. Егоцентричні особливості поетичного мовлення як комунікативного процесу.
При низкой оригинальности работы "Комунікативна структура поетичного тексту (семантичний та прагматичний аспекти)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Вона розпочиналась з дослідження формальної структури тексту, способів граматичного оформлення текстового змісту. Домінантою цього напрямку стало ускладнення обєкта дослідження, а саме - спрямованість на аналіз змістової структури тексту з її різноманітними асоціативними звязками та тенденцією до імплікації. Одним з його досягнень стало створення комунікативної теорії тексту, що виникла як результат сполучення традиційної лінгвістики тексту з функціональною стилістикою, психолінгвістикою, прагматикою, теорією інформації, теорією мовленнєвих актів, риторикою. Відповідно проблематика комунікативної лінгвістики тексту включає в себе, зокрема, завдання дослідити текст як модель комунікативного акту. Таким чином, становлення поняття «текст» в лінгвістиці відбувалося шляхом руху від складного синтаксичного цілого (як формально-синтаксичної, смислової єдності) до дискурсу - тексту в сукупності з його екстралінгвістичними факторами, до тексту як мовленнєвої дії.Завдання розділу: - описати ПТ як комунікативну прагмосемантичну систему; - виявити напрямки впливу фактора адресанта на інші комунікативні параметри; - розробити критерії та способи побудови класифікації поетичних адресантів. В другому розділі поетична комунікація розглядається з точки зору фактора адресата. Завдання розділу: - визначити параметри дослідження поетичного адресата; - виявити типи адресатів ПТ як моделі комунікації та структурувати їх у вигляді єдиної багаторівневої класифікації. У третьому розділі поетичний адресант і адресат досліджуються в контексті цілісної мовленнєвої дії, з точки зору комунікативного параметра «контакт». Завдання розділу: - розглянути специфіку поетичного висловлювання, а також фактори трансформації первинних мовленнєвих дій в поетичному мовленні; - проаналізувати різновиди поетичних мовленнєвих дій з огляду на розмаїття типів адресанта і адресата.Крізь призму цього принципу текст визначається як модель мовленнєвої діяльності, як згорнута система комунікативного акту (КА), з якої можливо вилучити позиції автора та адресата. Таким чином, дослідження образу адресанта виходить з подібності умов комунікації в поетичному та внутрішньому мовленні, тотожності комунікативних позицій субєктів цих мовленнєвих дій. У другому розділі («Адресат в структурі поетичного висловлювання») розглядається, як автокомунікативність - що є релевантною властивістю поетичного дискурсу - виявляється в різних способах вираження параметра «адресат». Серед типів адресатів в автокомунікативному висловлюванні вирізняються: адресат, тотожний адресантові; безпосередній адресат; метонімічний адресат; зовнішній адресат на позиції внутрішнього; адресат-обєкт мовлення. Єдиним носієм внутрішньої мови є адресант («Я2»), а за адресата виступає як його (адресанта) внутрішній діалогічний двійник («Я1»), так і випадковий, невизначений зовнішній реципієнт.Комунікативний підхід до аналізу ПТ становить спробу цілісного дослідження поетичної семантики. Використання моделі КА як дослідницького принципу дозволило описати деякі способи побудови ПТ та пояснити певні закономірності використання мови в поезії. Цвєтаєвої виявив наступне: проаналізовані комунікативні фактори структурування ПТ властиві творам усіх трьох поетів, що свідчить про їх (факторів) загальний характер. При цьому, на тлі універсальних закономірностей поетичної комунікації, вирізняються ідіостильові уподобання поетів у побудові ПТ як моделі КА. А в поезії Пастернака мовленнєві дії здійснюються в умовах близькості адресанта і адресата.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вывод
Комунікативний підхід до аналізу ПТ становить спробу цілісного дослідження поетичної семантики. Використання моделі КА як дослідницького принципу дозволило описати деякі способи побудови ПТ та пояснити певні закономірності використання мови в поезії. Підсумком комунікативного дослідження ПТ стала реконструкція комунікативної структури тексту, в якій зафіксовано як основні складові поетичного КА, так і вся сукупність динамічних звязків між ними.
Аналіз ідіостилей Б. Пастернака, О. Мандельштама, М. Цвєтаєвої виявив наступне: проаналізовані комунікативні фактори структурування ПТ властиві творам усіх трьох поетів, що свідчить про їх (факторів) загальний характер. При цьому, на тлі універсальних закономірностей поетичної комунікації, вирізняються ідіостильові уподобання поетів у побудові ПТ як моделі КА. Так, поезії Пастернака перш за все властиве роздвоєння авторської свідомості на два текстових субєкта при домінуванні «Я» внутрішнього. Поезії Цвєтаєвої та Пастернака особливо властивий автокомунікативний адресат, тотожний адресантові. Крім того, в текстах Пастернака - через автокомунікативну замкненість його поезії - відсутня позиція узагальненого адресата. Велика концентрація ознакової семантики в текстах Мандельштама виражається, зокрема, в частому використанні запитань, що не потребують відповіді. В поезії Цвєтаєвої різні типи МД найчастіше спрямовуються на зовнішнього адресата. А в поезії Пастернака мовленнєві дії здійснюються в умовах близькості адресанта і адресата.
Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях автора: 1. Безкровна І.О. Поетичний текст як комунікативний акт: типи адресатів // Мовознавство. - 1998. - № 4-5. - С. 67-72.
2. Бескровная И.А. Поэтический текст как модель автокоммуникации: типы адресантов // Филологические науки. - 1998. - № 5. - С. 87-96.
3. Бескровная И.А. Фактор адресата в поэтическом высказывании // Русская филология. Украинский вестник. - 1998. - № 1-2. - С. 12-17.
4. Бескровная И.А. Поэзия как модель эгоцентрической речи // Русский язык и литература в учебных заведениях. - 1998. - № 5-6. - С. 50-54.
5. Бескровная И.А. Поэтический текст в коммуникативном аспекте // Функциональный аспект семантики языковых единиц: Материалы VIII Международной научной конференции по актуальным проблемам семантических исследований. - Харьков, 1997. - Ч. 2. - С. 94.
6. Бескровная И.А. Поэтический текст как коммуникативный акт // Проблемы общего и сравнительно-исторического языкознания: Тезисы межвузовской конференции. - Ростов-на-Дону, 1997. - С. 18-20.
7. Бескровная И.А. Поэтический текст с позиции адресата // Актуальные проблемы исследования языка и речи: Материалы Международной научной конференции молодых ученых. - Минск, 1998. - Ч. 2. - С. 104-109.
8. Бескровная И.А. Коммуникативные особенности поэтической семантики // Семантика языковых единиц: Доклады VI Международной конференции. - Москва, 1998. - Т. 2. - С. 215-216.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы