Дослідження особливостей комунікативної ролі прямого телевізійного ефіру як специфічної форми інтерактивної реальності в контексті осмислення феномену прямого телеефіру, в якому формуються реалії безпосереднього зв’язку з аудиторією та екранна естетика.
Вивчення комунікативної культури телебачення як особливого виду інтерактивної реальності в її системотворчому аспекті логічно передбачає осмислення феномену прямого телеефіру, що поєднує реалії безпосереднього звязку з аудиторією і головні ознаки екранної естетики. Особлива актуальність проблеми комунікативної культури прямого телеефіру полягає в тому, щоб визначити, наскільки онтологічні реалії історичного і культурного буття людини в просторі можливих комунікацій поєднуються з її здатністю самоздійснення, наскільки людина відчуває повноту буття в екранному світі, наскільки людина, збагачена чи, навпаки, переобтяжена інформацією, здатна розуміти цю інформацію. З огляду на це, прямий ефір слід сприймати як певну систему зворотнього звязку, яка ґрунтується на співтворчості, співучасті в екранному дійстві, реаліях самодостатнього визначення особистості в незручних, інколи шокових ситуаціях публічності. Сучасні проблеми комунікативної культури ТБ розглядались в дослідженнях Е. уточнити культурологічний аспект понять «комунікація», «комунікативна культура», «телевізійний ефір», «телекомунікація», «інтеракція» та ін. в контексті особливостей прямого телевізійного ефіру;У вступі обґрунтована актуальність теми та наукова новизна роботи, визначені обєкт і предмет, сформульовано наукову мету, завдання дисертаційного дослідження, його практичне значення, окреслені хронологічні межі, охарактеризована джерельна база дослідження та стан наукової розробки проблеми, наводяться дані про апробацію результатів дослідження. Горпенка дослідили її в контексті техно-детермінізму, який певним чином впливає на екранний світ: змінюється темп подання інформації, сам екран як образ, як персоніфікація інформації залишається локальною, зорієнтованою на діалог, інтеракцію як таку. «Категоріально-понятійний апарат дослідження» з метою його уточнення аналізуються терміни «комунікація», «комунікативна культура», «телевізійний ефір», «інтеракція» та ін. у контексті прямого телевізійного ефіру. Маклюен розуміє екстеріоризацію чуттєвої здатності людини до сприйняття, виокремлюючи на основі цього критерію аудіо-(мовну) та відео-(зорову) комунікацію, що, у свою чергу, лежать в основі «культури слуху» та «культури зору». Розглядаючи прямий ефір як основний обєкт даного дослідження, розуміється під ним акт телевізійної комунікації, який містить безпосередню звуко-зорову інформацію про подію або дію, що відбувається під час появи, передачі і отримання, тою чи іншою мірою здійснений за ініціативою і за участю субєктів журналістської творчості.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
