Комунікативні особливості соціально-психологічного потенціалу особистості менеджерів-керівників - Магистерская работа

У час активного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій важливим, та здебільшого найважливішим є успішне спілкування і взаємодію між людьми, що обумовлено не простим обміном інформацією, а задіює їх потенційні комунікативні можливості, що дозволяють субєктам враховувати, розуміти або приймати точку зору, позицію, іншої людини, успішно і продуктивно з ним взаємодіяти. Теоретична значимість нашої роботи полягає в тому, що проблема комунікативного потенціалу особистості, зокрема вирішення питань його структури, особливостей його компонентів недостатньо вивчена і не до кінця обґрунтована в соціальній психології. Наше дослідження буде націлено на вивчення особливостей соціально-психологічного потенціалу особистості менеджерів, що виконують операторські функції та особистісних характеристик менеджерів, що займають керівні посади в різних професійних сферах, ми розглянемо, на скільки виразно проявлені якості, що забезпечують успішність комунікативної діяльності, у менеджерів-керівників та менеджерів-операторів, порівняємо показники по кожному з врахованих параметрів, а саме: здатності до децентрації в умовах кооперантного і конкурентної взаємодії, загальному рівню емпатії, соціальному інтелекту, переважної стратегії поведінки в умовах соціального конфлікту, рівню самоконтролю в спілкуванні. Обєктом даного дослідження виступає соціально-психологічний потенціал особистості. Мета даної роботи - розкрити зміст структурних компонентів комунікативного потенціалу особистості та зробити порівняльний емпіричний аналіз вираженості цих компонентів у менеджерів-керівників та менеджерів-операторів.Комунікативний потенціал особистості утворюють: комунікативні можливості, комунікативні сили індивіда, які можуть бути використані особистістю в конкретній формі спілкування; психологічні властивості й можливості, придбані в реальних умовах спілкування і взаємодії з іншими людьми; комунікативні можливості подальшого розвитку. Потенційні комунікативні можливості особистості формуються як бажання індивіда самовиразитися, самоствердитися, оптимізувати процес соціально-психологічного відображення враховуючи свої індивідуальні психофізіологічні, соціально-психологічні властивості. Динамічний характер комунікативного потенціалу сприяє розвитку або гальмування комунікативних властивостей і здібностей особистості. Успішність реалізації комунікативного потенціалу особистості визначають: усвідомлення значущості комунікативної діяльності, комунікативних знань і вмінь в комунікативній життя людини; знання власних комунікативних можливостей і комунікативних особливостей інших учасників спілкування; систематичне поповнення знань з теорії та практиці спілкування. 15] розуміє динамічну систему соціально-психологічних властивостей і здібностей, які, як внутрішній резерв особистості, можуть бути використані нею для адекватного сприйняття й розуміння соціальної реальності, для забезпечення високої ефективності спілкування й взаємодії з іншими людьми, а також для подальшого саморозвитку.Наприклад, у Петровської Л.А., "компетентність у спілкуванні» - це вміння долати труднощі в спілкуванні, в першу чергу, соціально-перцептивного плану, здатність рефлексувати власні прояви в спілкуванні і використовувати отриману інформацію для самопізнання [31, с. «Компетентність взаємодії» (інтерактивна компетентність), під якою розуміють здатність створення нових зразків виконання ролі шляхом реконструювання знайомих, набутих на практиці прикладів, що дає можливість діяти при специфічних змінах ситуації взаємодії [23]. Петровська Л.А. також вказує, що комунікативна компетентність передбачає розуміння мотивів, намірів, стратегій поведінки, фрустрації партнерів по спілкуванню, розуміння соціально-психологічних проблем взаєморозуміння, оволодіння техніками спілкування. Разом з тим реальне існування різних форм спілкування, які найчастіше спираються на соціонормативних конгломерат (довільна суміш норм спілкування, запозичених з різних національних культур), вводить особистість у стан когнітивного дисонансу. Як своєрідний знак, символ використовується по-різному: і як спосіб організації дій, і як спосіб прояву ставлення до партнера по спілкуванню, і як спосіб організації тексту повідомлень, якими обмінюються учасники спілкування;У структуру соціально-психологічного потенціалу особистості Бефані А.А.2) здібності й готовність взаємодіяти з іншими; · здатність точно сприймати й оцінювати інших; розуміти те, про що вони воліють умовчувати; розуміти їхні труднощі та проблеми; · здатність уловлювати й виражати загальну думку учасників ситуації з будь-яких значущих для них питань; · здатність ідентифікувати себе з іншими, бачити ситуацію їхніми очима; o здатність адекватно ситуації проявляти конгруентність переживань, думок і комунікації;Для результату міжособистісного сприйняття значимими є характеристики і субєкта, і обєкта даного процесу, а також важливою виявляється ситуація міжособистісного сприйняття, особливо якщо це ситуація спільної діяльності, при тому, що п

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення комунікативних особливостей соціально-психологічного потенціалу особистості менеджерів-керівників

1.1 Поняття комунікативного потенціалу особистості

1.2 Комунікативна компетентність

1.3 Структура соціально-психологічного потенціалу

1.4 Соціально-перцептивна й інтерактивна складові соціально-психологічного потенціалу особистості

1.5 Соціально-психологічні характеристики особистості менеджерів-керівників та менеджерів-операторів

Розділ 2. Використані методи дослідження особистісних відмінностей соціально-психологічних характеристик менеджерів-керівників та менеджерів-операторів

2.1 Операціоналізація компонентів комунікативного потенціалу особистості

2.2 Експериментальна та тестові методики дослідження

Розділ 3. Описання та інтерпретація результатів емпіричного дослідження комунікативних особливостей соціально-психологічного потенціалу особистості менеджерів-керівників

Висновок

Список використаних джерел

Додатки